Ефект мит Трампа за рік: ринок праці Канади завмер

Тіньовий ефект торговельного розлому: канадський ринок праці почав втрачати колишню стійкість під тягарем торішніх зовнішніх обмежень. Наслідки тарифного тиску Дональда Трампа наздогнали канадську зайнятість після року затишшя.

Через рік після запровадження адміністрацією Дональда Трампа так званих мит «Дня визволення» канадський ринок праці, за оцінками економістів, помітно видихається. Те, що на початку виглядало як неочікувана стійкість до торгового удару, дедалі більше схоже на застій: нових робочих місць створюється менше, а слабкість у галузях, що потрапили під тарифи, ризикує перекинутися на послуги та сфери, які безпосередньо з експортом не пов’язані.

У четвер виповнюється рівно рік відтоді, як американські тарифи різко змінили правила світової торгівлі та вдарили по ключових секторах зайнятості в Канаді. Економісти зазначають: спочатку ринок праці втримався на плаву, але тепер зростання фактично зупинилося. Ситуацію додатково ускладнює скорочення трудових ресурсів — саме по собі воно знижує потенціал розширення зайнятості.

«Ринок праці за останній рік був доволі стабільним, і, можливо, точніше сказати — статичним», — каже старший економіст платформи пошуку роботи Indeed Брендон Бернар.

Хоча конкретні мита «Дня визволення» нещодавно були визнані незаконними Верховним судом США, для Канади все почалося раніше: спочатку в лютому пролунали погрози, а в березні вони перейшли в секторальні тарифи. Ці заходи залишаються чинними, і за ними якраз добре видно, де ринок праці почувається найгірше.

За даними обстеження робочої сили Statistics Canada за лютий, найсильніше серед інших просіло виробництво. Галузь, яка безпосередньо опинилася під тиском американських мит на сталь, алюміній і автомобілі, за останні 12 місяців втратила 51 тисячу 800 робочих місць — це найбільше скорочення серед усіх секторів. Основний удар припав на промислове Онтаріо.

Головний економіст Канадської торгової палати Ендрю ДіКапуа попереджає: тиск на автопром може лише посилитися. Річ у тім, що контракти в галузі часто укладаються на шість або 12 місяців. Коли вони почнуть масово закінчуватися, ринок праці може зіткнутися з новим «переналаштуванням».

Є й інший тривожний сигнал: підприємства завантажені не на повну. У березні Statistics Canada повідомила, що коефіцієнт завантаження виробничих потужностей у четвертому кварталі минулого року становив 78,5% — трохи менше, ніж кварталом раніше. «Якщо компанії не можуть виробляти на високих рівнях, значить, їм не потрібні працівники для виконання замовлень. Я побоююся, що імпульс і слабкість можуть зберегтися», — каже ДіКапуа.

Водночас на рівні країни картина поки що не виглядає катастрофою. Старший економіст Desjardins Карі Норман зазначає: для окремих працівників і галузей наслідки тарифів серйозні, але загальний ринок праці витримав удар краще, ніж очікувалося. Далі багато залежатиме від перегляду торговельної угоди Канади, США та Мексики, запланованого на кінець року. Якщо після перегляду сторони збережуть прихильність до договору, а тарифи залишаться близькими до поточних, то, за оцінкою Норман, зайнятість у виробництві «радше продовжить вирівнюватися, ніж падати».

Якщо дивитися ширше, за даними того ж обстеження, товаропродукуючі галузі загалом за рік до лютого втратили 34 тисячі 200 робочих місць. Але сектор послуг поки що перекривав ці втрати: плюс 85 тисяч 900 робочих місць.

Головним драйвером зростання стала охорона здоров’я — за рік там з’явилося 92 тисячі нових робочих місць. Норман пояснює це просто: провінції продовжують вкладатися в медперсонал, тому що населення старіє і попит на допомогу зростає.

Саме сила сфери послуг довго стримувала загальне безробіття від різкого погіршення. Але в лютому з’явилися перші помітні тріщини: Statistics Canada зафіксувала падіння зайнятості на 84 тисячі робочих місць за місяць, і зниження припало саме на сферу послуг.

Економісти дедалі частіше говорять про ризик «перетікання» проблем: тривала слабкість в одній частині ринку праці з часом починає тягнути вниз інші. ДіКапуа описує це на простому прикладі.

Працівник заводу автокомпонентів на південному заході Онтаріо втрачає регулярну зміну і перестає купувати каву дорогою на роботу. Потім Tim Hortons уже не потрібно тримати колишню кількість співробітників. Далі компанія урізає рекламний бюджет і ланцюжок вторинних ефектів розкручується.

Він також звертає увагу на регіональну деталь: провінції, які найбільше страждають від американських мит — Онтаріо, Квебек і Британська Колумбія — водночас демонструють слабше зростання послуг. ДіКапуа застерігає, що робити остаточні висновки зарано, але допускає: загальне погіршення настроїв навколо тарифів може тиснути й на сфери, які «не зачеплені безпосередньо».
Бернар додає ще один фактор для Онтаріо: побічні ефекти тарифів посилюються різким охолодженням ринку житла і в сумі це закономірно відбивається на наймі.

Частина економістів при цьому закликає не переоцінювати лютневі цифри. Щомісячне обстеження робочої сили відоме високою волатильністю, а більш «важке» і повільне обстеження зайнятості, заробітної плати та робочого часу (SEPH) малює менш драматичну динаміку. Бернар нагадує: коли обстеження робочої сили показувало сплеск зростання зайнятості в четвертому кварталі минулого року, SEPH залишався практично пласким. Це може означати, що реальний тренд спокійніший, ніж здається за гучними щомісячними заголовками.

Але яке б джерело статистики не брати, загальний висновок у Бернара один: «Зростання зайнятості за обома метриками абсолютно сповільнилося». І ключова причина — демографія та зміни чисельності населення.

У березні Statistics Canada повідомила, що у 2025 році населення Канади скоротилося — вперше за всю історію спостережень. За словами Бернара, на тлі масового виходу на пенсію бебі-бумерів і слабшого припливу молодих працівників чисельність робочої сили найближчими місяцями, ймовірно, стоятиме на місці або навіть знижуватиметься.

З цього випливає парадоксальний висновок: щоб утримувати безробіття на колишньому рівні, країні тепер потрібно створювати менше нових робочих місць. А місячні «мінуси» в обстеженні робочої сили можуть стати більш звичною історією просто тому, що за плаского тренду цифри неминуче коливатимуться навколо нульової лінії.

Прогноз Desjardins припускає, що у 2026 році рівень безробіття триматиметься на рівні близько 6,7% (приблизно на лютневому рівні), а потім почне поліпшуватися наступного року. Норман уточнює: навіть у такому сценарії можливі точки зростання — наприклад, очікуване збільшення держвитрат на оборону та будівництво може підштовхнути найм у цих сегментах.

Вона також допускає, що високе безробіття серед молоді можуть трохи зменшити сезонні літні підробітки. На це, за її словами, може вплинути і стрибок цін на енергоносії, пов’язаний із війною з Іраном: перельоти дорожчають через зростання вартості авіапалива, і більше канадських сімей можуть обрати відпустку всередині країни. Це підтримає туризм і, разом із ним, літні робочі місця для молодих.