Канада не виключає допуску Китаю до контролю над канадськими нафтогазовими активами

Міністр енергетики та природних ресурсів Канади Тім Ходжсон дав зрозуміти: в Оттаві не збираються заздалегідь викреслювати сценарій, за якого китайські державні компанії отримують контроль над канадськими нафтогазовими активами. Однак і «зелене світло» автоматично ніхто не обіцяє — усе вирішуватиметься через перевірки за Законом про інвестиції в Канаді (Investment Canada Act).
Приводом стали запитання в ефірі програми CTV Power Play із Васі Капелос. Ведуча запитала прямо: чи стане «червоною лінією» ситуація, коли китайська державна компанія отримає більшість в активах канадського нафтового сектору? Ходжсон від однозначної відповіді ухилився.
Натомість міністр повторив базовий принцип: влада збирається оцінювати «кожну інвестицію з кожної країни» за процедурами Investment Canada Act і схвалювати лише ті угоди, які дають «чисту вигоду для Канади». Йому також нагадали про слова прем’єр-міністра Марка Карні, який минулої весни називав Китай найбільшою загрозою безпеці для країни. Ходжсон не сперечався з ризиками — але наполягав, що для цього й існують механізми перевірки.
Міністр нагадав і прецедент із минулого: наприкінці 2012 року консервативний уряд дозволив китайській CNOOC поглинути Nexxen Inc. Водночас тоді ж офіційна Оттава зафіксувала підхід на майбутнє — державним компаніям не слід дозволяти поглинання в нафтових пісках, якщо тільки не йдеться про «виняткові обставини».
Investment Canada Act діє з 1985 року, а у 2022-му до нього внесли зміни, що помітно посилили інструменти держави для перевірок будь-яких іноземних інвестицій з точки зору національної безпеки. Поправки закріпили логіку, за якою іноземне володіння у чутливих випадках допустиме лише як виняток.
Як зазначає CTV News, на тлі багаторічної напруженості між Оттавою та Пекіном Марк Карні нещодавно став першим канадським прем’єр-міністром, який відвідав Китай за вісім років. За словами прем’єра, поїздка була потрібна, щоб диверсифікувати торгівлю в умовах зростаючої невизначеності у відносинах зі США.
Під час візиту Карні підписав меморандум про взаєморозуміння з головою КНР Сі Цзіньпіном. У документі йдеться, що Канада має намір збільшити експорт нафти, природного газу та «чистої енергії» до Китаю, а також знизити бар’єри для китайських інвестицій у цих секторах.
Повертаючись до теми контролю над активами, Ходжсон підкреслив: для нього є різниця між міноритарною та мажоритарною участю. Як приклад він навів частку PetroChina в LNG Canada — 15%. PetroChina — китайський державний виробник нафти й газу. За словами міністра, така конфігурація може бути «доречною» і за певних умов давати Канаді ту саму «чисту вигоду».
«Ми розглянемо кожен конкретний випадок і вирішимо, чи є він чистою вигодою для Канади. Саме для цього в нас є Закон про інвестиції в Канаді», — підсумував Ходжсон.

Окремо міністр торкнувся ідеї нового нафтопроводу, який міг би доставляти нафту з Альберти до узбережжя Британської Колумбії. За його словами, після поїздок до Китаю та Індії він не сумнівається: попит на канадську нафту там є.
Ходжсон зазначив, що Індія зараз купує канадську нафту «в досить невеликих обсягах» на західному узбережжі через трубопровід TMX. Водночас більш помітні обсяги, за його словами, індійські компанії беруть у переробників на узбережжі Мексиканської затоки. Якщо наростити постачання із західного напрямку Канади, це було б «очевидно дешевше», додав міністр. А представники індійських НПЗ, з якими він спілкувався, «дійсно люблять наш продукт» і хотіли б купувати більше.
У листопаді Карні підписав меморандум із прем’єркою Альберти Даніель Сміт — там перелічені умови, за яких може бути реалізований новий трубопровід до Тихого океану. Зараз Альберта виступає ініціатором фінансування перших етапів планування проєкту бітумного трубопроводу до північно-західного узбережжя Британської Колумбії. Минулого тижня Сміт знову підтвердила намір подати пропозицію до Major Projects Office до червня.
На запитання, чи можуть потенційні покупці в Індії та Китаї стати аргументом на користь додаткового трубопроводу, Ходжсон відповів: якщо проєкт буде реалізовано «екологічно відповідально» і за підтримки корінних народів і Перших націй, то попит — і на додаткові обсяги природного газу, скрапленого нафтового газу, і на звичайну нафту — цілком реальний.
Міністр додав, що інтерес інвесторів і партнерів не обмежується вуглеводнями: затребувані також критично важливі мінерали та калійні солі. Крім того, він побачив «неймовірну можливість» обмінюватися компетенціями у сфері відновлюваної енергетики.
Водночас ідея нового нафтопроводу зустрічає опір, зокрема з боку прем’єра Британської Колумбії Девіда Ебі. Він вказує на вже чинний проєкт Trans Mountain Expansion і каже, що не хоче скасовувати заборону на танкери.
Ходжсон, відповідаючи на репліку про те, що критичні мінерали можуть бути політично менш конфліктною темою, ніж трубопровід, зазначив: прем’єр-міністр і глави провінцій зустрічалися зовсім нещодавно, і «усі згодні», що країні потрібно разом шукати способи розганяти економіку — з повагою до природи та в партнерстві з Першими націями й корінними народами.
Матеріал підготовлено з урахуванням інформації, що надійшла від журналістки CTV News Стефані Ха.