Бюрократія в Канаді витісняє потрібних фахівців

Бюрократична пастка позбавляє організації важливих кадрів: безглузда помилка в документах поставила хрест на кар’єрі іммігрантів — перспективних фахівців. Формальна відсутність однієї довідки змушує професіоналів залишати країну в найкритичніший момент.

25-річний медбрат із Вінніпега Метт Ушаков каже, що канадські імміграційні правила самі вставляють палиці в колеса системі охорони здоров’я, яка й без того задихається від нестачі кадрів. Його заявку на постійне місце проживання відхилили через «технічну помилку»: у пакеті документів не виявилося переліку посадових обов’язків.

Лист про відмову надійшов минулого місяця. У ньому сказано, що Ушаков не описав свої робочі функції і тому надав «недостатні докази» того, що справді працює медбратом.

При цьому в поданих документах був лист від Shared Health — провінційного агентства охорони здоров’я Манітоби. Там підтверджувалося, що Ушаков влаштувався до лікарні St. Boniface у Вінніпезі в січні 2024 року, працює на постійній основі, а його посада вказана як registered nurse.

«Мені здавалося, для більшості очевидно, чим займається зареєстрована медсестра в лікарні, — каже Ушаков. — Але, схоже, імміграційній службі потрібен детальний, по пунктах, опис того, що саме ми робимо».

Ушаков родом із Росії. Старші класи він навчався в Британській Колумбії, потім закінчив програму з медсестринської справи в Університеті Манітоби. Дозвіл на роботу діє до жовтня. Тепер, щоб не залишати країну, йому, ймовірно, доведеться продовжувати перміт або отримувати новий і лише потім знову подаватися на ПМП. Це розтягнеться на місяці й додасть витрат.

Один лише збір за розгляд заяви на постійне місце проживання зараз становить 950 доларів. Ушаков підкреслює: його найбільше зачепило те, що замість відмови офіцер міг просто запросити відсутні документи. «Якби попросили донести документи, на цей момент у мене, ймовірно, вже було б ПМП. Тепер усе доводиться починати заново, і це дуже важко», — каже він.

В Immigration, Refugees and Citizenship Canada (IRCC) пояснили, що заявку відхилили, тому що «офіцер, який розглядав справу, не переконався, що заявник відповідає вимозі щодо кваліфікованого трудового досвіду» для обраної категорії. Відомство додало, що кожну справу оцінюють індивідуально — за критеріями, прописаними в законодавстві.

Як повідомляє CBC News, запит на перегляд рішення у справі Ушакова надійшов на початку місяця, і розгляд триває. Сам він каже, що апеляція просувається повільно, а успішні результати трапляються рідко.

На ПМП Ушаков подавався через Express Entry — бальну систему, яка розподіляє пріоритети залежно від потреб ринку праці. Медичні спеціальності входять до цільових категорій.

Історія Ушакова стривожила й колег. Медбрат St. Boniface Бехнам Бехбудінеджад з Ірану зізнається, що тепер переживає за власну заявку: за його словами, у нього «все те саме, що й у Матта» — схожі документи, досвід і освіта. Зараз він разом із лікарнею стежить за тим, щоб роботодавець надав максимально докладні відомості.

Тим часом Університет Манітоби все активніше залучає іноземних студентів на програми медсестринства. Згідно зі звітами про зарахування, минулої осені в коледжі медсестринства навчалося 174 іноземні студенти з 966. У 2020 році їхня частка була трохи меншою за 10%, а до минулої осені зросла приблизно до 18%.

Президентка Профспілки медсестер Манітоби Дарлін Джексон каже, що організація знає про ситуацію Ушакова і вже попросила провінційну владу розібратися. «Цей медбрат сказав: “Я хочу жити тут. Я люблю цю країну і хочу бути тут”. Тому дуже тривожно, що так сталося… Нам відчайдушно потрібні медсестри», — підкреслила вона.

Імміграційна юристка Морін Сілкофф, партнерка торонтської фірми Silcoff Shacter, називає відмову «абсурдною», якщо вона справді ґрунтується на «доволі поверхневій причині». Водночас вона зазначає: система сьогодні влаштована так, що після відмови у заявника по суті три шляхи — просити перегляд, іти до суду або подаватися знову, і кожен із них потребує часу та ресурсів, особливо на тлі хронічних черг.

Сілкофф вважає, що логічніше було б надати заявнику можливість виправити недоліки та донести потрібні докази. Вона також нагадує: минулого року вона та співюрист Суджит Чоудрі подали судовий позов, домагаючись розширення права на юридичну допомогу для іммігрантів і біженців, зокрема в процедурах отримання постійного статусу.

Для самого Ушакова невизначеність особливо болісна через ризик повернення до Росії. На тлі війни в Україні, яку він називає несправедливою, перспектива примусового повернення викликає в нього «екзистенційний страх». «Якщо я повернуся, мене призвуть. Я відмовлюся воювати й опинюся у в’язниці», — каже він.