Замітки іммігрантів про Канаду: Людмила Тарасова - викладач англ. мови (Морден → Торонто)
У нашій рубриці "Нотатки іммігрантів про Канаду", ми будемо спілкуватися з цікавими особистостями, які проживають по всій Канаді. Тут ви зможете познайомитися з дивовижними історіями та канадським життям різних людей. Сьогодні ми будемо задавати питання сертифікованій викладачці англійської мови та таких іспитів як IELTS і CELPIP – Людмилі Тарасовій з Торонто.
Розкажіть про себе, чим ви займаєтеся в житті?
Вітаю, дорогі друзі. Виявилося, що не так уже й легко почати розповідати про себе. Чим я займаюся? Працюю, танцюю, іноді відпочиваю з сім’єю, моєю донькою Анютою та чоловіком Олексієм, але не дуже часто – ми в Канаді всього близько трьох років і поки що не вдається знайти баланс між роботою та відпочинком. Починаю писати книгу про те, як підготуватися до IELTS, на прохання моїх учнів. На жаль, хоча вже написано та видано багато книг гідних авторів на цю тематику, вони, з ряду причин, не завжди відображають реальну ситуацію і часто не дозволяють бажаючим повноцінно використовувати потрібні ресурси. Моя проблема полягає в тому, що я вже досить довго намагаюся зібрати всі напрацювання та матеріали, що накопичилися за майже двадцять років викладання англійської, і, як завжди, не вистачає часу зануритися в цю діяльність з головою.
У якій індустрії ви працюєте?
Як я вже сказала, я викладаю англійську, працюю в LINC – державній програмі навчання іммігрантів англійської мови, готую бажаючих до IELTS, з яким пропрацювала приблизно тринадцять років на посаді інструктора і екзаменатора, та до CELPIP, у якому являюсь акредитованим інструктором. Крім того, я є членом асоціації перекладачів Онтаріо ATIO та перекладаю тексти з російської на англійську і навпаки. Періодично роблю переклади на французьку, яку вивчала в СПбГУ у свої студентські роки. Іноді пишу для журналу Milton Villager англійською. А також даю уроки танців, все частіше індивідуальні – вчу бальним танцям, сальсі, основам хореографії, ставлю композиції, зокрема і весільні.
На вашу думку, наскільки ця індустрія затребувана?
Важко сказати… Думаю, все передусім залежить від ваших навичок і кваліфікації. Викладання англійської не носієм мови в країні, де англійська основна, звучить на перший погляд як нонсенс. Проте, мої три спеціальності, отримані у Санкт-Петербурзькому Державному Університеті на філологічному факультеті, були тут визнані як три ступені магістра з викладання англійської, германської філології та перекладу. Все це в сукупності з роками викладацької діяльності у СПбДУ, дев’ятками за IELTS Academic і General (дев’ятка – максимальний бал за цей екзамен) і рядом моїх опублікованих статей і перекладів принесли мені пропозицію про роботу викладачем англійської ще на нашому знайомчому візиті, а потім дали можливість швидко отримати акредитацію TESL Ontario. До речі, я навчаю мові не тільки іммігрантів, іноді до мене звертаються і канадці – носії мови, які бажають отримати другу вищу освіту, яким потрібно покращити граматику та навички письма. Якщо ж ми говоримо про танці – це дуже навіть затребувано, особливо якщо у вас європейська техніка. Моє хобі, а я танцюю з 5 років, дало можливість додаткового заробітку в Канаді.
Як ви обирали країну для проживання? Чи був це свідомий вибір чи так склалася доля?
Насправді, перш за все, ми хотіли виїхати зі своєї країни, і хоч я досі сумую за Пітером і вважаю його найкрасивішим містом Землі, але, як часто кажу, у нього один недолік – він знаходиться в Росії. Я б не хотіла детально розповідати про причини нашої еміграції – це довга історія, можу тільки сказати, що якби мене та мою сім’ю там все влаштовувало і якби я була справжнім патріотом Росії, мене б ніщо не змусило виїхати – я не дуже вірю в патріотизм з боку. Багато факторів вплинули на наше рішення залишити країну. Хочу зазначити одне – там ми жили достатньо благополучно, мали хороші роботи та житло, там залишилися всі наші рідні, але певні речі та погляди переважили. Повертаючись до питання, виїхати ми хотіли швидко, а варіантів швидкої та досить простої еміграції існує тільки два – Австралія та Канада. Почитали, дізнались, Канада здалася більш прийнятною за кліматом, умовами життя, відстанню від Європи, тому наш вибір впав на неї.
Чому ви спочатку обрали Морден, як місто для імміграції? Опишіть ваші відчуття про це місто.
Все дуже просто – це містечко, яке дає шанс швидко виїхати, якою і була наша мета. Спочатку, на візиті, Морден мене зачарував – маленький, тихий, чистий, з усіма ознаками цивілізації. Я щиро сподівалася прожити в ньому все життя. Потім, коли ми приїхали та оселилися там, ця мила чарівна мрія виявилася для мене кошмаром. Ми прожили там вісім місяців і в кінці зими поїхали, не чекаючи сприятливих погодних умов, через майже пів Канади, на машинах і з речами. Емоції вщухли зараз, враження стерлися. Що можу сказати про Морден? Це дійсно ‘the middle of nowhere’, як самі канадці називають такі містечка та Манітобу в цілому, тобто цілковита глуш. Можливо, комусь там приємно і все влаштовує, я поважаю вибір цих людей і не буду продовжувати детальний опис цього місця – навіщо ображати їх? Якщо вас цікавлять мої емоції на той момент, ласкаво просимо до мого блогу на Live Journal, там я ділилася своїми ще свіжими враженнями.
Ви іммігрували самі чи з сім’єю? Зіткнулися ви з труднощами?
Від редакції: Якщо ви хочете поділитися своєю історією імміграції до Канади та потрапити до нашої рубрики, пишіть нам на пошту
Всі випуски нашої рубрики "Нотатки іммігрантів про Канаду" читайте
за цим посиланням
