Новий закон подарує роки стабільності молодим канадцям

В одній із провінцій Канади готують революційні зміни для тих, хто вступає в доросле життя без підтримки близьких: вікові межі державної опіки можуть радикально зсунутися. Поки політики сперечаються про бюджети, сотні молодих людей затамували подих в очікуванні рішення, яке дасть їм шанс на стабільне майбутнє.

У Законодавчих зборах Нової Шотландії обговорюють законопроєкт, який може помітно продовжити провінційну підтримку для молодих людей, які виросли в прийомних сім’ях або групових будинках. Пропонується підвищити віковий поріг із нинішніх 19 до 26 років.

Зараз підлітки, які перебували під опікою, формально «виходять із системи» у 19 років — хоча деякі програми допомагають і після. Одна з ключових — PATH: учасникам раз на два тижні перераховують гроші, які можна витрачати на оренду житла, їжу та інші базові потреби. У нинішньому вигляді вона розрахована на вік від 19 до 24 років.

Директорка підрозділу Child and Family Wellbeing у департаменті Opportunities and Social Development Стейсі Гріно каже, що саме роки одразу після виходу з-під опіки часто виявляються найкрихкішими. Учорашні підлітки одночасно отримують дорослі обов’язки й втрачають звичні опори, супровід і відчуття, що поруч є хтось «із системи», хто підстрахує.

Правозахисники, які працюють із молоддю, що пройшла через опіку, не раз розповідали про ситуації, коли випускники групових будинків фактично залишалися без даху над головою. Гріно підкреслює: йдеться не про те, щоб «прив’язати» людину до програми — участь добровільна, і молоді дорослі самі вирішують, чи потрібна їм така підтримка.

22-річна Кеауна Мулейсон, яка була в системі опіки Нової Шотландії з 15 до 19 років і зараз навчається в Галіфаксі, описує перехід у доросле життя як різкий і дезорієнтуючий. Її батько помер від раку в 2018 році, коли їй було 14. Спочатку вона і брат жили у знайомих сім’ї, а потім перейшли під опіку провінції. Для Кеауни підібрали «особливе розміщення» — прийомну сім’ю, яка вже була з нею знайома. Там вона залишалася до вступу до університету в Онтаріо, куди поїхала у 17 років.

Опинившись в іншій провінції та вперше самостійно розпоряджаючись грошима, Мулейсон згадує постійний стрес і тривожність. З часом вона зіткнулася з депресією та розладом харчової поведінки. Відновитися, за її словами, вдалося не одразу, і вона пояснює, що контроль над їжею став спробою повернути собі відчуття контролю над життям.

Зараз Мулейсон отримує підтримку за програмою PATH. У програмі, за даними провінції, беруть участь 320 осіб, і середня виплата становить близько 1 тисячі 300 доларів на місяць. Мулейсон говорить прямо: без цих грошей вона не змогла б продовжувати навчання.

При цьому, додає вона, не менш важлива й психологічна допомога після виходу із системи опіки. Мулейсон розповідає, що в якийсь момент ледь не позбулася можливості продовжувати роботу зі своїм давнім психотерапевтом, і за збереження цієї підтримки довелося боротися. За її словами, соціальний працівник не відразу був готовий схвалити оплату.

Як повідомляє CBC News, у грудні в Канаді вийшла доповідь Сенату, де проблему назвали «кризою» і попередили про ризик появи «конвеєра від системи опіки до в’язниці», якщо молоді люди опиняються без підтримки одразу після виходу з-під державної опіки.

Незалежна сенаторка Мері Койл з Антигоніша (Нова Шотландія), яка брала участь у підготовці доповіді, говорила, що її вражає частка людей у системі кримінального правосуддя, які пройшли через прийомні сім’ї та інші форми опіки. За її словами, якщо людина не має «комплексної, здорової системи підтримки», вона буде шукати будь-який спосіб вижити.

Ініціатива Нової Шотландії вписується в загальноканадський тренд: схожі кроки вже робили, наприклад, Нью-Брансвік і Острів Принца Едварда. У департаменті підкреслюють, що мета — не просто продовжити виплати, а допомогти молодим людям поступово перейти до підтримки на рівні громади; соціальні працівники, як очікується, зможуть брати участь у плануванні доступу до послуг у сфері психічного здоров’я.