Підсумки Канади у 2025: погляд Марка Карні та плани на 2026

Прем’єр-міністр Канади Марк Карні визнає: ефект від політики прискорення зростання та диверсифікації економіки не з’явиться за одну ніч. Але, за його словами, найважливіше зараз — не збитися і «триматися курсу», продовжуючи розпочаті зміни.
У щорічному інтерв’ю ведучій і виконавчому редактору Global National Доні Фрізен Карні підбив перші підсумки дев’яти місяців при владі. Він вважає, що Канада підійшла до кінця року в сильнішій позиції, ніж починала: допомогли ставка на відновлення й зміцнення відносин із партнерами за кордоном, а також спроба пожвавити й розширити вітчизняну промисловість.
Водночас прем’єр не приховує, що тиск на сімейні бюджети нікуди не зник. Робота, каже він, «далека від завершення», тому економічний порядок денний має залишатися «невпинним». «Ми просуваємося вперед. Ми сильніші, ніж дев’ять місяців тому і ніж на початку цього року, але нам потрібно продовжувати. І ми будемо продовжувати», — підкреслив Карні.
«Ядро» програми його уряду — розширювати економіку та зменшувати залежність від США, які запровадили тарифи проти Канади в низці галузей. Додаткову нервозність створює й майбутній перегляд угоди про вільну торгівлю CUSMA (Канада—США—Мексика): він запланований на липень, а результат переговорів залишається туманним.
Карні стверджує, що за цих умов в Оттави з’являється більше простору для маневру: багато країн хочуть працювати з Канадою активніше. На підтвердження він нагадує про домовленості останніх місяців — щодо торгівлі й оборони.
«Ми — країна, що дедалі більше впевнена в собі й має амбіції. Тому люди зараз хочуть мати з нами справу. Це добре для економіки, для робочих місць, для майбутнього і для нашої незалежності від США. Але це також дає шанс допомогти формувати світ, який стає небезпечнішим і більш розділеним», — сказав прем’єр.
На запитання про те, як він збирається розрулювати складні теми — від розмов про можливий новий трубопровід до війни в Україні, — Карні відповів просто: він прагматик. Коментуючи переходи депутатів від консерваторів до лібералів, прем’єр заявив, що «вони прийшли до нас», і що він нікого не «переманював», намагаючись зібрати парламентську більшість, якої ліберали не отримали на квітневих виборах.
Як зазначає Global News, Карні також висловив упевненість, що на початку нового року уряд зможе швидко просунути ключові законопроєкти — про безпеку на кордоні, про боротьбу зі злочинами на ґрунті ненависті, а також про реформу застави та зміни в покараннях. Ці ініціативи раніше застрягли на рівні комітетів. За словами прем’єра, федеральна влада намагається відповідати на запити спільнот і «нарощує імпульс», щоб довести реформи до результату.
Говорячи про майбутній перегляд CUSMA, Карні окремо підкреслив: Оттава не збирається поспішати. «Частина стратегії — не кидатися в погану угоду. У цьому ми були дуже дисциплінованими. І з кожним тижнем, що минає, чим більше ми розвиваємо економічну стратегію вдома та відносини за кордоном, тим сильнішими ми стаємо», — сказав він.
Прем’єр допускає, що підсумок переговорів може означати меншу інтеграцію північноамериканської економіки. При цьому, за його словами, позиція США стала зрозумілішою: Вашингтон у багатьох секторах помітно охолов до ідеї вільної торгівлі — не лише з Канадою, а й загалом. Карні каже, що продовжує переконувати президента США Дональда Трампа: підвищити конкурентоспроможність США у суперництві з Китаєм — від автопрому до ШІ та критично важливих мінералів — простіше за тісної зв’язки з Канадою та Мексикою. Але тут же, зазначає прем’єр, проявляється суперечність: водночас США запроваджують тарифи саме щодо тих галузей — автомобілів і сталі — де кооперація могла б дати ефект.

Наш сайт сотрудничает с ведущими специалистами в своих областях, поэтому у вас есть возможность получить бесплатную консультацию по ипотеке в Канаде от лицензированного ипотечного специалиста. Заявку можно оставить на этой странице.

Карні також розповів, чого, за його словами, «навчився» у Трампа — здебільшого тому, як не повинна поводитися слабша сторона. «Ми повинні бути надійним партнером. Ми повинні говорити прямо: ось наші цілі, ось що ми будемо робити. Якщо ми підписуємо угоду, ми будемо її дотримуватися», — заявив він.
Окремим блоком в інтерв’ю стала енергетика. Карні прокоментував меморандум про взаєморозуміння між федеральним урядом і Альбертою, який наприкінці 2025 року викликав бурхливі суперечки — зокрема через розмови про можливий новий нафтопровід до західного узбережжя.
На закиди, що він нібито підтримує зростання видобутку та експорту нафти після багаторічних попереджень про кліматичні ризики, прем’єр відповів: клімат залишається важливим пріоритетом. За його словами, меморандум фіксує необхідність декарбонізації нафтової галузі та містить зобов’язання Альберти щодо зниження викидів метану й приєднання до національної стратегії «чистої» електроенергії.
При цьому Карні підкреслює: однієї регуляторики недостатньо, щоб виконати цілі зі скорочення викидів до 2035 року. Він каже, що «політики, які він успадкував», не забезпечували досягнення цих цілей — потрібні і правила, і масштабні інвестиції. Загалом, вважає прем’єр, світ «збився з курсу», а шанс утримати потепління нижче 1,5 градуса «вислизає».
Говорячи про трубопроводи, Карні заявив, що федеральний уряд не стане проштовхувати проєкт усупереч позиції уряду Британської Колумбії та корінних народів. Він нагадав про «обов’язок консультуватися» і додав, що зараз немає навіть конкретної проєктної пропозиції. «Не можна консультуватися щодо того, чого не існує… Це не уряд будує трубопровід», — сказав прем’єр, підкресливши, що дотримується принципів «кооперативного федералізму» і вважає важливим діяти «інклюзивно, стійко і в солідарності».
Якщо домовитися про маршрут до західного узбережжя не вдасться, Карні говорить про «інші варіанти». Як приклад він згадав потенційне відродження Keystone XL у США, але назвав його «менш вигідним» — і для економіки Канади, і для завдання зміцнювати незалежність і диверсифікацію.
У міжнародній частині інтерв’ю Карні заявив, що Канада сьогодні є «більш вразливою» і перебуває «під більшою загрозою», ніж будь-коли з часів 1812 року. У переліку ризиків він згадав Росію, тероризм і активність недержавних акторів. Один із головних пріоритетів — посилення суверенітету в Арктиці: більше військової присутності «кожного дня в році» на суші, морі й у повітрі, а також розвиток інфраструктури та підтримка громад.
Прем’єр вказав на помітне зростання оборонних витрат — зокрема на підвищення оплати служби військовослужбовцям — як на елементи зміцнення спроможностей країни та її ролі як надійного союзника по НАТО. На тлі більшої міжнародної залученості Канада, за його словами, активніше братиме участь і в дипломатії навколо припинення війни в Україні.
Карні зазначив, що Канада входить до «коаліції охочих» разом із європейськими та іншими союзниками й готова брати участь у забезпеченні безпеки України в межах можливого майбутнього мирного договору. Без підтримки цієї коаліції, вважає він, Україна опинилася б у вкрай слабкій позиції в переговорах між Росією та США. Прем’єр додав, що регулярно спілкується з президентом України Володимиром Зеленським, європейськими партнерами та Сполученими Штатами, щоб зберігати вплив і підтримувати принципи демократії, суверенітету держав і територіальної цілісності.
«Міжнародна ситуація дуже мінлива», — підсумував Карні.