Чому професіонали зі США змінюють кар’єру заради життя в Канаді?

Масовий вихід професіоналів: чому фахівці зі США раптово ринули до однієї з провінцій Канади? Влада провінції фіксує рекордний сплеск інтересу з боку сусідів, які втомилися від невизначеності та шукають порятунку в нашій країні.

У Британській Колумбії — помітний сплеск інтересу з боку американських медпрацівників, які придивляються до переїзду та роботи в провінції. Влада пояснює це просто: багато хто в США втомився від «невизначеності й хаосу» та шукає, де спокійніше й передбачуваніше.

Цього літа дипломована медсестра Алекс Альварес разом із чоловіком, маленьким сином і бостон-тер’єром збирається проїхати 3 тисячі 500 кілометрів — з Анкориджа на Алясці до Нанаймо на острові Ванкувер. У Нанаймо вона ніколи не була, але саме там розраховує почати нове життя і знову працювати за фахом.

«Нам потрібно зробити цей крок заради нашого майбутнього», — каже Альварес. За її словами, думка виїхати зі США з’явилася ще до переобрання Дональда Трампа, хоча політика все одно стала одним із факторів. «Залишатися здається небезпечніше, ніж виїжджати», — додає вона. До списку причин також входять проблеми американської системи охорони здоров’я, подорожчання життя та відчуття, що соціальної підтримки стає дедалі менше.

Як зазначає The Canadian Press, ще минулої весни в провінції переписали правила так, щоб прискорити реєстрацію кваліфікацій для медсестер зі США. Коледж медсестер і акушерок Британської Колумбії схвалив 1 тисячу 028 заявок від американських медсестер з квітня минулого року по січень цього року — це схоже на рух до десятикратного зростання порівняно з нещодавніми показниками. Для порівняння: у 2023 році схвалили 112 заявок, у 2024 році — 127.

При цьому в коледжі не змогли сказати, скільки фахівців справді вже переїхали й вийшли на роботу: багато хто оформлює реєстрацію заздалегідь, ще до того, як починає шукати конкретні вакансії.
Паралельно провінція посилила рекрутинг. Минулого літа запустили рекламну кампанію вартістю 5 мільйонів доларів, націлену на лікарів і медсестер у штатах Вашингтон, Орегон і Каліфорнія. Рекламу показували, зокрема, в радіусі 16 кілометрів від медичних закладів, розміщували в подкастах і навіть у шоу на Netflix.

Міністерка охорони здоров'я Британської Колумбії Джозі Осборн прямо називала цю кампанію спробою «скористатися невизначеністю та хаосом» у США після виборів і повернення Дональда Трампа до Білого дому.

Ще один свіжий приклад — медсестра Кен Суортц. Близько двох місяців тому він переїхав із Каліфорнії до Прінс-Джорджа і пояснив рішення тим, що «політика і культура у США різко змінилися за останні кілька років». І Суортц, і Альварес оформлювали документи за спрощеною схемою — обидва кажуть, що процедура виявилася зрозумілою і не виглядала бюрократичним квестом.

За даними Міністерства охорони здоров'я, з травня по вересень 2025 року 1 тисяча 800 медичних працівників зі США подали заявки на роботу в системі Британської Колумбії. Але пропозиції про працевлаштування прийняли 174 людини. Серед тих, хто погодився, — 104 медсестри, 41 лікар, 19 практикуючих медсестер (nurse practitioners) і 10 фахівців суміжних професій.

Чотири з п’яти регіональних органів охорони здоров’я провінції відмовилися уточнити, скільки американських медсестер вони найняли з квітня, перенаправивши запитання до міністерства. В Island Health повідомили, що з квітня 2025 року по 5 лютого цього року прийняли на роботу 64 медсестри, підготовлені у США.

Профспілка медсестер Британської Колумбії вітає приплив фахівців, але підкреслює, що він усе одно не закриває потреби системи. За словами президента профспілки Адріане Гір, самих лише міжнародних наборів недостатньо, щоб виконати мінімальні нормативи щодо співвідношення медсестер і пацієнтів. Вона вважає, що паралельно влада має збільшувати фінансування навчальних місць у коледжах і університетах та активніше утримувати тих, хто вже працює в провінції. «Якщо дивитися на те, що потрібно зробити, це лише крапля в морі», — сказала вона.

Самі американські фахівці відзначають і більш побутові причини: у Британській Колумбії знайоме мовне середовище і культурна близькість, легше адаптуватися. Водночас Суортц, проживши в Принс-Джорджі лише кілька місяців, каже, що вже почав помічати тонкі відмінності — наприклад, як спокійно і ввічливо канадці чекають своєї черги.

Він додає, що одним із мотивів від’їзду було бажання віддалитися від рівня насильства, який, за його словами, став «щоденною реальністю» у США. Масова стрілянина в Тумблер-Ридж, де загинули вісім осіб, сталася приблизно через місяць після його переїзду й болісно нагадала, від якого тла він намагався піти. «Ти навіть не розумієш, наскільки сильну напругу постійно носиш у собі, — каже Суортц. — Вражаюче — не жити з цим».

Альварес розповідає, що люди, з якими вона вже встигла познайомитися в Канаді, виявилися «добрими і гостинними». У травні вона вперше приїде до Нанаймо, а остаточний переїзд намічено на липень. «Мій внутрішній девіз у всьому цьому — усе складеться, — каже вона. — Усе буде чудово».