Масовий локаут критих басейнів Канади став ганьбою країни

Пошук майбутніх чемпіонів з плавання в Канаді незабаром стане надзавданням. Криті басейни закриваються швидше, ніж плавці встигають відпрацювати поворот на 25 метрах. Вся інфраструктура стала старою та переживає лихо.
Старі басейни Канади тріщать по швам буквально. Там, де раніше можна було спокійно тренувати майбутніх чемпіонів, сьогодні висять замки і таблички «Ремонт». За даними Swimming Canada, більше половини закритих об'єктів старше чверті віку, і лише частина 25-метрових ще тримається «на плаву». У муніципалітетів немає на це грошей, а Оттаві не до плавання.
Президентка Swim BC Джинні Ло відверто каже: басейни не ламаються раптово – їх просто роками ніхто належним чином не обслуговує. В результаті замість тренувань тренери шукають хоч якусь воду. Наприклад, у Монреалі бронзова призерка чемпіонату світу Мері-Софі Харві підлаштовує розклад між чотирма басейнами – її базовий комплекс Claude-Robillard на ремонті до 2026 року.
І список втрат росте. У Вінніпезі одразу два великі басейни закрилися на ремонт одночасно. Університет Вікторії закрив 50-метровий басейн, оцінивши ремонт у півтора мільйона. У Садбері єдина довга чаша стоїть порожньою з 2020 року.
У Ванкувері 50 метрів вирішили взагалі "зменшити" до 25, пообіцявши новий олімпійський об'єкт коли-небудь потім. А поки черга на заняття досягає небаченої 8 тисяч людей. У Саскачевані місто з населенням у 11 тисяч залишилося з одним літнім басейном – закритий визнали небезпечним. В Акадії взагалі поставили хрест на басейні віком у 58 років.
Експерти задають питання: як знайти нову Саммер Макінтош, якщо ніде навчати дітей навіть триматися на воді? На папері все виглядає логічно – нові проекти, грандіозні плани. Але поки рішення тонуть у звітах та бюрократії, спортсмени тягають сумки з одного кінця міста в інший. І Канада ризикує перетворитися на країну, де плавання залишиться лише на телевізорі.