Забій страусів у Канаді обернувся погрозами співробітникам CFIA

Фото створено штучним інтелектом для ілюстрації
Співробітники Канадського агентства з інспекції харчових продуктів (CFIA), які готувалися знищити сотні страусів на фермі в Британській Колумбії, зіткнулися з цькуванням і погрозами з боку противників операції. Тиск, розповідає високопоставлений представник відомства, чинився і в інтернеті, і наживо — і в окремих випадках доходив до крайнощів.
Найбільш «екстремальним» епізодом він називає особисті погрози на адресу одного зі співробітників та його родини — із згадкою про «фізичне насильство і сексуальне насильство». У підсумку CFIA довелося терміново перевезти працівника разом із партнером і дітьми в інше місце.
«Ми бачили зростаючу тенденцію погроз — онлайн і під час особистих контактів — на адресу персоналу CFIA, зокрема тих, хто був на фермі, але не лише їх», — каже співрозмовник.
CityNews Halifax повідомляє, що він дав інтерв’ю в четвер за умови анонімності з міркувань безпеки. Зокрема, попросив не транслювати голос, щоб його не можна було впізнати.
Йдеться про ферму Universal Ostrich Farms на південному сході Британської Колумбії. Понад десять місяців тому відомство приписало знищити стадо після спалаху пташиного грипу H5N1. У ніч холодної зливи стрільці зайшли на територію, огороджену тюками сіна, і застрелили 314 страусів.
Представник CFIA підкреслює: він не вважає, що сама ферма «спочатку прагнула створити ту обстановку, яка зрештою склалася», маючи на увазі погрози та переслідування. Але, додає він, «незалежно від можливих намірів — прямо, свідомо чи ні — ферма, як мені здається, дала простір для того, щоб частина цього відбувалася».
Донька однієї зі співвласниць господарства Карен Есперсен — Кеті Паситні — у листі заявила, що будь-які погрози або тиск на співробітників CFIA та їхні родини «абсолютно неприпустимі». «Ми засуджуємо насильство і залякування в усіх формах, без застережень», — написала вона. Водночас Паситні назвала «вкрай тривожними» анонімні заяви про те, що ферма нібито «надала простір» для переслідування, і наголосила: господарство постійно закликало висловлювати позицію законно і мирно та не заохочувало погроз, домагань або насильства.
Королівська канадська кінна поліція (RCMP) раніше повідомляла: перед операцією були «тижні погроз і залякування» на адресу співробітників CFIA та підрядників. Через це на фермі була потрібна присутність поліції для підтримання порядку.
Зараз, за словами чиновника, напруга знизилася. Але близько двох тижнів тому офіс CFIA та службові автомобілі в Калгарі пошкодили й розмалювали. Серед іншого фіксували випадки, коли на вікна офісу розмазували фекалії, а електронну пошту й телефони масово «засипали» повідомленнями противники забою.
У відомстві визнають: люди мають право писати й звертатися, якщо не згодні з рішеннями CFIA. Були й шанобливі звернення, каже співрозмовник. Але значна частина листів і дзвінків супроводжувалася «вельми огидною» лексикою та погрозами.
Як повідомляє CityNews Halifax, рішення залучати стрільців заклали в план ще на ранньому етапі — після консультацій з міжнародними фахівцями зі страусів. У CFIA, підкреслює чиновник, ніхто «не прокидається вранці з думкою про те, щоб іти й убивати тварин». Але агентство зобов’язане стримувати пташиний грип і діяти в межах міжнародно визнаної політики stamping-out — ліквідації заражених стад.
Знакомьтесь и находите любовь в Канаде среди русскоязычных (и украиноязычных) людей, которые уже живут здесь и ищут партнёра на https://love.vancouverok.com/
Вибір методу він пояснює практикою: тварин було багато, вони великі, а на території ферми, за його словами, не було умов, щоб надійно ізолювати птахів і провести масове знищення іншими способами, зберігши гуманність процесу. «Якщо враховувати кількість тварин, їхні розміри, відсутність відповідних приміщень на ділянці та реальність того, як гуманно знищити таку кількість, використання стрільців було найкращим варіантом на підставі всіх порад і чинників, які ми розглянули», — сказав він.
Наступного дня після операції Пасітні заявляла, що забій був «негуманним», а політика stamping-out «зламана», назвавши Universal Ostrich Farms «точкою відліку для змін».
У CFIA відповідають: ця політика потрібна, щоб захищати здоров’я людей і тварин, а також птахівничу галузь Канади обсягом 6,8 млрд доларів, включно з 1,75 млрд експорту. Крім того, у країни є взаємні домовленості: Канада зобов’язується контролювати хвороби тварин так само, як вона очікує цього від держав, з яких імпортує продукцію тваринного походження.
Посадовець окремо зазначає: для ухвалення рішення не мало значення, що страусів на фермі не вирощували на м’ясо. «Важливо те, що H5N1 не контролювався на цьому майданчику, і це впливає на всю галузь», — пояснює він.
За його словами, затримки, спричинені судовою боротьбою ферми за збереження стада, «також створювали умови, за яких зараження та повторне зараження могли тривати». Він додав, що суди неодноразово підтверджували повноваження CFIA та застосування чинної політики.
Прихильники ферми часто запитували, чому відомство не стало повторно тестувати птахів, які пережили перший спалах, під час якого загинуло 69 страусів. Представник CFIA відповідає: навіть якби тести показали негативний результат, це не зняло б ризики — птахи могли ставати «транспортом для реасортації», тобто для змін вірусу, через які він може стати більш заразним, більш смертоносним або почати уражати інші види.
Він додає: на фермі не було умов, щоб відокремити стадо від диких птахів, які прилітали на територію. Навіть згодом, за його словами, страуси могли залишатися вразливими до повторного зараження і, відповідно, сприяти зміні вірусу. Первинні тести на Universal Ostrich Farms виявили «особливо вірулентний» варіант пташиного грипу, підкреслює чиновник.
Цього тижня федеральні дані показали: загальні витрати, пов’язані з операцією, перевищили 6,8 млн доларів. Близько 1,6 млн припало на витрати CFIA, приблизно 1,4 млн — на юридичні витрати, понад 3,8 млн — на роботу RCMP. Посадовець визнає: такі суми ніхто не хотів би витрачати, але, за його словами, йшлося про захист галузі та здоров’я людей і тварин.
У тих самих даних зазначено 82 496 доларів на «знищення» і 166 087 доларів на «утилізацію». У листі в четвер Паситні стверджує, що поле, де проводилася операція, «всіяне гільзами», і, за її словами, «не було здійснено жодних зусиль із відновлення землі» після дій CFIA.
В агентстві кажуть, що прагнуть до прозорості та зрозумілої комунікації. Але, за словами чиновника, публічно коментувати історію навколо ферми було складно: відомство обмежували міркування безпеки на тлі погроз і переслідування. Увага до ситуації навколо Universal Ostrich Farms, додає він, виявилася «на зовсім іншому рівні порівняно з усім, із чим CFIA стикалося раніше».



