Канаду не помітили в стратегії безпеки США: і добре, і тривожно
Канада в новій Національній стратегії безпеки США майже не фігурує — і для Оттави це, як не дивно, радше привід зітхнути з полегшенням. Принаймні поки що. Так оцінюють документ одразу кілька північноамериканських оборонних аналітиків.
Стратегія, опублікована адміністрацією президента США Дональда Трампа, описує, як Білий дім бачить американську силу, безпеку та економічні пріоритети. На відміну від попередніх версій — і часів першого терміну Трампа, і періоду президента Джо Байдена, — нинішній текст менше зациклений на суперництві з іншими великими державами. Натомість на перший план виведено принцип «Америка передусім»: економічна стійкість, захист території США та акцент на внутрішній безпеці.
За словами Дженніфер Кавани, старшої наукової співробітниці та директорки з військового аналізу в Defense Priorities і ад’юнкт‑професорки Джорджтаунського університету, відсутність Канади в документі не виглядає тривожним знаком. «Якби я була канадкою, я б почувалася доволі добре щодо цієї Національної стратегії безпеки», — сказала вона в інтерв’ю Postmedia.
Кавана звертає увагу на головну лінію стратегії: посилений захист американського «хоумленда» та повернення до логіки доктрини Монро — тобто прагнення обмежити вплив зовнішніх гравців у Західній півкулі. У такому підході, вважає вона, для Канади є очевидний плюс: «Усе, що Сполучені Штати роблять для захисту своєї території, захищає й Канаду». У тексті немає ворожої риторики на адресу Оттави і немає звичних «списків вимог» — ані щодо оборонних витрат, ані щодо внутрішньої політики, ані з питань суверенітету.
Схожої позиції дотримується Джастін Логан, директор з досліджень оборонної та зовнішньої політики у вашингтонському інституті Cato. Він каже, що документ навряд чи обіцяє Канаді серйозні наслідки. Головне завдання для США сформульовано гранично прямо: «не пускати іноземні держави в Західну півкулю». Якщо ж основні загрози для Канади походять з-за меж регіону, це, по суті, «добре для Канади» — якщо не рахувати фантастичних сценаріїв про те, що США нібито зібралися вторгатися на північ.
На контрасті Європа у стратегії виділена явно: від неї очікують більшого внеску в оборону, а також змін у політиці, пов’язаних із міграцією та внутрішніми процесами. Канада в цих розділах знову не з’являється. Кавана вважає це показником того, що Трамп не демонструє намірів втручатися в канадську політику або повертатися до колишньої різкої риторики — аж до розмов про «51-й штат».
Але «тиша» навколо Канади може означати не лише спокій, а й вікно можливостей. Старший політичний радник з питань оборонного бюджетування та політики НАТО в Heritage Foundation Вілсон Бівер зазначає: ставка Трампа на територіальну оборону, включно з проєктом системи ПРО «Золотий купол», неминуче вимагатиме тісного зв’язку з Канадою. «Неможливо побудувати оборону Сполучених Штатів без континентальної оборони Північної Америки», — пояснює він. І додає: протиракетні проєкти здатні відкрити нові напрями співпраці.
Наш сайт сотрудничает с ведущими специалистами в своих областях, поэтому у вас есть возможность получить бесплатную консультацию по ипотеке в Канаде от лицензированного ипотечного специалиста. Заявку можно оставить на этой странице.
Бівер та інші співрозмовники сходяться на тому, що Канаді було б корисно зміцнити власні позиції за рахунок інвестицій у збройні сили — насамперед в Арктиці. Старший науковий співробітник Інституту Макдональда—Лор’є Стівен Нейджі вважає, що в найближчі роки Оттава може стати для Вашингтона помітно ціннішим партнером, якщо вкладе кошти в арктичне спостереження, морський моніторинг та інфраструктуру.
Нейджі окремо підкреслює необхідність серйозніше фінансувати дослідження у сферах штучного інтелекту, квантових технологій і виробництва боєприпасів, а також розвивати інфраструктурні проєкти разом із корінними та інуїтськими громадами — зокрема щоб обмежити іноземний вплив. У Вашингтоні, зазначає він, найкраще сприймають союзників, яких вважають готовими відповідати за власну безпеку.
Старший науковий співробітник Hudson Institute Даніель Кочіс додає: арктична безпека та кібероборона можуть стати для Канади зручним важелем — і в розмовах усередині НАТО, і в дискусіях про континентальну оборону. Це дало б змогу зміцнювати практичну взаємодію, не розриваючи тісних культурних і стратегічних зв’язків зі США.
При цьому експерти попереджають: нова стратегія може означати кінець того, що іноді називають «канадською знижкою на безпеку» — коли тісне партнерство зі США сприймалося як даність. Нейджі нагадує, що значну частину постхолодновоєнного періоду Канада ставилася до співпраці зі Сполученими Штатами як до гарантії, але слабкі оборонні витрати та зростаюча тривожність навколо китайського впливу помітно погіршили позиції Оттави.
Як зазначає Winnipeg Sun, старший науковий співробітник Інституту Макдональда—Лор’є Річард Шимука попереджає: низький профіль Канади не дає довгострокової страховки від американського тиску. «Потрібно зовсім небагато, щоб вивести президента або одного з його радників із себе», — каже він, пояснюючи, що, наприклад, зміни в торговельній політиці щодо Китаю здатні швидко привернути небажану увагу.
Зрештою, майже повну відсутність Канади у стратегії Трампа експерти поки що не трактують ані як зневагу, ані як загрозу. Радше це пауза, яка залишає Оттаві простір для маневру — і шанс наново визначити свою роль, особливо в арктичній обороні та континентальній безпеці, якщо країна вирішить діяти. «Ніхто зараз не сприймає Канаду як серйозну країну з погляду оборони й безпеки, — каже Шимука. — Але це може змінитися, якщо Канада подивиться вперед і почне планувати те, що наближається».
