Історії іммігрантів: з Ванкувера до Сочі через 15 років. Що зіпсувалося в Канаді?
Сьогодні в нашій рубриці "Замітки іммігрантів про Канаду" буде не зовсім звичайна історія. Зазвичай, з нами діляться історіями переїзду до Канади, але тут нас чекатиме несподівана розв’язка, адже гість після майже 30 років життя в Північній Америці й у пізньому зрілому віці вирішив переїхати назад до Росії, а саме із м. Ванкувер до м. Сочі.
В інтерв’ю ми поговоримо, як змінилася Канада за останні 15 років (спойлер: не в кращу сторону), порівняємо життя в штатах і Канаді, попросимо порівняти російські та канадські проблеми.
Гість не захотів розкривати свої реальні ім’я та прізвище, але ви можете залишити свої коментарі під інтерв’ю на сайті, або ж у нашій
групі ВК
або Facebook.
Ванкувер – розмови про все
" і можливо наш гість відповість на той чи інший питання.
Розкажіть про себе, в якому році ви вирішили переїхати в Канаду? У зв’язку з чим прийняли рішення про переїзд і чому саме Канада?
Основна і, мабуть, єдина причина переїзду з РФ була – розгул бандитизму та всілякого криміналу.
В Північну Америку я прилетів у 1993 році (гостю на той момент було 23 роки), саме в той день, коли
Єльцин розстрілював білий дім.
Я прилетів до аеропорту Kennedy (Нью-Йорк) і решту розвитку подій там дивився вже англійською мовою (картинки, загалом, дивився) у готелі Golden Gate (Бруклін).
Я не переїжджав до США на постійне місце проживання, живучи досить непогано матеріально.
Я вирішив приїхати на 2-3 місяці, мета була погуляти, подивитися. Залишився я там через збіг багатьох обставин, позитивних чи негативних зараз вже складно вирішити, ми не завжди вирішуємо свою долю, інакше б і саме слово доля сенсу особливого не мало.
Штати початку 90-х це було щось, і в плані бізнесу, і в плані свободи. Про ціни тоді та зараз говорити взагалі не варто. І це при не особливо то великій різниці в зарплатах, тоді та зараз. Скажу одне, свій перший дім у місті Kissimmee (штат Флорида) я купив за $46000.
Я з певним сенсом написав про свій проведений час у Штатах, це в подальшому дозволить мені з посиланням на менталітет (там в Штатах, тут в Канаді) пояснити деякі певні речі в менталітеті канадців.
Потім, я одружився в Чикаго у 2003 році, на Російській дівчині, яка викладала там Англійську та Іспанську.
У той час я вже непогано там жив, мав свій автосалон (продавав машини). Хоча, я жив завжди та скрізь непогано, сказати, що лише у «той час» буде не зовсім правильно. Будь-яка людина, яка вміє пристосовуватися, бачить і шукає перспективи, швидше за все, знайде себе скрізь, переїзд кудись у пошуках кращого життя, для мене завжди сумнівний.
Це звичайно, якщо ви не рятуєте своїх близьких, власне життя, тоді звісно, кидайте все і переїжджайте. Але якщо ви думаєте, що там у сусідній країні трава зеленіша а ваша зовсім вже зів’яла… ну можливо треба трохи по-іншому на все подивитися, я не стверджую, вибір кожен робить сам.
У 2006 році моя тепер уже колишня дружина отримує запрошення від Міністерства Освіти Канади. Їм була потрібна людина на повну і нову розробку програм ESL для міжнародних студентів. Таким чином ми опиняємося в Канаді!
Розкажіть, яку провінцію ви обрали для проживання та які були перші відчуття? Чи були відмінності від життя в США, оскільки багато хто каже, що Канада та Америка дві дуже схожі країни?
Ми були вільні в плані де зупинитися, яку провінцію вибрати. Але не довго думаючи, вибрали Британську Колумбію, тому що клімат, океан тощо. Багато чого оплачувалось, та й переїхали ми сюди не бідними.
Дивовижно ось що, при переїзді до Канади, дуже багато чого здається як у Штатах, і так місяців напевно шість, поки подорожували й типу адаптувалися, вирішуючи житлові та всякі інші побутові питання, здавалося що прямо як США.
Пробудження настало після того як я вирішив відкрити бізнес у Канаді, спочатку один, потім інший. Той інтерес з боку, да навіть тих самих банків (це з тим що я витрачав СВОЇ гроші) наприклад, після депозиту $80000 у мене просто заблокували рахунок! У Штатах для порівняння проходили значно більші суми грошей на місяць. І це була моя справа, я платив податки на прибуток і я просто не уявляв що банк може таке зробити! Далі було більше…
Наступні роки 5 я цю країну просто ненавидів, зустрічаючи наших російськомовних іммігрантів тут, яким подобалась Канада. Я просто й слів того не міг знайти, але звичайно ж розумів, що порівнюють то вони з Україною, Росією, Казахстаном….
Мені не варто писати навіть про такі речі як сфера обслуговування, в Канаді про це дуже туманне уявлення. Як і про багато іншого.
Стались те, що й мало статися, «змиритися – полюбитися» називається. Десь здається років через 5 я “оканадезувався”, перестав ставити питання, обурюватися, протестувати, питати чому… а саме ці питання й відрізняють громадянина від іммігранта!
До чого я взагалі написав про «громадянина і іммігранта» адже різниця не в тому, які у вас документи, різниця в мисленні.
Наприклад, скажімо якщо нашим російськомовним євреям у Штатах, або тим самим американцям чогось не подобається, то вони такий галас піднімуть, вони будуть писати, дзвонити своїм представникам у конгресі.
Якщо не допоможе, то обвісяться зброєю та вийдуть на площу! Приклад: ходив я з собакою там в один парк постійно, одного дня приїхав, а парковка була закрита. Дивлюся, стоїть автомобілів 30 там, де паркуватися не можна. Ну і я там поставив.
Коли повернувся, то бачу у мене вже штраф на склі на $25. Ну і не велика проблема… а там уже демонстрація збирається, людей всього 6, але перекрили дорогу, і до них приєднуються люди.
Я поїхав та заплатив, а через місяць мені ці гроші повернули! Мені важко повністю пояснити менталітет американців, але він абсолютно інший!
При отриманні канадського громадянства, після присяги, там є приблизно такі слова; “Як громадянин Канади у вас тепер є не тільки право, але це вже також і ваш обов’язок, брати участь у житті країни, виборах, говорити про те, що вам подобається або ні.”
На жаль, багато хто про це забуває одразу після отримання громадянства. Я навіть чув таке: "ну так не подобається, так валізу збирай і їдь". Якби ще все й у валізу помістилося, а то ж контейнери морські потрібні, жартую.
Але сам підхід то який цікавий, люди не розуміють, що демократія вона їй залишається тільки тоді, коли постійно існує якісь групи людей невдоволених, тих хто говорить про те що їм не подобається і постійно. І ось Штати в цьому пряма протилежність Канаді.
Що відрізняє США від Канади, то на перше місце я б поставив конкуренцію, там вона є, а в Канаді практично відсутня.
Друге, це можливість займатися бізнесом без постійного моніторингу вас урядовими структурами. Податки, страховки (за винятком медичної), хоча рівень медицини в Штатах набагато вищий, ніж в Канаді.
Було б логічно очікувати від країни якогось розвитку, зміни на краще. Провінція Британська Колумбія, в якій живу, таке відчуття що застрягла в часі. Скажімо коли приїхав та змінив водійське посвідчення, мені дали якийсь жовтий папір типу це ваші тимчасові права, так їх дають досі.
Мені пощастило, тому що мої водійські права просто замінили на канадські, а загалом канадські складання іспитів на водіння це складно здійсненне завдання. В Штатах зайшов, за 15 хвилин здав теорію на комп’ютері, потім зачекав працівника BMV (Bureau of Motor Vehicles), проїхав з ним пару кварталів. Все зайняло менше години, водійське посвідчення видавали відразу там же, коштувало, здається, $16. Ніяких чекань місяцями, ніяких окремих візитів та іншої нісенітниці там немає.
Змін сталося багато лише в плані законів, всіляких регулювань, їх стало значно більше.
Ну і ціни на все зросли абсолютно не пропорційно зарплатам. Це основні зміни, що сталися в Канаді за останні 15 років.
Ціни на мобільний зв’язок, відсотки на кредитні карти… все це також не на користь Канади.
Що ще на вашу думку погіршилось в Канаді за останні 15 років?
Я ось зараз намагаюся знайти хоча б одну або кілька причин з того, що покращилося! І ось щось нічого згадати не можу.
Самі по собі погіршення не настають за день, за місяць, проходять же роки, і потрібно дивитися на речі в цілому, а не тільки виходячи зі свого власного рівня життя.
Життя тут, як і в будь-якій іншій країні складається з багатьох факторів, для когось вони дрібниці, а у когось життя складається з цих дрібниць.
Основне, звичайно, це ціни на житло, які зараз у 3 рази вищі порівняно з 2006 роком, продукти харчування у півтора-два рази як мінімум, купа всіляких законів і регулювань, як на федеральному, так і на місцевому рівні. Будь-який бізнес на сьогоднішній день пов’язаний з виконанням кимось придуманих і в багатьох випадках абсолютно непотрібних правил та іншої нісенітниці.
Наприклад, після переїзду сюди я купив великий шматок землі як інвестицію та як пасивний бізнес. У ті роки можна було, скажімо, купити стадо молодих биків ранньої весни, випустити їх у ліси та поля на все літо до осені, осінню приїхати і просто зібравши їх відвезти та продати, заробляючи відповідно на різниці у вазі. Все було відносно просто і не вимагало особливо ніякої роботи (скажімо з боку фермера). Всі провінційні закони та регулювання поміщались на півсторінки.
Сьогодні, це вже ціла книга, тобто «ви зобов’язані» робити те, те і те, всі ті вакцинації, огляд вашого стада ветеринаром і т.д. Якщо ви цього не зробите, або чогось із цього, то Forestry (служба, яка за цим спостерігає) зловить усе ваше стадо биків і загонить їх на штрафний майданчик (так як машину) тільки якщо у вас їх сотні голів то можете собі уявити скільки вам коштуватиме викупити своє стадо! Тепер розумієте, чому м’ясо у 3-4 рази дорожче порівняно з тим же 2006 роком. Це так, подібні приклади можна знайти у будь-якій сфері.
Якщо ви побачили, що Канада значно поступається США за багатьма показниками, то чому ви не захотіли повернутися назад у штати?
Змінювати країни, міста, континенти легко, коли у вас все поміщається в валізі, мало що тримає і немає жодних зобов’язань. У нашому випадку, як я вже писав вище, у дружини був контракт на роботу. По-друге, займає час зрозуміти що до чого, за цей час люди (в своїй масі) намагаються влаштуватися, купується нерухомість, відкриваються бізнеси тощо. Тобто коли у вас сім’я, це не так просто взяти і переїхати з однієї країни в іншу, той самий переїзд із Штатів до Канади з вирішенням багатьох питань там зайняв більше року.
Хоча наша ситуація була, я впевнений, набагато краще більшості ситуацій інших іммігрантів.
Так, згодні з вами. Міняти країни, міста, континенти, особливо коли вже встали на ноги не так вже й просто. Чому ж ви вирішили перебратися до Росії (м. Сочі)? Що стало останньою краплею?
Ось це дуже цікаве і для мене самого питання.
Протягом багатьох років тут (в Північній Америці) до мене повернулися десятки друзів/знайомих. Хтось навіть на початку 2000-х, пам’ятаю, знайома переїхала зі Штатів (після 8 років там, мала вроді і хорошу роботу і все інше).
Розмовляючи тоді з нею по телефону, вона сказала, "та і тут не те, і те блин нікудишнє,..АЛЕ, я тут вдома!"
Тоді я її не зрозумів, да і не намагався зрозуміти. Дивіться, із часом змінюється все, наше сприйняття тих чи інших речей набувають іншого ракурсу і ми дивимося на світ іншими очима. Тобто, коли ви тут до 5 років, йде адаптація, потім ви влаштовуючись живете, їздите по світу, повертаєтеся сюди як додому.
Літа проходять, ви наближаєтесь до межі, де уже потрібно ухвалювати рішення. Ви готові провести решту свого життя тут і вас усе влаштовує? Ви повністю розумієте та сприймаєте своїх канадських друзів? Або можливо їхні жарти починають здаватися вам… ну, дурнуватими, ви можете, звичайно, час від часу пояснювати їм (як вам здається) елементарні речі, вони так, будуть із вами погоджуватися, але вони ніколи вас і на 100% не зрозуміють, вони просто не провели тих 20-30 років там, де провели ви!
Це, звичайно, за умови, що ваші канадські друзі взагалі сприймають вас за одного із себе. Адже можна жити і так, як живуть наші російськомовні на
Брайтон Біч
, вони просто туди в "Америку" не ходять. Це моя суб’єктивна думка, кожен сам вирішує як і що, я ділюся своїми спостереженнями.
Отже, років через 20, подорожуючи багато, по Європі, відвідуючи Росію, починаєш замислюватися. Все частіше і частіше повертаючись сюди, ніби як і додому. Задаєшся питанням, а я зараз сюди навіщо знову 16-25 годин летів?!
Далі більше, це все йде по наростаючі, Росія виглядає зовсім по-іншому, так от навіть Одеса років теж два тому показалася іншою, хоч там і якісь 90-ті, але без особливого криміналу, було цікаво.
Що стало останньою краплею… Та останньою якоюсь краплею нічого не стало, потрібно мабуть довго прожити тут, щоб зрозуміти те, що коли ви наблизитеся до певного віку, і ваші друзі з багатьох причин з вами спілкуватися не зможуть, а ваші діти будуть зайняті купами своїх проблем (особливо якщо вони виховані тут), то можливо вам буде достатньо вийти на вулицю і бачачи своїх російськомовних людей… Можливо одного цього вам буде вже достатньо, дрібниці звісно, але у багатьох з цих дрібниць життя складається.
Ми ж усі реально розуміємо, що гроші це не все, але це дуже багато ж, так? Скажімо, якщо у вас будинок/будинки і в них кілька мільйонів зараз, ну так пощастило мабуть, ну так пощастить то тільки буде коли ви ці гроші витягнете, інакше немає у вас нічого окрім іпотеки!
Мене взагалі розчулюють люди, які, купивши дім в кредит на 25-30 років, говорять з таким відтінком гордості в голосі: "Я володію своєю нерухомістю!"
Я зазвичай питаю (з таким загубленим виглядом): "Серйозно? На скільки довго?". Жартую звісно, але сам факт. Більшість з вас не володіючи абсолютно нічим, ось думають же, що цей дім їхній. Ну це я трошки відійшов від теми, навмисно.
Близько 10 років тому я купив нерухомість на березі озера, в 4-х годинах від Ванкувера. Велика ділянка, 40 акрів. Задумав там збудувати і те, і це, і хатинку, і кабінки. Думав, купив же в лісі, до найближчого сусіда 2.8 км, кому якесь діло… Але не тут то було!
Виявилося, що я в цьому "своєму" лісі нічого будувати без усяких дозволів, перевіряльників і т.д. Просто не можу! Те що я на своєму озері (моя територія єдина на цьому озері) почав возити машинами пісок, аби там зробити хоча б 20 метрів пляжу, закінчилося тим що я отримав штраф на $50.000.
Будучи в Сочі, я багато дізнавався, говорив і з людьми і в міських управліннях. Ось повірите чи ні, але я їм задавав питання, типу що я можу, а що ні будувати на своїй купленій землі. Вони від деяких питань дивилися на мене як на божевільного!
Ось, точно і нарешті зрозумів, що в Канаді поки ще нормально. Ну це ліцензії та володіння зброєю, знову ж таки зі Штатами не порівняти, але, мабуть, уже порівнюємо з Росією.
Ви не вважаєте, що все це регулювання різних бізнес-галузей на благо? Наприклад, у випадку з биками, вакцинації, огляд вашого стада ветеринаром тощо гарантують безпечний продукт на ринку. А у випадку з будівництвом це допомагає уникнути будівельного безладу.
Для прикладу, у тому же Сочі, дуже багато приватних ділянок і споруд на березі моря, які закрили воротами і використовують для себе, хоча морський пляж – це природний ресурс і має бути доступним суспільству. Будинки закривають величезними парканами, а споруди знову ж таки не регулюються. Деякі з них це не зовсім охайні кафе, деякі просто псують вигляд і так далі, думаю ви зрозуміли мою думку.
Я зрозумів вашу думку, зараз, дайте трохи посміюся…
Дивіться, на вільному, конкурентоспроможному ринку, якість товару вирішується не законами, не регулюванням… Це вирішує ринок. І так, при якихось величезних порушеннях (як у Штатах) їхня інспекція втрутиться, але для цього потрібні величезні підстави!
Інакше просто що відбувається? То є вони кажуть: "А раптом", і починають уже захищатися, створюючи нові закони та правила, які базуються на гіпотетичних сценаріях. То є і від цього я теж звідси їду, ви просто поки не розумієте до кінця!
І так, пляж це морський ресурс… У вас є човен, ви його в Канаді спустити де можете? Тільки там де вам дозволено, так? Від того що в Сочі великі паркани, і немає тих регуляцій, що тут, це життя середньої людини не ускладнює.
Ну а якщо ви вважаєте, що уряд повинен стежити за всім, то крім проблем в кінці ви нічого не отримаєте. Стежитимуть то вони будуть, за ваш рахунок, а от відповідати не будуть!
Не знаю, як давно ви тут, але приклад з “leaking condos” (протікаючі квартири) є супер прикладом, ну де всі ті інспектори, яким ви платили за інспекцію?
До доповнення до того “що стало гірше за останні 15 років”. Дивіться, будь-яка людина може зайти на сайт пошуку роботи уряду, там ви побачите сотні вакансій з такими назвами:
Conservation coordinator
Environmental coordinator
EHS coordinator
Environmental planner
Environmental technician
Environmental protection technician
Environmental service attendant
Environmental specialist
Інспектор з охорони навколишнього середовища
… це менше одного відсотка перелічено! Далі перелічувати ліньки, кому цікаво зайдіть на сайт і самі подивіться. Тобто, за останні кілька років з’явилися тисячі робіт, ну скажімо так висмоктаних з пальця, тільки гроші і реальні всі вони будуть смоктати з нас з вами.
Отже, можете уявити собі, скільки всіляких нових, правил, обмежень, штрафів вони введуть у найближчому майбутньому!
Виходячи з ваших роздумів, ви прийшли до цього рішення про зворотнє переїзд повільно, виважено, з розумом і вже у пізньому зрілому віці. У РФ же спостерігається відтік населення і багато хто шукає способи “як звалити”. Проживши такий великий відрізок життя в Канаді, могли б ви рекомендувати молоді та людям у зрілому віці переїжджати сюди на даний момент?
Багато хто хоче “звалити з РФ”? Можливо, за багатьох не знаю, є ж статистика, а за нею 300.000 громадян США та Канади постійно проживають в одній лише Москві!
Дивно ж інше, ось де та статистика про те, наскільки преуспіли ті, що виїхали з Росії? Протягом багатьох років я чув багато, «як у вас там чисто», наприклад. Але дивно, може перед тим, як витратити купу грошей, часу на переїзд туди, де «чистіше», можливо вже простіше купити мітлу і прибрати біля свого дому?
Я не проти імміграції, не зрозумійте мене неправильно, мені просто реально шкода тих майбутніх іммігрантів, які судять про Канаду за її офіційним імміграційним сайтом. Так, там вам розкажуть, яка ми супер толерантна країна, навіть і рейтинги приведуть. Вам тільки не скажуть, що Канада витрачає на свою власну саморекламу навколо світу мільйони доларів.
Отже, скажімо якщо ви живете там, там де зараховується і цінується ваша освіта, там де ви все знаєте і люди говорять вашою рідною мовою, там де у вас сім’я, родичі, друзі. І, скажімо, там ви нічого не досягли, маючи вже багато. Скажіть, будь ласка, звідки вам в голову прийшла ідея, що почавши з нуля ви раптом почнете процвітати тут?
Якщо живете у селі, то може просто місто або інше місто спробувати? Мені не шкода, хочете приїжджайте. Просто ж з досвіду знаю, що більшість зіткнеться з величезними труднощами, якась частина просто втратить роки на адаптацію, вивчення мови, яке саме по собі вам абсолютно нічого не гарантує, тут усі говорять англійською і при цьому кількість безхатченків серед молоді тільки зростає!
Якщо ви студент/ка і їдете сюди навчатися, подивитися, можливо залишитися або як вийде. Це інше, вам явно це оплачують і ви не в тій категорії про яку я пишу.
Люди мігрують з різних причин, в когось просто спрага зміни обстановки та пошук пригод, в когось реально ідеалізоване уявлення про країну, в якій вони ніколи не були, статтю там скажімо прочитали і все блин, запалали переїздом! Це ж ваше життя, вам вирішувати, просто зробіть реальний аналіз і концентруйтеся на негативі. Якщо все ж вирішите, ну так тільки удачі.
Ну а про людей віці… Хоча дивно, але ось саме вони (серед моїх знайомих) досягли тут більшого ніж багато молодих сімей! Ну тільки досягли вони цього реальною працею, працюючи та працюючи. Сказати що процвітають, ні! Купа проблем як і скрізь, але поїхав би я сам сюди після 35 років… Так ніколи в житті!
Вас влаштовує поточна ситуація в РФ? Такі проблеми як незмінність влади, заглушення опозиційних організацій як
ФБК
(визнані іноземним агентом і ось-ось визнають екстремістською організацією) та незалежних ЗМІ таких як
Медуза
(визнані іноземним агентом), прийняття нових абсурдних законів (заборона лайок у соц. мережах, заборона виражати невдоволення через мітинги, розмазане тлумачення того, хто є ін. агентом), вседозволеність і без безкарність силових структур. Чи справді ви готові ризикнути поміняти спокійне життя в Канаді (м. Ванкувер) на російське (м. Сочі)?
А «незмінність влади в РФ» це для кого проблема? Для Держдепартаменту? Я належу до тієї більшості, яка підтримує ту «не змінювану», як ви сказали, владу, вона ж саме тому і не змінюється.
Скажіть, от якби вам належала серйозна медична операція, ви б вибрали спокійного хірурга з 20 річним досвідом чи заради експерименту лягли б під ніж до молодого, повного енергії та благих спонукань, що стрибає перед вами зі скальпелем у руці випускника медичного ВНЗ?
Росія це величезний і живий організм, думаю всі знають, з історії, чим там закінчуються експерименти.
Ви коли-небудь намагалися висувати якісь опозиційні вимоги до канадського уряду? Ви взагалі пам’ятаєте, що ми колонія? Ви про якусь серйозну опозицію тут взагалі нічого не почуєте, етикетку екстремізму на вас повісять куди швидше, ніж у Росії. А говорити про політичні репресії та переслідування в Штатах, чи варто взагалі? За останні 20 років і після тисячі експериментів, сотні провідних архітекторів та дизайнерів, у тому числі Канадських, прийшли до єдиної думки, вогонь не був причиною падіння тих 3-х будівель у Нью Йорку 20 років тому. Адже саме це хвилювало будівельників всіх рівнів до останнього часу, чи може пожежа зруйнувати будівлі, так от ні.
Який взагалі сенс говорити про якісь показові фактори демократії в країні, яка при 3% від усього населення, містить у тюрмах 25% від усіх, що перебувають у в’язниці у всьому світі.
А щодо спокійного життя… Десь місяць тому, у Coal Harbour (дорогому районі у Ванкувері), бомжиха спробувала відібрати телефон у 60-річної матері знайомої, та не віддала. Отримала удар ножем у обличчя.
Звичайно є поліція, бомжиху не знайшли. Та й не дивно, їх кількість у певних районах Ванкувера вже переважає. Тож щодо вашого визначення «спокійне життя у Ванкувері» я б років 15, та напевно ще й 10 років тому погодився. На жаль тут усе змінюється не на краще.
Давайте тепер про хороше. Є якісь речі, які вам особисто подобаються в Канаді, порівняно з життям в РФ?
Давайте, але спочатку треба же зрозуміти, чи це добре…?
Ось ви написали «заборона матів у соц. мережах», це добре чи погано? У Канаді є певні переваги, скажімо якщо ми говоримо про допомогу самотнім матерям, якщо ви сидите на голці, або плануєте на неї сісти. Тоді вам точно в Ванкувер, бомжувати легше тут, вас будуть шкодувати, годувати і колоти за рахунок держави.
Якщо ви відносите себе до ЛГБТ, то просто обов’язково приїжджайте, це ваш дім, і з адаптацією в іншому вам ваше спільнота обов’язково допоможе.
Також якщо ви повні енергії та трудоголік, то впевнений рано чи пізно на ноги встанете.
У Ванкувері добре, якщо любите океан, відпочинок/спорт, пов’язаний з ним, і приїхали з грошима.
Дозвіл на рушниці/пістолети також отримується відносно легко і те, що при переїзді туди неможливо забрати все це, що роками купував із собою туди це звісно мінус.
Тут простіше (порівняно з РФ), якщо скажемо ви опинились неплатоспроможними, принаймні я ніколи не чув, щоб когось через борги не випустили з країни.
Говорити про людей складно, адже в тому же Ванкувері, принаймні візуально, переважають іммігранти. Канадці самі по собі дружелюбні, будуть вам усміхатися, те, що вони думають про вас реально вас не буде хвилювати довго, і це до кращого.
Що ще, реально красива природа, у Британській Колумбії (не в Саскачевані), хороші хайкінги, багато ведмедів (часто заходять у домівки), і якщо залишите їстівне сміття на вулиці перед будинком, то в певних районах, тих що Північніше, отримаєте штраф у розмірі $500.
Ще можу сказати, що канадський паспорт, звичайно, допомагає при подорожах, багато черг проходиш по зеленому коридору, і це приємно. При кабінеті Харпера (колишній прем’єр-міністр Канади) нам навіть обіцяли можливість працювати в Європі без дозволу на роботу, але ті це довести до кінця так і не встигли.
Тепер з придуркуватим Трюдо нам кажуть, що з 2022 року будемо отримувати візи для відвідування Європи. Це ще до вірусу навіть було, що придумають зараз важко передбачити.
Яку пораду ви могли б дати майбутнім іммігрантам?
Кожен сам вирішує, де жити, і можливо у громадян деяких країн із пострадянського простору є всі підстави шукати кращого життя в інших країнах. Що стосується росіян, які вирішили обрати місцем проживання Північну Америку, то я раджу дізнатися про життя тут якомога більше і не концентруватися тільки на речах позитивних. Те, з чим ви зіткнетеся тут, матиме мало спільного з тим ідеалом суспільства, яке багато хто намалював собі у голові. Удачі.
Залишити свої коментарі до статті можна під інтерв’ю на сайті, або ж у нашій
групі ВК
або Facebook "
Ванкувер – розмови про все
" і можливо наш гість відповість на той чи інший питання.
Від редакції: Якщо ви хочете поділитися своєю історією імміграції до Канади та потрапити до нашої рубрики, пишіть нам на пошту
Всі випуски нашої рубрики "Нотатки іммігрантів про Канаду" читайте
за цим посиланням
