Влада Канади відстояла заборону на одноразовий пластик

Федеральний уряд Канади виграв у Федеральному апеляційному суді рішення щодо заборони на кілька видів одноразового пластику — і, як вважають спостерігачі, це дає Оттаві більше простору для можливого розширення обмежень.

Суд підтримав крок, зроблений ще у 2021 році: тоді влада включила категорію «пластикові виготовлені вироби» до переліку токсичних. Саме на цій основі пізніше з’явилося регулювання, яке й призвело до заборони низки популярних одноразових предметів.

Тепер постанова апеляційної інстанції означає, що заборона залишається чинною і продовжує діяти для шести категорій товарів — серед них соломинки, пакети для покупок, палички для розмішування і пластикові кільця для упаковок із шести банок пива або газованої води. Коли обмеження запроваджували, уряд пояснював вибір тим, що саме ці речі найчастіше знаходять у смітті і для них є доступні альтернативи.

Як повідомляє CTV News, експерти зазначають: у ліберального уряду тепер розв’язані руки, щоб поширити заборону і на інші одноразові пластикові товари.

Спочатку «токсичний» статус оскаржили представники канадської пластикової галузі та три хімічні компанії — виробники пластику. Влада ж наполягала: схема від початку двоетапна. Спершу держава відносить широку категорію до токсичних, а вже потім запроваджує точкові правила щодо конкретних виробів.

У 2023 році Федеральний суд став на бік компаній, вирішивши, що Оттава вийшла за межі повноважень, визнавши токсичними всі «пластикові виготовлені вироби». Серед доводів звучало й те, що пластик нібито не підпадає під поняття «речовини» в законі про охорону навколишнього середовища, і те, що формулювання вийшло надто широким.

Але апеляційний суд у п’ятницю зазначив: суд нижчої інстанції виходив із «хибної передумови». На думку колегії, Федеральний суд фактично змішав в одне ціле два різні етапи регулювання.

Суддя Дональд Дж. Ренні (його позицію підтримали судді Джордж Р. Лок і Сільві Е. Руссель) зазначив: Федеральний суд міркував так, ніби якщо не весь пластик потрапляє в навколишнє середовище, то й шкоди завдає не весь пластик. З цього робився висновок, що держава має «конкретно ідентифікувати» саме ті види пластику, які опиняються в природі, і включати до переліку лише їх.

Апеляційна інстанція з таким підходом не погодилася. Суд наголосив: на першому етапі — під час внесення категорії «пластикові виготовлені вироби» до переліку токсичних — уряд не зобов’язаний перелічувати конкретні типи пластику. Конкретизація потрібна на наступному кроці, коли обмежують використання окремих товарів. І цей другий крок офіційна Оттава якраз зробила пізніше, запровадивши заборону на пів дюжини одноразових виробів. Водночас у суді оскаржувався саме перший етап.

Пластикова індустрія також стверджувала, що уряду забракло випробувань і точних даних про те, які саме види пластику шкодять і наскільки, а отже рішення було недостатньо обґрунтованим. Апеляційний суд цей аргумент теж відхилив.

У постанові судді окремо зазначили: хімічний склад у таких ситуаціях не вирішує проблему. «Якщо говорити прямо… хімічний склад (пластику) не має значення для морської видри, яка давиться пластиковою соломинкою. Проблема — сам пластиковий предмет, а не його хімія», — йдеться в рішенні. Крім того, суд нагадав: закон вимагає лише «потенційної можливості завдати шкоди», щоб визнати об’єкт токсичним.

Окремою темою став аргумент про те, що в природу нібито потрапляє лише один відсоток пластикових виробів. Раніше Федеральний суд спирався саме на цю частку, але апеляційна колегія вказала: у такому вигляді критерій оцінювання підміняється. Важливе не стільки число у відсотках, скільки обсяг: навіть цей один відсоток означає 29 кілотонн пластику на рік. Судді додали, що в такому спорі неминуче виникає питання: якщо одного відсотка або 29 кілотонн недостатньо, то який показник вважати достатнім — 10, 25 чи 60 відсотків.

Апеляційний суд також підкреслив: роль суду — не зважувати наукові доводи по суті заново, а перевіряти, чи було рішення органів влади розумним з огляду на закон і подані докази.

Карен Вірсіг, старша менеджерка програм із пластику в Environment Defence, назвала рішення полегшенням. За її словами, суд фактично підтвердив позицію, яку організація відстоювала останні п’ять років: федеральний уряд мав право й підстави визнати «виготовлені пластикові вироби» токсичними. Вірсіг додала, що тепер її організація закликатиме владу посилювати та розширювати заборону, вказуючи на надлишок пластику й пакування в продуктових магазинах.

Федеральні консерватори відповіли швидко. Критик партії з питань довкілля Елліс Росс заявив, що, на його думку, судове рішення й надалі нав’язуватиме канадцям «ненаукову» заборону на пластик і зробить життя дорожчим. Він додав, що консерватори мають намір виступати проти ліберальної політики та податків, які, за його словами, перетворюють базові товари на розкіш.