Як в Канаді тисячі людей стали мішенню для злочинних мереж
Фото створено ШІ для ілюстрації
Медсестра з Келоуни Ешлі Стоун протягом десяти років бореться з наслідками масштабного злодіяння особистих даних. Від її імені шахраї відкривали кредити, оформляли підроблені документи та навіть отримували доступ до податкових рахунків.
Стоун стверджує, що її роботодавець — організація Interior Health, яка керує лікарнями та медичними закладами в південно-східній Британській Колумбії, — десятиліттями заперечував факт витоку даних, що стався ще у 2009 році.
За даними розслідування, в результаті інциденту постраждали близько 28 000 співробітників системи охорони здоров'я. Незважаючи на численні скарги працівників та повідомлення в поліцію, керівництво Interior Health довгий час заперечувало сам факт витоку.
Колишній комісар з питань конфіденційності Онтаріо Енн Кавукян назвала ситуацію «обурливою» і закликала до незалежного розслідування.
«Ігнорування з боку уряду та Interior Health — ось що дійсно шокує», — заявила вона.
Журналісти з'ясували, що викрадені дані активно продавалися на тіньових онлайн-форумах. У подальшому злочинні групи, в тому числі з Альберти, використовували їх для взлому акаунтів співробітників у CRA, оформлення фіктивних кредитів та отримання податкових повернень. Деякі жертви не лише опинилися в боргових пастках, але й піддавалися помилковим арештам.
У той час як постраждалі вимагали дій, керівництво Interior Health випускало заяви про те, що «немає доказів масового витоку». Лише у 2024 році поліція виявила список з 20 000 імен і номерів соціального страхування, пов’язаних з цим витоком.
У травні 2025 року проти організації поданий колективний позов, що звинувачує Interior Health у приховуванні витоку і бездіяльності. Агенція досі стверджує, що джерело компрометації даних "невідоме".
Для Ешлі Стоун та сотень інших працівників це стало особистою трагедією. Вона визнає, що пішла з професії, але має намір продовжувати боротьбу за справедливість і захищати колег.
«Я хочу залишити все це позаду. Але не можу мовчати, поки мої колеги продовжують жити в страху».
