Трамп проти «канадських авто», але Charger з Канади перемагає

Ще зовсім недавно президент США Дональд Трамп публічно говорив, що не хоче бачити на американському ринку «канадські автомобілі». Тепер же американські автожурналісти та експерти обговорюють саме таку машину — новий бензиновий Dodge Charger Sixpack, який збирають у Віндзорі, в Онтаріо. І обговорюють не з ввічливості: модель уже встигла зібрати пачку гучних нагород і вийшла у фінал однієї з головних премій галузі.
Charger Sixpack став на конвеєр на початку грудня. Відтоді його встигли назвати «Автомобілем року в США» за версією TopGear, а також «Автомобілем року» за версією The Detroit News. Паралельно новинка потрапила до трійки фіналістів North American Car of the Year — переможця оголосять наступного місяця на Детройтському автосалоні.
Глава Dodge Метт Макелір називає цей успіх знаковим: за його словами, Sixpack — це і «еволюція маслкарів», і заявка на «наступне покоління Dodge» для бренду зі сторічною історією.
Технічно Sixpack — це 550 кінських сил і 3,0‑літрова рядна «шістка» з подвійним турбонаддувом. Його запуск припав на непростий період для Stellantis: по обидва боки кордону — регуляторна невизначеність, торговельні суперечки та мінливі очікування покупців. Особливо помітно це на тлі електричного Dodge Charger Daytona: його готували як флагман нової епохи, але масового інтересу він так і не викликав.
Для Stellantis минулий рік загалом виявився важким: прибуток різко просів. Одна з причин — зупинка випуску попередніх бензинових Charger і Challenger, які тривалий час підтримували попит. На цьому тлі Sixpack виглядає як ставка на реалії ринку: продажі електромобілів зростають повільніше, ніж розраховували автовиробники, а влада поступово згортає стимули для покупців.
Автоаналітик і прогнозист Сем Фіорані каже, що багато компаній переоцінили темпи переходу на EV: помітна частка клієнтів, як і раніше, обирає бензинові машини просто тому, що «розуміє їх і довіряє їм».
Для Віндзора нова модель — рідкісний привід для гарних новин. Місто, яке часто називають автомобільною столицею Канади, більшу частину року трималося серед лідерів за рівнем безробіття. При цьому галузь продовжує жити під тиском торговельної війни й тарифів, а машини, зібрані в Канаді, включно з Sixpack, усе одно потрапляють під американські мита.
Перший віцепрезидент Unifor Local 444 Майк Стівенсон, який представляє працівників віндзорського заводу, каже, що над індустрією «висять темні хмари». Але успіх Sixpack він називає «світлою плямою»: Stellantis, попри мита, залишає виробництво у Віндзорі — і це, на думку профспілки, показник сили місцевої команди.
Втім, ключове питання для фанатів залишається незмінним: чи готові шанувальники класичних «маслкарів» змиритися з тим, що під капотом більше немає V8. Макеліро не виключає, що восьмициліндрові версії ще можуть повернутися. Він нагадує: компанія вже «повернула один» V8 у форматі Drag Pack — дрег-кара, не призначеного для звичайних доріг, — і додає, що «історія вміє повторюватися».

Наш сайт сотрудничает с ведущими специалистами в своих областях, поэтому у вас есть возможность получить бесплатную консультацию по ипотеке в Канаде от лицензированного ипотечного специалиста. Заявку можно оставить на этой странице.

При цьому глава Dodge наполягає: вибір рядної «шістки» — не компроміс, а спосіб вичавити більше характеристик. За його словами, нові мотори дають віддачу сильнішу, ніж колишні V8, навіть за меншої кількості циліндрів. Фіорані, утім, сумнівається, що ринок легко сприйме такий поворот, називаючи його «хорошою перевіркою для Stellantis» і згадуючи приклад Ram: там покупці не виявили особливого інтересу до шестициліндрового варіанту, попри приріст потужності й ефективності.
Як зазначає CBC News, галузеві нагороди для Sixpack важливі не лише як статус, а й як інструмент просування — особливо в інтернеті. Менеджер з продажу Motor City Chrysler Джефф Паулук каже, що ажіотаж навколо новинки багато в чому розганяють соцмережі. За його словами, дилерський центр продав лише дві електричні Daytona, хоча зазвичай продажі обчислюються сотнями на рік, а інтерес до Sixpack виявився «значно» вищим ще до того, як машини з’явилися на майданчику.
Покупці, за словами Паулаука, насамперед запитують про терміни поставок, комплектації та доступні кольори — але вирішальною залишається ціна. У США нові Charger стартують з 54 995 доларів (69 995 канадських), а верхня планка сягає 70 455 доларів США — майже 90 тисяч канадських. The Detroit News при цьому писав, що версія Scat Pack за рівнем оснащення зіставна з BMW M530i, який коштує приблизно на 10 тисяч дорожче.
Макелер визнає: тарифи «безумовно, частина рівняння». Але, за його словами, завдання компанії — утримувати ціну в межах сегмента й очікувань покупців. Конкретні цифри продажів він не розкриває, однак стверджує, що квоту на модельний рік 2026 «розкупили за 24 години».
Запуск електричної Daytona Макеліір не вважає помилкою, попри слабкі продажі. Він каже, що ідеальним варіантом було б вивести Sixpack одночасно з електроверсією, але розробка та виробництво не завжди дозволяють синхронізувати такі релізи. Бензиновий варіант, підкреслює він, від самого початку був частиною «мультиенергетичної платформи». А інтерес до електромобілів, на його думку, змінюватиметься з часом — ймовірно, швидше у великих містах.
Зараз Sixpack уже почали відвантажувати: перші машини з’являються у деяких дилерів. І це особливо помітно на тлі того, що модельний ряд Dodge звузився до двох позицій — Charger і Durango. Макеліру визнає, що бренду потрібен більш доступний «вхідний» продукт, але деталей про майбутні новинки не розкриває.
Окремий біль — доля майданчика Stellantis у Бремптоні, де тисячі працівників живуть у режимі очікування. Макелір каже, що оголошувати поки що нічого, але компанія шукає «найкраще рішення» і для Бремптона, і для бізнесу. Він також нагадує: працівникам бремптонського підприємства дали можливість переїхати на роботу до Віндзора.
Про Віндзор Макелієр говорить як про довгостроковий актив: там, окрім Charger, випускають і мінівени Chrysler Pacifica. Для співробітників заводу успіх нової моделі став предметом особливої гордості. Стівенсон підкреслює: у Віндзорі розуміють, що нові проєкти дістаються не випадково, і розраховують на розширення лінійки — щоб у підприємства з’явилася більш стабільна, передбачувана перспектива.