Канада закручує гайки біженцям: що змінює закон C-12

Папки с документами «Bill C-12» и заявлением об убежище на столе в офисе при мягком дневном свете

Ліберальний уряд Канади просуває масштабний законопроєкт C-12, який одночасно змінює правила розгляду прохань про притулок і посилює прикордонний контроль. Юристи та правозахисники попереджають: нові норми можуть наблизити канадську практику до американської моделі — і підігріти ксенофобію, коли мігрантів починають призначати винними у внутрішніх проблемах країни.
Йдеться про Bill C-12 — Strengthening Canada’s Immigration System and Borders Act. Документ об’єднує цілий пакет заходів із «безпеки кордонів» і запроваджує додаткові підстави, за якими шукачів притулку можуть визнати «непридатними» для звичайної процедури.
Законопроєкт провели через парламент у прискореному режимі: третє читання в Палаті громад він пройшов 11 грудня — прямо перед канікулами. Якщо Сенат схвалить його в лютому, положення почнуть діяти.
Професорка біженського та правозахисного права Торонтського столичного університету Іділь Атак називає ініціативу «дуже регресивною» з точки зору захисту біженців. За її словами, C-12 безпрецедентно розширює повноваження виконавчої влади: від обміну даними про шукачів притулку між відомствами до можливості контролювати, скасовувати або змінювати імміграційні документи та процедури.
Одна з ключових новацій — правило «одного року». Якщо людина подає заяву на притулок пізніше ніж через рік після в’їзду до Канади, її справа не потрапить до Імміграційної та біженської ради Канади. Натомість заява піде імміграційному офіцеру на процедуру pre-removal risk assessment — оцінку ризиків перед висилкою.
Як зазначає The Guardian, у колонці, підписаній 40 юристами та правниками-практиками в Toronto Star, йдеться, що така оцінка найчастіше зводиться до вивчення документів одним співробітником — і супроводжується високим відсотком відмов.
Професорка імміграційного та біженського права Університету Торонто Одрі Маклін наголошує: причин не звертатися по притулок «з порога» може бути багато. Наприклад, студент із переслідуваної сексуальної меншини, проживши в Канаді більш відкрито, може зрозуміти, що повернення до країни походження стало для нього небезпечним — і фактично неможливим.

Наш сайт сотрудничает с ведущими специалистами в своих областях, поэтому у вас есть возможность получить бесплатную консультацию по ипотеке в Канаде от лицензированного ипотечного специалиста. Заявку можно оставить на этой странице.

На цьому тлі, нагадують експерти, з 2024 року Канада різко обмежила набір іноземних студентів. Частина людей, опинившись у підвішеному статусі, може бути змушена просити притулку — і якраз натрапить на нові бар’єри.
Тривогу у правозахисників викликає й інше правило: заяви на притулок, подані на сухопутному кордоні зі США, також не передаватимуться до ради, якщо їх подали пізніше ніж через 14 днів.
Маклін вважає, що США і раніше не відповідали критеріям «безпечної третьої країни». А зараз, на тлі рейдів ICE і спроб пришвидшувати депортації без належної правової процедури, Сполучені Штати стають, за її словами, «відверто небезпечним» місцем для звернення по захист. Тому, стверджує вона, несправедливо розвертати людей лише тому, що вони не відчували можливості просити притулку в США.
Виконавчий директор Migrant Workers Alliance for Change Саєд Хуссан пов’язує ініціативу з риторикою, яку, на його думку, підхопили і ліберали, і консерватори: мігрантів починають виставляти винними у кризі доступності життя в Канаді. «Ми повинні звинувачувати генеральних директорів або корпорації у стражданнях людей, але нас усіх обманюють і змушують звинувачувати мігрантів», — каже він.
Toronto Star також повідомляє, що у 2024 році Канада депортувала 18 000 осіб — це максимум з часів уряду Стівена Гарпера (2006–2015). За даними видання, депортації обійшлися у 78 млн доларів — на 50% дорожче, ніж у 2019 році.
Маклін підкреслює: pre-removal risk assessment, на її думку, не гарантує справедливого розгляду й влаштована так, щоб якомога швидше вивести людину з країни. У цьому сенсі Bill C-12, вважає вона, «запозичує ідеї у США про те, як ускладнити процес».
Атак додає, що нові заходи виглядають як спроба продемонструвати готовність «убезпечити» кордон — зокрема для того, щоб заспокоїти адміністрацію Дональда Трампа на тлі відсутності торговельної угоди. Але на практиці, каже вона, це підриває образ Канади як країни, відкритої для тих, кому потрібен захист, і послаблює прихильність міжнародним зобов’язанням. «У нас є обов’язок — моральний обов’язок — захищати біженців», — підсумовує професорка.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Ми використовуємо файли cookie для покращення вашого досвіду на нашому сайті. Продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтесь з нашою політикою використання файлів cookie

Детальніше