Канада пішла наперекір США в питанні глобальних санкцій

Голова канадського уряду зробив резонансну заяву, яка підкреслила зростаючий розрив у стратегії між найближчими сусідами. Попри те що Вашингтон уже почав здавати назад і послаблювати тиск в одному з найчутливіших секторів світової економіки, Канада обрала шлях «жорсткої лінії».

Канада не збирається пом’якшувати санкції проти російської нафти та так званого «тіньового флоту», навіть попри рішення США тимчасово послабити обмеження. Про це в п’ятницю заявив прем’єр-міністр Марк Карні.

Американська адміністрація напередодні оголосила 30-денну «пільгу» щодо санкцій на російську нафту — на тлі різких цінових коливань через війну в Ірані та тривог довкола стабільності постачань.

«Позиція Канади — зберігати санкції проти Росії… включно із заходами проти тіньового флоту, який перевозить цю нафту», — підкреслив Карні. За його словами, Оттава бачить «дуже тісну співпрацю» між Росією та Іраном — і вважає, що вона дорого обходиться Україні та створює серйозні ризики для миру й безпеки в Європі.

Заява Карні прозвучала на пресконференції в Бардуфоссі (Норвегія), де він виступав разом із прем’єр-міністром Норвегії Йонасом Гаром Стере та канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом.

Усі троє зійшлися в одному: санкційний тиск потрібно утримувати, щоб підштовхувати Москву до припинення війни в Україні, яка триває вже понад чотири роки.

Мерц розповів, що за підсумками телефонної розмови в середу шість із семи лідерів G7 були за те, щоб не послаблювати обмеження проти Росії — навіть попри те, що близькосхідний конфлікт штовхає ціни на газ вгору. Канцлер зізнався, що був «трохи здивований», коли вранці дізнався про протилежне рішення американської адміністрації.

Стере, своєю чергою, заявив, що союзникам варто не зменшувати, а нарощувати тиск на Володимира Путіна. «Не можна послаблювати тиск на Росію в енергетичній сфері, — сказав він. — Він має бути послідовним і відчутним для російської сторони, щоб вони сіли за стіл переговорів, ухвалили припинення вогню і погодилися на справедливий і стійкий мир».

Аналітики зазначають: перебої в глобальних постачаннях нафти через війну в Ірані грають на руку російській економіці та збільшують ресурсну базу, з якої фінансується вторгнення в Україну. Раніше, коли нафтові доходи знижувалися, Кремлю доводилося активніше позичати у банків і підвищувати податки.

Як повідомляє CityNews Ottawa, минулого місяця — у річницю початку повномасштабної війни — Карні запровадив нові санкції проти 100 суден, що входять до танкерного флоту, який Росія використовує для обходу обмежень.

В опублікованому в лютому аналізі канадського уряду йдеться, що нафтогазові доходи забезпечили близько чверті надходжень до російської скарбниці минулого року, попри чинні міжнародні заходи. Там само зазначається, що морський експорт Росії дає «суттєву» частку світової пропозиції нафти — приблизно дев’ять відсотків.

Згідно з оцінками, Росія спирається на «тіньовий флот» суден, щоб потай постачати нафту в обхід заборон: вимикає системи відстеження, приховує реальних власників і неправильно маркує вантажі.
Тим часом адміністрація Трампа намагається знизити занепокоєння навколо економічних наслідків 30-денної паузи в санкціях — і самої війни в Ірані. Оголошуючи про тимчасове послаблення, міністр фінансів США Скотт Бессент написав у четвер у соцмережах, що цей захід «вузько спрямований і короткостроковий», стосується лише нафти, яка вже перебуває в дорозі, і не принесе російському уряду значної фінансової вигоди: основна частина енергетичних доходів формується за рахунок податків на етапі видобутку.

Нервозність на ринку підігріває і ризик затяжного блокування видобутку нафти в Перській затоці — це може розігнати світову інфляцію. У п’ятницю міністр оборони США Піт Гегсет заявив, що США не дозволять Ірану перекрити постачання енергії через Ормузьку протоку.

Дональд Трамп в інтерв’ю Fox News, що вийшло в п’ятницю, сказав, що американські військові завдадуть по Ірану ударів «дуже сильно протягом наступного тижня», а Сполучені Штати за потреби можуть перейти до супроводу нафтових танкерів через протоку. «Ми зробимо це, якщо знадобиться», — заявив президент.