Черга на допомогу в провінції Канади зросла до 67 тисяч дітей

Фото створено штучним інтелектом для ілюстрації
Парадокс фінансування: грошей стає більше, а шансів на допомогу — менше. Дізнайтеся, чому шлях до державних послуг в одній із провінцій Канади перетворився на нездоланний квест для 75% сімей і які системні збої заважають міністерству виконати свої обіцянки перед тисячами дітей.
В Онтаріо понад 67 тисяч 500 дітей з аутизмом стоять у черзі на державне фінансування базових клінічних послуг. І хоча бюджет Ontario Autism Program знову збільшують, частка сімей, які реально отримують гроші на терапію, як і раніше, не дотягує до 25%.
Мешканка Торонто Дені Сото каже, що після встановлення діагнозу її синові насамперед порадили «стати в список очікування». Документи вона подала ще у 2022 році. Минуло чотири роки — дев’ятирічний Ніко Цириготіс усе ще чекає фінансування на основні послуги на кшталт ерготерапії або прикладного аналізу поведінки.
«Це просто сумно, тому що це була критично важлива частина його розвитку, — розповідає Сото. — Ми втратили будь-яку підтримку, яку могли отримати в той час. Ми справлялися самі, шукали альтернативи… але я не дізнаюся, що саме ми втратили».
Згідно з урядовими документами, отриманими на запит про доступ до інформації, у провінції понад 67 тисяч 500 дітей чекають доступу до фінансування ключових клінічних послуг через Ontario Autism Program. CBC News вивчила понад рік дванадцятиденних звітів про хід програми — з кінця червня 2024 року до початку січня цього року. У них відображається, скільки дітей зареєстровано й потребує фінансування, і скільки зрештою мають чинну угоду про фінансування послуг, зокрема логопедії та ерготерапії.
За даними звіту від 7 січня, у програмі було зареєстровано 88 тисяч 175 дітей — це на 21% більше, ніж у середині 2024 року. При цьому чинну угоду про фінансування мали лише 20 тисяч 666 дітей.
Президентка Ontario Autism Coalition Аліна Кемерон каже, що очікування затягується так надовго, що сім’ї втрачають шанс на раннє втручання. «Нам постійно повторюють, що рання допомога особливо важлива, — пояснює вона. — Однак середній час очікування — 5,2 року. За цей час втрачається ціле раннє вікно розвитку».
Доньку Кемерон, якій зараз десять, зареєстрували в програмі у 2017 році, і фінансування сім’я чекала п’ять років. Тепер підтримку отримують уже третій рік. Кемерон називає це досвідом, який «абсолютно змінює життя»: за її словами, дитина помітно просунулася в засвоєнні інформації та розвитку мовлення, а важкі емоційні епізоди стали перебігати інакше.
Минулого тижня уряд Онтаріо оголосив про додаткові 186 мільйонів доларів для Ontario Autism Program у межах щорічного бюджету. Після цього загальний річний обсяг фінансування має зрости до 965 мільйонів доларів. У бюджеті стверджується, що це дозволить більшій кількості дітей і підлітків отримати доступ до базових клінічних послуг.
Если у вас возникают проблемы со связью с родными в России из-за блокировок, не ограничивайтесь локальными решениями — используйте глобальные сервисы, такие как PureVPN. Это одно из самых надёжных VPN-решений в мире, которое помогает обходить ограничения и оставаться на связи без перебоев. По этой ссылке вы получите скидку 82% и ещё 3 месяца бесплатно.
У міністерстві у справах дітей, громад і соціальних служб заявили, що за нинішнього уряду кількість дітей, які отримують базові клінічні послуги, потроїлася. Також міністерство нагадало: частина ресурсів — зокрема базові сімейні послуги, термінові заходи підтримки, програми раннього віку за участю опікунів і програма підготовки до школи — доступні всім сім’ям, зареєстрованим в Ontario Autism Program.
Кемерон каже, що збільшення бюджету — хороша новина, але сумнівається, що грошей вистачить, і наполягає: нові кошти мають потрапити саме до сімей у вигляді фінансування базових клінічних послуг. За її словами, торішнє підвищення фінансування «взагалі не зрушило чергу» на основну терапію.
Батько з Оттави Спенсер Керролл розповідає, що його синові зараз шість років, а діагноз поставили, коли дитині було 14 місяців. Поки сім'я чекає на державну підтримку, терапію доводиться оплачувати самостійно. За оцінкою Керролла, до вересня вони будуть у черзі вже п'ять років і дійдуть до суми приблизно 100 тисяч доларів із власної кишені, тоді як далеко не кожна сім'я може собі це дозволити.
Керролл створив сайт End the Wait Ontario, де збирає ресурси й дані про програму, зокрема отримані через власні запити до державних відомств. Він стверджує, що навіть за такого обсягу інформації все одно важко скласти цілісну картину: важливо розуміти, де саме зараз перебуває черга, скільки дітей не можуть пройти діагностику через перевантаженість центрів і на що зрештою витрачаються виділені кошти.
Як зазначає CBC News, у звітах за останні півтора року помітні й дивні провали: в окремі періоди кількість дітей з активною угодою про фінансування зменшувалася, хоча одночасно до програми за ті самі два тижні записувалися сотні нових учасників. Один із прикладів минулого літа — мінус 151 дитина за плюс 456 нових реєстрацій. На запитання, чому відбуваються такі зниження, міністерство у відповіді пояснень не надало.
Кемерон пов’язує падіння кількості отримувачів фінансування з тим, що частина дітей досягає вікового обмеження участі в програмі, а опрацювання заявок йде надто повільно, щоб перекривати цей «відтік». За її словами, ситуація, коли «менше чверті зареєстрованих дітей» мають доступ до фундаментальної підтримки, виглядає тривожно.
Дені Сото сподівається, що коли Ніко нарешті отримає фінансування, це допоможе зробити його життя менш самотнім. За її словами, дитині часто доводиться справлятися самому — альтернатив майже немає. А терапія могла б, як каже Сото, «відкрити для нього цілий новий світ».



