Нотатки іммігрантів про Канаду: Євгенія Ліферовіч - медсестра (Трейл, Британська Колумбія)

У нашій рубриці "Замітки іммігрантів про Канаду", ми будемо спілкуватися з цікавими особистостями, які проживають по всій Канаді. Тут, ви будете знайомитися з дивовижними історіями та канадським життям різних людей. Сьогодні ми будемо задавати питання медсестрі з міста Трейл – Євгенії Ліферович.

Розкажіть про себе, чим ви займаєтеся в житті? В якій індустрії ви працюєте?

Мене звати Євгенія Ліферович, я живу з родиною в маленькому містечку Британської Колумбії – Трейл з населенням всього в 8 тис людей і вже 10 років працюю медсестрою RN (registered nurse) в невеликій лікарні, розташованій за 6 хв. від нашого дому.

Багато моїх друзів і добрих знайомих по листуванню в соц. мережах називають мої краї – "селом", "тайгою" тощо і щиро дивуються, як ми, здорові люди та затяті іммігранти своєю волею змогли залізти в таку "глуш" і як, взагалі, можна вижити без оперного театру, трьох університетів, метро та російських магазинів? Отже, я з задоволенням розповім, як нам тут живеться та працюється у маленькому канадському містечку серед Скелястих гір.
Як ви проводите свій вільний час?

У вільний час я намагаюся більше перебувати на свіжому повітрі – у мене є город, де я вирощую овочі, квіти, влітку та восени я обожнюю ходити за грибами, збираю та заготовляю дикі ягоди та трави, ми любимо рибалити на форель, катаємося на велосипедах вздовж красивої річки Колумбія, а взимку діти в горах на сноуборді, а ми з чоловіком на лижах. А нещодавно до численних моїх хобі додалося ще одне – бджоли. Два роки тому я закінчила в місцевому коледжі курс бджоляра, пройшла всі практики та завела у наших альпійських гірських лугах свою невелику пасіку.

Як ви обирали країну для проживання? Чи був це усвідомлений вибір чи так склалася доля?

Ми з чоловіком закінчили МГРІ (Московський Геологорозвідувальний Інститут). Я економіст, а він – мінералог і після закінчення інституту поїхали на Північ, де працювали в Кольському Науковому Центрі та навчалися в аспірантурі. Потім наукова робота чоловіка з мінералогії виграла золоту медаль на Європейському конкурсі молодих вчених і його відправили до Фінляндії (в м. Оулу) до докторантури, туди ми з сім’єю та двома дітьми переїхали на 3 роки. Після успішного закінчення докторантури він отримав запрошення на роботу (postdoc) в Канадський університет і в 2002 році ми всією сім’єю прибули до Канади за програмою EFW (Eligible Foreign Worker), подалися на резидентство та отримали PR картки.

В якій індустрії ви працюєте?

Я працюю медсестрою RN (registered nurse) в лікарні.

Після приїзду до Канади я майже рік підтягувала мову в вечірній школі для дорослих, а потім вирішила: раз вже знову довелося змінити країну, мову, культуру і починати все з чистого аркуша, то це хороший шанс змінити і професію, яка порядком мені набридла. Я зрозуміла, що з числами я вже наробилася, а науковець з мене ніякий і повертатися до стосів паперів, що мали тенденцію лише накопичуватися і тиснути на нерви дедлайном у новій країні більше не хотілося, тому з’явилося бажання почати щось абсолютно нове. До того часу я отримала свою першу роботу (Home Support Worker) в Канаді в компанії ComCare – це була нескладна робота, не вимагаюча особливого тренування і навичок. Я їздила по домівках і відвідувала самотніх стариків та людей, щойно вписаних з лікарні.

Допомагала купати людей, пересаджуватися з ліжка в інвалідний візок, готувала нескладні сніданки, закапували очні краплі тощу. Ця проста робота допомогла зрозуміти, що мені набагато більше подобається працювати з людьми, а не цифрами. На цій роботі я дуже швидко заговорилася і перестала соромитися свого акценту. Старі люди були завжди раді бачити мене. Іноді я була їхнім єдиним зв’язком з зовнішнім світом, адже багато хто вже не міг виходити на вулицю і були замкнені в чотирьох стінах. Ми обговорювали з ними все: погоду, міські фестивалі, весняну повінь, скільки коштує молоко в Росії, що печуть на Великдень в Канаді та чому канадці не пеленають младенців.

І тоді я вирішила, що професія медсестри – це, мабуть, те, що мені підходить і подала заяву на прискорену медсестринську програму BScN у університеті. Оскільки в мене вже була вища освіта з Росії, мені зарахували деякі курси і навчання на бакалавра RN зайняло 2 роки 8 міс. Скорочення навчання за часом досягалося за рахунок того, що ми вчилися під час весняних і літніх канікул, коли всі інші студенти відпочивали, вивчаючи не по 5, а по 6 предметів на семестр. Під час цього нонстоп навчання я продовжувала працювати ввечері та на вихідних на свою компанію і при звільненні отримала від них хороші рекомендації.

Сказати, що вчитися було важко – це нічого не сказати. На той момент я була єдиним водієм у сім’ї (чоловік тільки навчався водінню) і окрім розвезення дітей на численні музичні заняття в різних частинах міста (донька у нас серйозно займалася скрипкою за програмою RMC, Royal Music Conservatory, а син не вилазив з басейну та їздив на численні змагання), по роботі доводилося багато їздити по домівках до клієнтів, зустрічатися о четвертій ранку в гуртожитку з одногрупниками, щоб доробити групові проекти, а до сьомої години їхати на практику в госпіталь… Такий стрес та нескінченна навчальна гонка вимагала ментального відпочинку та медитації, і я знайшла все це… у вишиванні. Зараз я ніяк не можу зрозуміти, де я тоді брала час та сили на все це, але до кінця мого навчання у мене було вишито кілька картин, які зараз висять у мене над каміном у рамах і нагадують мені, що людські можливості не вичерпні, було б бажання та мотивація.

Наскільки ця індустрія затребувана на ваш погляд?

Медичні професії дуже затребувані. Люди хворіли, хворіють і будуть хворіти. Nobody gets younger. Є багато чудових медичних спеціальностей – RT (respiratory therapist), PT (physiotherapist), OT (occupational therapist), дієтолог, SLP (speech language pathologist) та ін. однак медсестер завжди потрібно більше, ніж інших медичних працівників і у медсестер RN неймовірний спектр вибору де працювати.

Якщо не подобається працювати в госпіталі, то можна піти в Public health – тоді доведеться їздити по школах, давати лекції учням про здоровий спосіб життя, займатися вакцинацією та health-освітою населення. Можна працювати в системі Home care – навідувати хворих на дому та проводити лікування та паліацію пацієнтів, можна стати forensic nurse і працювати у зв’язці з поліцією. RN працюють у центрах переливання крові, в гемодіалізних центрах, в будинках престарілих, в офісах докторів, в психіатричних лікарнях, в поліклініках (community health centers), можна викладати у коледжі або бути інструктором практик для студентів, брати участь у дослідженнях або зробити PhD, стати професором та викладати в університеті. Треба тільки знайти свою нішу.

Всі випуски нашої рубрики "Замітки іммігрантів про Канаду" читайте
за цим посиланням