Чому влада почала полювання на імпорт у магазинах?

У Канаді те, що тривалий час вважалося лише невинною маркетинговою хитрістю, тепер офіційно визнано порушенням, за яке доведеться платити мільйони. Головний контролювальний орган країни змінив тактику: замість прохань у хід пішли реальні штрафи та масштабні розслідування, що зачепили верхівку найбільших торговельних мереж.

Канадське агентство з контролю якості харчових продуктів (CFIA) перейшло від попереджень до штрафів для магазинів, які видають імпортні товари за вироблені в Канаді. У 2026 році регулятор уже виписав два штрафи по 10 тисяч доларів магазинам, пов’язаним із Loblaw, а також розпочав розслідування щодо практик маркування та реклами в головному офісі Sobeys.

У CFIA пояснюють посилення просто: покупці дедалі наполегливіше вимагають зрозумілих і чесних вказівок країни походження. На тлі руху «Купуй канадське», що набрав обертів після лютневої хвилі 2025 року та торговельної війни, яку розгорнув президент США Дональд Трамп, ритейлери почали активно прикрашати полиці кленовими листками й патріотичними вивісками. Але перевірки показали, що така «візуальна підтримка» іноді вводить людей в оману.

Один із випадків стався у Fortinos у Торонто на Queens Plate Drive. CFIA оштрафувало магазин на 10 тисяч доларів через цінник на сирну намазку Président Rondelé: поруч із назвою стояв кленовий лист з 11 променями, хоча сам продукт вироблено у Франції. За версією відомства, оформлення викладки створювало враження, ніби це канадський товар.

Другий штраф на ту ж суму отримав Superstore у Торонто, що належить Loblaw. Там американський салат із броколі під брендом President's Choice просували за допомогою «рекламних наліпок у вигляді кленового листа», а на поличному ціннику був напис «product of Canada». Обидва епізоди інспектори зафіксували в жовтні минулого року, а штрафи магазини отримали в січні.

Федеральні правила вимагають, щоб і етикетки, і реклама в магазині були точними та не вводили покупця в оману. У CFIA уточнюють: називатися «product of Canada» товар може лише в тому разі, якщо він повністю або майже повністю вироблений у країні.

За даними агентства, з 1 листопада 2024 року по 25 лютого 2026 року воно виявило 78 порушень, пов’язаних із заявами про країну походження — на етикетках або в роздрібній рекламі. Різкий поворот до більш жорстких заходів у CFIA пояснюють так: «пільговий період» закінчився, у мереж було достатньо часу привести цінники й вивіски до ладу, тепер регулятор застосовуватиме «відповідні заходи впливу там, де це виправдано».

Як зазначає CBC News, окрім Loblaw під пильною увагою опинився і Sobeys: CFIA розслідує практики маркування та реклами в головному офісі мережі. Подробиць у відомстві не розкривають — справа ще триває.

CBC News з’ясувало, що одним із приводів став епізод, виявлений минулого року: магазин Safeway (належить Sobeys) неподалік від Едмонтона рекламував фірмову олію авокадо Compliments із кленовим листком і заявою «made in Canada», хоча дрібним шрифтом на пляшці було зазначено, що продукт імпортний. При цьому маркування «made in Canada» має означати, що товар був вироблений або перероблений у Канаді.

Ще один сигнал для CFIA, за даними журналістів, дав репортерський рейд по одному з магазинів Sobeys у Торонто: там знайшли понад десяток імпортних товарів під маркою Compliments, виставлених із кленовим листом. На частині продукції, включно з імпортним сирим мигдалем, додатково був напис «made in Canada».

Loblaw і Sobeys — дві найбільші продуктові мережі країни — раніше запевняли, що намагаються стежити за коректністю зазначення походження, але підкреслювали: за наявності тисяч позицій в асортименті помилки можливі. Коментуючи вже виписані штрафи, представниця Loblaw Ліна Марагха написала електронною поштою, що компанія посилює процедури маркування, вибачилася за «будь-яку плутанину» і додала: якщо покупцям щось здається неправильним, краще повідомити — так виправлення з’являться швидше. Sobeys на запити щодо розслідування стосовно її практик не відповіла.

Колишня інспекторка CFIA Террі Лі, яка пропрацювала в агентстві 24 роки й вийшла на пенсію у 2021-му, вважає, що у ритейлерів немає виправдань: за її словами, мережі зобов’язані перевіряти, чи відповідає дійсності інформація на цінниках і вивісках. Водночас Лі критикує і сам масштаб покарання: для великих компаній 10 тисяч доларів — занадто мало, щоб це стало реальним стримувальним чинником. На її думку, штрафи мають залежати від розміру бізнесу, і для великих мереж мова могла б іти про санкції в сотні тисяч доларів.

Поки що можливості CFIA обмежені: верхня межа адміністративного штрафу — 15 тисяч доларів, а сума у 10 тисяч належить до категорії «дуже серйозного» порушення. В агентстві підкреслюють, що штрафи — лише один з інструментів: також можливі попередження, призупинення або відкликання ліцензії, а в окремих випадках — передача матеріалів для кримінального переслідування.

Крім того, CFIA нагадує про плани федерального бюджету 2025 року переглянути систему державних штрафів так, щоб вони були достатньо високими і порушення правил не сприймалося як звичайні витрати бізнесу. Підсумки перегляду уряд збирається представити в бюджеті 2026 року.