Омбудсмен Канадських збройних сил виявив низку проблем

Новий звіт омбудсмена Канадських збройних сил показав: через десять років після обіцянок Міністерства національної оборони виправити системні перекоси та ключові проблеми так і не зрушили з місця. Влада не виконала більшість раніше наданих рекомендацій омбудсмена.

Зокрема, йдеться про медичну підтримку та компенсації. За словами омбудсмена Маріо Баріля, хворі й травмовані військовослужбовці Первинного резерву досі стикаються із затримками, плутаниною та нерівним ставленням. Доповідь Marking Time: A Decade of Stalled Progress for the Primary Reserve присвячена тому, що сталося з рекомендаціями, які офіс омбудсмена вперше сформулював ще у 2016 році. Висновок Баріля жорсткий: більшість пунктів залишаються невиконаними, хоча військове керівництво не раз запевняло, що ситуацію виправлять.

Тема стає дедалі чутливішою на тлі того, що резервістів усе частіше залучають і до ліквідації надзвичайних ситуацій у країні, і до закордонних місій. Паралельно федеральна влада збирається розширювати резервні сили. У виконавчому резюме Бариль підкреслює: «майже десятиліття потому багато раніше виявлених нерівностей зберігаються», а відсутність прогресу називає «особливо тривожною» — саме тому, що роль резервістів в операціях ЗС Канади зростає.

В інтерв’ю омбудсмен сказав, що те, що відбувається, для нього одночасно «розчаровує і шокує». Він підкреслює: його робота — не просто фіксувати проблеми, а постійно повертатися до них і тиснути на систему, доки зміни не стануть реальністю.

Окремий блок доповіді — про хронічні збої в доступі резервістів до медичної допомоги, виплат і адміністративного супроводу, якщо хвороба або травма отримані на службі. На відміну від військових регулярних сил, учасники Первинного резерву часто служать неповний день і переходять між різними класами служби — і, як зазначається в документі, армійські правила і практика погано враховують цю «змінну» зайнятість. Підсумок — затримки виплат, переривання лікування і фінансові ями.

У доповіді наводяться конкретні історії. Наприклад, резервіст після травми на навчаннях отримав повідомлення, що нібито більше не має права на медичне забезпечення ЗС Канади — і може виявитися винним повернути гроші за лікування, отримане за кілька місяців. В іншому випадку резервіст понад рік чекав оформлення компенсаційних документів, які весь цей час так і не були коректно подані. Людина влізла в борги на тисячі доларів і ризикувала залишитися без житла — перш ніж заявку зрештою схвалили заднім числом.

Автори доповіді також говорять про стійкий культурний розрив між регулярними силами та резервом — він впливає і на ставлення до резервістів, і на готовність їх підтримувати. Один із колишніх високопоставлених чиновників, якого цитують у документі, описує контраст так: якщо військовослужбовець регулярних сил отримує травму поза службою, він може розраховувати на безперервне й автоматичне повне грошове забезпечення та пільги до одужання. А коли резервіст отримує службову травму, сім’ї резервістів, за його словами, змушені буквально «випрошувати гроші», щоб закрити іпотеку або борг за кредитною карткою.

Усе це відбувається на тлі планів щодо різкого зростання чисельності. Міністерство національної оборони розробляє стратегію збільшення Первинного резерву до 100 тисяч осіб — з нинішнього рівня близько 30 тисяч. Додатковий резерв, як пропонується, може зрости до 300 тисяч. Баріль ставить пряме запитання: хто захоче вступати до структури, яка не вміє швидко забезпечити лікування та виплати за травми — і роками ігнорує попередження про системні збої. «Нам потрібно дотриматися обіцянки так, щоб це допомагало залучати й утримувати людей», — наголосив він.

Як зазначає CBC News, офіс омбудсмена вважає всі рекомендації 2016 року актуальними й сьогодні. Серед оновлених пропозицій — цифровізація процесу подання заявок на компенсації та виділення додаткових ресурсів на політику охорони здоров’я, розраховану саме на резервістів.

Міністр оборони Девід Макгінті у письмовій відповіді формально погодився з рекомендаціями — як погоджувалися і його попередники. За його словами, військові «повністю віддані» створенню безпечної, ефективної та зручної системи обробки заявок, а роботи з цифровізації включені до ширшого плану модернізації на 2026–27 роки.

При цьому омбудсмен нагадує: схожі обіцянки лунали й раніше, але ініціативи раз за разом гальмувалися через конкуруючі пріоритети, зміну керівництва та хронічну нестачу ресурсів. На запитання, чому він розраховує домогтися результату там, де попереднім омбудсменам це не вдалося, Баріль відповів одним словом: «Наполегливість». І додав, що не припинить моніторинг, доки рекомендації не будуть виконані.