Суд Канади розгляне позов проти закриття пунктів допомоги

Правовий виклик соціальної стратегії регіону: в одній із провінцій Канади ініційовано судовий розгляд щодо планів з реорганізації спеціалізованих медичних сервісів. Позовна заява порушує питання про баланс між державною політикою управління залежностями та гарантованим доступом до життєво важливих послуг.

Уряд Альберти отримав новий позов через плани закрити пункти контрольованого вживання наркотиків у Калгарі та Летбриджі. Житель Калгарі Тревіс Педді просить суд зупинити припинення роботи цих сервісів і зберегти їхню доступність в обох містах.

Позов подали минулого тижня проти уряду провінції. Педді наполягає: закриття об’єктів наприкінці червня порушить його права, закріплені Канадською хартією прав і свобод. Він домагається судової заборони, яка не дасть провінції закрити пункти та зобов’яже продовжувати надавати послуги контрольованого вживання в Калгарі та Летбриджі.

У документах заявника йдеться, що припинення таких послуг б'є по правах користувачів за розділами 7 (право на життя, свободу та особисту недоторканність), 12 (захист від жорстокого та незвичайного поводження або покарання) і 15 (рівність) Хартії.

Багато в чому аргументи Педді повторюють позицію, яку вже розглядав Суд королівської лави у схожій справі в Ред-Дірі. Тоді суд вирішив, що закриття пункту в цьому місті не порушує права його користувачів.

Сам Педді раніше користувався пунктами в Калгарі та Летбриджі. За його словами, це було до того, як він почав відновлення після розладу, пов’язаного з вживанням стимуляторів, і розладу, пов’язаного з вживанням опіоїдів. Він розповів, що після чотирьох років тверезості у нього стався зрив, і можливість прийти в такий пункт допомогла знову отримати підтримку та повернутися до відновлення.

«Якби не ці місця, мене б сьогодні тут не було», — каже Педді. І додає, що найбільше боїться наслідків закриття: «Мене непокоїть, що одного дня, якщо їх закриють, в інших людей не буде тих можливостей, які були в мене».

Пункт у Калгарі працює в медичному центрі Sheldon M. Chumir Health Centre майже десятиліття і відкрився у 2017 році як перший подібний сервіс в Альберті. За ці роки він став одночасно і «рятівним колом» в очах фахівців із громадського здоров’я, і мішенню для критики з боку тих, хто пов’язує його роботу з вуличним вживанням наркотиків і зростанням кількості поліцейських викликів поблизу.

Педді стверджує, що закриття пунктів неминуче призведе до зростання смертності. Він також вважає, що масштаби передозувань у провінції вищі за офіційні оцінки. За даними статистики Альберти, минулого року в провінції зареєстрували 1 тисячу 138 смертей від отруєння опіоїдними наркотиками.

Як повідомляє CBC News, влада Альберти має намір замість пунктів контрольованого вживання розширювати інші варіанти лікування та відновлення. Провінція перебудовує систему допомоги при залежностях, роблячи ставку на пріоритет відновлення, а не зниження шкоди. У Міністерстві психічного здоров’я та залежностей Альберти в письмовій відповіді заявили, що будуть «рішуче» відстоювати свою позицію в суді й що уряд залишається відданим «Альбертській моделі відновлення», яка має допомагати людям одужувати та повертатися до нормального життя. Додаткових коментарів міністерство не надало, пославшись на судовий процес.

Адвокат Педді Авніш Нанда — той самий юрист, який представляв заявника у справі Ред-Діра, — вважає торішнє рішення небезпечним прецедентом. За його словами, воно фактично зводиться до того, що уряд не зобов’язаний продовжувати життєво важливі послуги. Нанда повідомив, що має намір оскаржити вердикт у справі Ред-Діра, і результат апеляції може серйозно вплинути й на нинішній процес.

Джерард Кеннеді, доцент юридичного факультету Університету Альберти, зазначає: захищати пункти в суді буде непросто. Теоретично можна доводити, що якщо держава вже надає життєво важливий сервіс, вона повинна продовжувати це робити. Але суд, за словами Кеннеді, може скептично поставитися до ідеї, що влада зобов’язана забезпечувати таку послугу.

Водночас він підкреслює, що позов Педді не можна списувати з рахунків. У матеріалах справи, каже Кеннеді, обставини виглядають переконливіше, ніж у суперечці про закриття пункту в Ред-Дірі: у великому місті з високим навантаженням наслідки можуть бути помітнішими. Провінційні дані показують, що лише калгарійський пункт торік зареєстрував понад 45 тисяч відвідувань.

Паралельно схожий конституційний спір розгортається і в Онтаріо. Там процес пов’язаний із законом провінції, який забороняє роботу десяти пунктів, розташованих ближче ніж за 200 метрів до шкіл або дитячих садків. Суддя вже виніс забезпечувальний захід, дозволивши цим об’єктам продовжити роботу на час розгляду. За словами Кеннеді, рішення з Онтаріо може стати вагомим аргументом в Альберті, хоча й не буде обов’язковим для місцевого суду.

Якщо ж у справі Калгарі та Летбриджа суд займе позицію, відмінну від рішення у справі Ред-Діру, то остаточну відповідь на питання, чи зобов’язана провінція забезпечувати такі послуги, найімовірніше, з часом доведеться давати апеляційній інстанції.