Шлях до інтеграції у кожного свій або як жартують йоги

Процес інтеграції у всіх проходить по-різному. Комусь потрібен час, комусь допомагає наполеглива праця, а комусь і зовсім квінтесенцію людського життя – любов – подавай!

Мені найбільше допомагає, коли цікаво, коли очі горять. Скажімо коротко, я записалася на йогу у Монреалі. В кінці заняття лежу на своєму килимку посеред студії для таких же любителів скрутити з тіла фігуру. Йожно висловлюючись, асану. Вчителька притемнила світло, увімкнула релакс музику зі звуками природи та зачаровуючим голосом розповідає, як нам усім добре, спокійно, вдих носом – видих ротом. Я, донька військового, чесно намагаюся, як і наказанo, ні про що не думати. Але думка про те, що чоловік у дальньому куточку зали швидше ходить заради естетичного задоволення, аніж для пози "Черепаха з собачкою в гостях у змії", не полишає голову.

Й ну ще! Куди не глянь! То у пишногруду душу вчительки погляд впирається, поки вона, присівши, намагається в позі журавля утримати коліна на ліктях. То у виступаючі пружні п’яті точки, що застигли в "собаці мордою вниз". Точнішого опису пози не придумаєш. Йоги люблять точність формулювань. Ось є ж рай для чоловіків на землі! І це свій килимок у дальньому куточку студії йоги. Райський острівець. Ще б і без асан… І пивка замість чаю в кінці заняття… Раптом мої, істинно медитативні, думки перериває питання вчителя: "Вам на якій мові зручніше, англійською чи французькою?" Як же, помедитуй тут! На хвилинку розслабився, відволікся від перекладу з французької, і вже замість гордої пози воїна, заявленої вчителем, у позі трикутника застряг. Не розгубившись, відповідаю, мовляв, українська переважніша. Обидві сміємося, вона жартує, що, на жаль, нічим поки що не може допомогти. Про себе ж зауважую по блиску очей з дальнього куточка, що поза трикутника явно у фаворитах у чоловіка 🙂 І тут вчитель не витримує: "Люди, мене хоч хто-небудь слухає? Толку, що я говорю, раз ви все механічно повторюєте за людиною, яка першою зробила зовсім іншу асану." Ну не змогла я утриматися від жарту: "Так тут усі українську мову віддають перевагу!"

Ми всі сміялися, хоча це й важко в позі стільця. А я для себе відзначила, що почуття гумору допомагає як в інтеграції, так і в іскрометному побудові фрази на вивчаємій мові. Жартуйте, панове! Вчіться весело! І нехай буде з вами поза зв’язаного кута!

P.S. Усі назви поз дійсні.

Від редакції:
Дорогі читачі, у нас на сайті ви маєте можливість завести свій ексклюзивний блог на будь-яку тему, пов’язану з Канадою. Якщо ви зацікавлені, то напишіть нам на
[email protected]
Інші блоги про Канаду доступні за
цим посиланням