Чому ліки в Канаді доступні не для всіх?

Доступ до життєво важливих препаратів у Канаді став питанням соціального розлому: прихований ціновий бар’єр б’є по одних спільнотах значно сильніше, ніж по інших. Поки вартість рецептів зростає, тисячі канадців змушені робити небезпечний вибір між купівлею ліків і базовими потребами.

Вартість рецептурних ліків у Канаді стає помітним бар’єром для чорношкірих жителів країни: вони суттєво частіше, ніж білі канадці, не викуповують призначені препарати або пропускають прийом — просто тому, що не можуть собі цього дозволити.

До такого висновку дійшли автори дослідження, опублікованого в понеділок у Canadian Medical Association Journal. Старший автор роботи Букола Саламі, Canada Research Chair із питань здоров’я чорношкірих і расіалізованих груп в Університеті Калгарі, каже, що результати наочно показують, як соціально‑економічна нерівність безпосередньо «перекладається» у різницю в здоров’ї.

Дослідники вивчили дані Canadian Community Health Survey за п’ять років і оцінили, як часто люди відмовляються від ліків з фінансових причин. У чорношкірих дорослих таких виявилося приблизно 10–15%. Серед білих дорослих — близько 6%.

Розрив не зник навіть після того, як науковці врахували дохід і наявність медичного страхування на ліки. Темношкірі респонденти все одно частіше залишалися без призначених препаратів. Саламі припускає, що частина причин просто не потрапила до використаних наборів даних — наприклад, недовіра до системи охорони здоров’я, яка може формуватися на тлі прямого або системного расизму.

«Це підводить нас до дуже важливих питань про необхідність справедливості в покритті витрат на ліки», — сказала Саламі. Вона нагадує: Канада любить говорити про універсальну охорону здоров’я, але рецептурні препарати до цієї універсальності зазвичай не входять.

Як зазначає CityNews Ottawa, дані було зібрано до ухвалення у 2024 році федерального закону Pharmacare Act. Наразі федеральний уряд домовився про покриття ліків від діабету та засобів контрацепції з Британською Колумбією, Манітобою, Островом Принца Едуарда та Юконом; решта провінцій і територій поки що не уклали угод про фармакер з Оттавою.

Саламі додає: потрібні додаткові дослідження, щоб зрозуміти, чи покращить фармакер доступ до рецептурних препаратів саме для чорношкірих канадців — і якою мірою.

Самі цифри щодо страхування також різняться. За даними дослідження, лікарське страхування мали близько 72% темношкірих дорослих, тоді як серед білих дорослих — приблизно 80%. Опитування Statistics Canada проводиться щорічно; автори використали дані за 2015, 2016, 2018, 2019 і 2022 роки. 2017, 2020 і 2021 роки виключили — у ці періоди в анкетах не було всієї необхідної інформації.

Президент Black Physicians Association of Ontario доктор Можола Омоле, яка не брала участі в дослідженні, називає висновки «дійсно важливим питанням». За її словами, у роботі з пацієнтами мережі Scarborough Health Network тема недоступності ліків за ціною спливає «постійно».

«Якщо людям доводиться обирати між ліками та тим, щоб нагодувати сім’ю, вони оберуть їжу», — каже Омоле. І підкреслює: це реальність для багатьох — чи то нових іммігрантів, чи людей із робітничого класу.

Омоле також допускає, що те, що навіть застраховані темношкірі пацієнти рідше, ніж білі, отримують призначені препарати, може бути пов’язано з недовірою до медичної системи. За її словами, у багатьох є важкий досвід, пов’язаний із поширеністю антитемношкірого расизму.

Окремою проблемою лікар називає дефіцит первинної допомоги. Коли у людини немає сімейного лікаря і вона змушена звертатися по разову, «епізодичну» допомогу, набагато складніше вибудувати довіру, а без неї регулярний прийом призначених ліків часто просто не закріплюється.