Канада та п’ять країн створили союз для захисту економіки

На тлі наростаючої нестабільності прем’єр-міністр Марк Карні провів екстрені переговори з лідерами п’яти держав, які традиційно вважаються еталоном стабільності та інновацій. Сторони дійшли тривожного висновку: сучасні технології та торговельні зв’язки дедалі частіше використовуються як «інструмент примусу» в руках великих гравців. Щоб захистити свої інтереси, країни домовилися про радикальне поглиблення співпраці та створення нової інвестиційної броні.

Прем'єр-міністр Канади Марк Карні та лідери п'яти країн Північної Європи домовилися поглиблювати торгівлю та інвестиції на тлі зростаючого відчуття, що технології та міжнародна торгівля дедалі частіше перетворюються на «інструмент примусу».

Карні завершує візит до Норвегії. Там він провів переговори з прем’єр-міністром Йонасом Гаром Стере та зустрівся з керівниками Данії, Ісландії, Швеції та Фінляндії. У спільній заяві за підсумками зустрічі лідери підкреслили: у світі, де посилилася геополітична напруженість, тривають війни й множаться кризи, вони й надалі вважають найкращою опорою міжнародне співробітництво — засноване на праві, спільних цінностях і збіжних інтересах.

Окремим блоком обговорювали економіку: як нарощувати торговельно-інвестиційні зв’язки між «однодумцями», яких останніми роками трясло, серед іншого, через американські тарифи та озвучені погрози анексії Гренландії. Гренландія — самоврядна територія у складі Данії.

На прес‑конференції прем'єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен сформулювала це жорсткіше: попередній світовий порядок, за її словами, закінчився і, ймовірно, вже не повернеться. «Тому ми маємо побудувати щось нове, і це має бути світовий порядок, заснований на цінностях, які представляємо ми», — сказала вона.

Коли Карні запитали, чи можна вважати, що загрози суверенітету Гренландії вже в минулому, він відповів, що Канада та північноєвропейські країни здатні захищати свій суверенітет через спільну оборону, особливо в Арктиці, і через тіснішу економічну співпрацю.

Його також запитали прямо: чи готові учасники підтримати Данію та Гренландію, якщо інша країна — член НАТО — спробує захопити цю територію. Питання прозвучало на тлі заяв США про необхідність взяти острів під контроль з міркувань національної безпеки.

Як повідомляє Global News, Карні заявив, що територіальний суверенітет має дотримуватися, а майбутнє Гренландії повинні визначати її жителі та Данія. «Ми підтримаємо це заходами, наскільки це буде необхідно, як партнер», — сказав він. За словами прем’єра, принцип солідарності допомагає вибудовувати надійнішу «парасольку безпеки» в Арктиці, і Канада має намір «і надалі стояти поруч із Данією та Гренландією».

У січні президент США Дональд Трамп і генеральний секретар НАТО Марк Рютте узгодили рамкову основу для майбутньої угоди щодо арктичної безпеки. Трамп стверджував, що вона забезпечить «повний доступ» до Гренландії. Представниця НАТО Еллісон Гарт при цьому заявила, що Рютте не пропонував будь-якого «компромісу в питанні суверенітету» в розмовах із Трампом.

І Данія, і влада Гренландії раніше підкреслювали: суверенітет острова не обговорюється. Стере та інші учасники зустрічі також публічно висловили підтримку Гренландії.

«Йдеться про базові принципи міжнародного права, національного суверенітету та територіальної цілісності. Це не просто слова з підручників - це жорстка реальність того, як ми зберігаємо свободу і демократію», - заявив прем'єр-міністр Норвегії.

Карні додав, що до «жорстких реалій» належить і зростання військових ризиків в Арктиці. За його оцінкою, Росія залишається найбільшою фізичною загрозою безпеці, хоча поряд із цим є й більш «багатошарові» виклики.

На цьому тлі НАТО проводить навчання Cold Response, які відбуваються раз на два роки. У них беруть участь 32 тисячі військовослужбовців із 14 країн, включно зі США; відпрацьовуються сценарії та завдання в північних районах Норвегії та Фінляндії. Прем'єр-міністр Фінляндії Петтері Орпо заявив, що Росія — «головна загроза» для північних і арктичних країн і такою загрозою залишиться: «Тому ми маємо рухатися вперед і разом посилювати безпеку в Арктиці».

Окремо Карні запитали про закупівлі озброєнь: про спільну німецько-норвезьку заявку на постачання Канаді підводних човнів, а також про можливу купівлю шведських винищувачів Saab — і чи обговорювалися ці теми на зустрічі. Він відповів, що заявки на підводні човни (їхній конкурент — південнокорейська Hanwha) перебувають на розгляді, і наголосив, що це незалежний процес, у який він втручатися не має наміру. Стере зі свого боку зазначив, що поважає канадські процедури закупівель.

У підсумковій заяві шести лідерів зафіксовано плани продовжувати роботу над зміцненням безпеки в Арктиці, розширювати торгівлю та інвестиції, а також будувати «процвітаючі та зелені економіки». До зустрічі з лідерами Північної Європи Карні окремо поговорив із міністром фінансів Норвегії та головою Norges Bank.

У неділю Карні має вилетіти до Лондона: на понеділок у нього запланована зустріч із прем’єр-міністром Великої Британії Кіром Стармером — уже сьома за трохи більше ніж рік. Також він має намір зустрітися з королем Карлом III. Після цього прем’єр-міністр залишиться в Європі у відпустці, а основна частина делегації повернеться до Канади в понеділок. У четвер Карні говорив, що на час відпочинку залишатиметься в тісному контакті з командою.