У Канаді викрили брехню власників страусиної ферми

У Канаді справа про знищення страусів завершилася викриттям. Розслідування виявило суттєві розбіжності між публічними заявами власників і реальним станом справ у сфері ветеринарної безпеки.

Десять місяців навколо Universal Ostrich Farms в Еджвуді (Британська Колумбія) тривала війна — за право не знищувати стадо після спалаху пташиного грипу. Влада наполягала на забої, власники відповідали гучними словами про «проривну науку» та унікальних страусів, які нібито можуть допомогти людству. Розслідування показало: більшість цих аргументів трималася на перебільшеннях, спірних трактуваннях і заявах, для яких не знайшлося переконливих підтверджень.

Історія почалася наприкінці грудня 2024 року. Канадське агентство з інспекції харчових продуктів (CFIA) виявило на фермі високопатогенний H5N1. За даними самої Universal Ostrich Farms, до середини січня загалом загинуло 69 птахів.

Далі все вперлося в принцип, якого Канада дотримується так само жорстко, як США та Велика Британія: «stamping out». Якщо птах заражений H5N1 або міг заразитися, його приписують знищувати — навіть без симптомів. За останні роки за цією схемою в Канаді та США забили сотні мільйонів птахів, переважно промислову курку: інакше вірус надто швидко розповзається по фермах.
CFIA передбачає компенсацію — до трьох тисяч доларів за страуса. В агентстві говорили, що оцінка виплат для Universal Ostrich Farms «все ще триває». Співвласники ферми Карен Есперсен і Дейв Білінскі сперечалися: їхні птахи, мовляв, коштують набагато дорожче. Ба більше, решта стада, за їхньою версією, «виробило колективний імунітет» і тримається здоровим завдяки «чудовій» імунній системі.

Паралельно фермери розпочали судову кампанію проти CFIA. Вона дійшла до Верховного суду Канади й фактично заморозила забій — до 6 листопада 2025 року. На публіці та в судах Есперсен і Білінскі вибудовували навколо конфлікту ще одну лінію оборони: на фермі нібито ведуться важливі дослідження, а компанія Struthio Bioscience Inc. збирається отримувати антитіла зі страусиних яєць і робити на їхній основі засоби «від хвороб та інших недуг» — від ожиріння й облисіння до холери та целіакії.

Але коли журналісти зібрали й перевірили матеріали, на яких трималася ця «наукова» частина кампанії, картина виявилася іншою. Вірусологиня Університету Саскачевану Анджела Расмуссен, ознайомившись із даними, сказала, що називати це науковою роботою — «надто щедро», а саму історію вона охарактеризувала як «шахрайство».

У Федеральному апеляційному суді Білінскі, серед іншого, представляв бізнес-план Struthio Bioscience. Там обіцяли «передові» дослідження антитіл і продукти, які звучали як стартап-мрія: добавку для схуднення OstriTrim — нібито ефективнішу за Ozempic — і засіб для росту волосся OstriGrow, який, як стверджувалося, здатен повернути облисіння та витончення волосся назад. Фінансова частина виглядала не менш сміливо: компанія прогнозувала виручку в 2,2 мільярда доларів до 2029 року — тобто через п’ять років після старту.

У публікації CBC News йдеться, що під час перевірки заяв Struthio виявилися серйозні невідповідності. Так, у бізнес-плані до складу наукової консультативної ради Struthio включили професора Гарвардської медичної школи доктора Алессіо Фазано — відомого дослідника целіакії. Сам Фазано відповів листом, що вперше чує про Struthio, і окремо підкреслив: його «турбує» використання його імені без згоди. Білінські згодом визнав, що Фазано до ради не входив, пояснивши це тим, що він лише «у списку на включення».

У документах також фігурував доктор Лайл Оберг — колишній міністр фінансів Альберти й на той момент голова Alberta Health Services: його називали членом ради директорів. Оберг розповів, що рада так жодного разу й не збиралася. А прогнози доходів він назвав нереалістичними: він «не згоден з бізнес-планом» і не приймає «такого зростання цифр».

Окремий блок — «багатообіцяльні» результати тестів. Ферма стверджувала, що у 2020–2021 роках квебекська дослідницька компанія Immune Biosolutions нібито отримала дані, за якими страусові антитіла на 98% нейтралізують COVID-19 та його варіанти. Представниця ферми Кеті Паситні — донька Есперсен і головне публічне обличчя кампанії — розповідала, що президент Immune Biosolutions нібито сказав їм: «якщо всі ваші страусові яйця такі… це змінює правила гри». За версією ферми, партнерство раптом обірвалося без пояснень.

Однак Immune Biosolutions у листі описала іншу причину: зразки з яєць Universal Ostrich Farms «не продемонстрували якості, чистоти чи специфічності, необхідних для терапевтичної розробки», тому співпрацю і припинили. На фермі це заперечують і кажуть, що в них є результати, які свідчать про протилежне, але надати їх журналістам відмовилися.

CFIA, зі свого боку, заявляла, що не отримувала жодних документів, які підтверджують «унікальну генетику» страусів з Еджвуда. Один із високопоставлених представників агентства говорив і про більш приземлене: на фермі, за його словами, не було ознак наукової роботи й умов для неї — «не було критого сараю», «лежало сміття», і «не було доказів будь-яких наукових досліджень або можливості їх проводити». Ім’я чиновника не називають: інспектори отримували погрози.

Ключовим авторитетом, на якого посилалися власники, був японський ветеринар Ясухіро Цукамото, відомий як Dr. Ostrich. Він займається страусиними антитілами з 1999 року, очолює Kyoto Prefectural University і каже, що продає продукти через японські та американські компанії.

У брошурі Struthio стверджувалося, що продукція Цукамото — включно з масками — нейтралізує COVID-19 «при контакті», а добавка для зниження ваги настільки потужна, що одна людина нібито скинула 30 фунтів менш ніж за три місяці без дієт і вправ. Пов’язана з Цукамото компанія Ostrigen рекламує засіб для росту волосся з результатом «усього за три місяці».

Сам Цукамото в інтерв’ю журналістам фактично розніс частину цих тез. Він сказав, що Struthio завищила показники виручки його компаній більш ніж у 200 разів, неправильно зазначивши, що його продажі в Японії нібито становлять 190 мільйонів канадських доларів на рік. Ще важливіше — він спростував центральну ідею кампанії про «неповторність» стада: за його словами, птахи з Еджвуда «не особливо відрізняються від інших страусів» і взагалі «страус — це страус». А після контакту стада з пташиним грипом, підкреслив він, таких птахів уже не можна використовувати для комерційного виробництва антитіл.

Ближче до фіналу конфлікту риторика всередині самої ферми теж помітно змінилася. Карен Есперсен відійшла від колишніх натяків на те, що «Велика фарма» нібито намагається поховати їхні розробки, і стала говорити інше: тепер, на її думку, CFIA хоче привласнити їхні дослідження. «Єдиний обман — це те, що наш уряд краде нашу науку», — написала вона.

У самому Еджвуді на кампанію дивилися без романтики. Місцева жителька Деб Піон говорила, що в місті Есперсен і Білінскі називають «аферистами», а порятунок страусів, за її відчуттями, перетворився на спосіб заробити. Журналісти підрахували: публічні краудфандингові збори принесли понад 330 тисяч доларів — і це без урахування приватних пожертв готівкою та e-transfer. Есперсен наполягає, що гроші пішли на юристів, і заперечує, що вони заробляли на спротиві забою: «Якби це було так, ми б не були в боргах».

Боргова історія у ферми справді тягнеться окремою лінією. Проти Universal Ostrich Farms та її співвласників у судах Британської Колумбії подано численні цивільні позови: позивачі стверджують, що ті брали позики у приватних кредиторів і окремих людей та не повертали гроші. За останні три роки, як встановили журналісти, суди зобов’язали Есперсен, Білінські та їхні компанії виплатити кредиторам майже 500 тисяч доларів. Білінські борги визнав, але заявив, що має намір розрахуватися.

Зрештою затяжне протистояння закінчилося знищенням близько 300 страусів у листопаді. CFIA оцінила витрати платників податків майже в 7 мільйонів доларів — з урахуванням охорони та судових витрат — і назвала це найдорожчим забоєм тварин в історії Канади.

Расмуссен підкреслює: найнебезпечніше в цій історії — не скандальний бізнес-план і не гучні обіцянки, а місяці зволікання. Чим довше вірус циркулює, тим вищий ризик, що він піде далі й зміниться так, що стане небезпечнішим для людини. Вона нагадала: у лютому 2025 року працівника птахоферми в Огайо госпіталізували з тим самим унікальним штамом, який виявили в Еджвуді, і джерело зараження так і не встановили. «Чи може це стати пандемічним вірусом? Ми не знаємо. Але єдиний спосіб дізнатися — щоб це сталося. І ми не хочемо дізнаватися, тому що ризик був би катастрофічним», — сказала вона.