Влада Канади оновлює правила доступу до особистого листування

Влада повертається до однієї з найсуперечливіших ініціатив: новий законопроєкт про доступ до персональних даних знову розглядають. Після гучних протестів правозахисників уряд представив оновлений план, який має дати поліції ключі до цифрового світу.

Федеральний уряд знову вніс до парламенту оновлений законопроєкт про так званий «законний доступ» — він має спростити поліції отримання цифрових доказів, але вже в більш вузьких рамках, ніж у минулій версії, яку правозахисники розкритикували за загрозу приватності.

У четвер міністр громадської безпеки Ґері Анандасанґарі представив законопроєкт C-22 — Закон про законний доступ, 2026. Це друга спроба лібералів провести такі зміни в нинішньому скликанні: попередня версія натрапила на серйозний опір з боку організацій, що захищають громадянські свободи.

Новий проєкт описує перероблений режим «своєчасного доступу до цифрової інформації». Він розширює перелік даних, які правоохоронці зможуть запитувати у телекомунікаційних провайдерів порівняно з чинними правилами, але водночас робить підхід вужчим, ніж пропонувалося раніше, і точніше прописує, які саме відомості про абонента допустимо отримувати.

Через поправки до Кримінального кодексу законопроєкт пропонує оновити правові інструменти — зокрема переглянути чинні повноваження щодо видачі ордерів на обшук комп’ютерних даних. Окремий блок стосується запитів до іноземних постачальників електронних послуг: канадська поліція зможе звертатися, наприклад, до великих соцмереж і OpenAI.

Як зазначає CTV News, це має спростити збір онлайн-доказів як для поліції, так і для канадської розвідувальної служби. При цьому влада зможе отримувати базову абонентську інформацію — імена, адреси, номери телефонів, адреси електронної пошти та відомості про надані послуги. Посадовці на технічному брифінгу для журналістів наголошували: законопроєкт не надає дозволу на пошук або вилучення контентних даних — наприклад історії браузера чи листування та активності в соцмережах.

Bill C-22 також спрямований на те, щоб прискорити доступ до інформації, потрібної для розслідування федеральних злочинів. Для цього пропонується скоротити строки та спростити процедуру отримання production orders — документів, які зобов’язують передати матеріали правоохоронцям. Ще одне завдання — чіткіше визначити, як поліція може отримувати й використовувати дані, які компанії передають добровільно.

Документ на 61 сторінці додає й інструменти примусу у сфері відповідальності Public Safety Canada. Якщо електронні сервіс-провайдери не виконуватимуть вимоги, міністр зможе домагатися грошових штрафів або порушувати регуляторні правопорушення. Крім того, законопроєкт дає міністру можливість запроваджувати «гнучкі й адресні» приписи, які зобов’яжуть провайдерів створювати та підтримувати певні технічні можливості.

Схожі норми раніше намагалися провести через Bill C-2 — масштабний пакет заходів безпеки під назвою Strong Borders Act, внесений минулої весни. Але на ранній стадії парламентського процесу від нього фактично відмовилися: уряд вирішив восени просувати окремий законопроєкт без «законного доступу», щоб швидше провести решту заходів.

Такий розворот пояснювали негативною реакцією правозахисників і опозиції. Критики говорили, що нові повноваження для обшуків у попередній версії були занадто широкими, надмірно втручалися в приватне життя і створювали ризики для приватності канадців.

На брифінгу в четвер високопосадовці уряду наполягали: у нинішній версії передбачені «надійні гарантії», а сам текст відповідає вимогам Хартії прав і свобод. За їхніми словами, правоохоронцям такі інструменти потрібні для розслідування серйозних загроз безпеці та діяльності складних злочинних мереж — зокрема справ, пов’язаних з експлуатацією дітей і транснаціональною організованою злочинністю.

«Поліцейські служби та CSIS стикаються з труднощами у своєчасному доступі до інформації та розвідувальних даних, які критично важливі для їхніх розслідувань», — йдеться в матеріалах брифінгу, наданих відомством. Там само зазначається, що подібні повноваження та технічні можливості діють у всіх інших країнах «П’яти очей», в ЄС та його державах-членах, а також в інших юрисдикціях.

Перед внесенням Bill C-22 уряд провів кілька раундів консультацій зі стейкхолдерами, науковцями, організаціями підтримки жертв, поліцією та правозахисними структурами, щоб доопрацювати ініціативу. Пізніше сьогодні сам міністр, а також міністр юстиції Шон Фрейзер і керівники RCMP, OPP та поліції Оттави мають детальніше розповісти про те, які саме «нові інструменти» влада пропонує для розслідування загроз і забезпечення безпеки канадців.