Мільйони на порятунок природи стали причиною ворожнечі

Боротьба за порятунок зникаючого символу океану переросла у відкрите протистояння між промисловими гігантами та захисниками природи.

В Атлантичній Канаді розгорілася гучна суперечка через новий федеральний пакет коштів на порятунок дикого атлантичного лосося. Рибні фермери вимагають не давати ні цента Атлантичній федерації лосося, а сама федерація відповідає: ми робимо рівно те, для чого й існуємо — захищаємо природу і пояснюємо суспільству, чим небезпечна аквакультура.

Приводом став лист виконавчого директора Асоціації рибоводів Атлантичної Канади Тома Тейлора прем’єр-міністрові Марку Карні та міністерці рибальства Джоанн Томпсон. Тейлор просить виключити федерацію зі списку отримувачів нового фонду в 81,7 мільйона доларів — ці кошти призначені для стабілізації та відновлення популяцій дикого атлантичного лосося, частина з яких уже належить до вразливих і таких, що перебувають під загрозою зникнення.

У листі Тейлор називає федерацію «активістською організацією, що фінансується з‑за кордону» і стверджує, що та нібито намагається зруйнувати індустрію вирощування лосося в океанських садках на сході країни. За його версією, федерація давно вийшла за межі «чистого» природоохоронного підходу і бере участь у кампаніях, які, на його думку, вводять людей в оману та відштовхують споживачів від вирощеного лосося.

Як один із головних прикладів Тейлор наводить кампанію Off the Table — канадську частину міжнародної ініціативи, яка закликає ресторани та інші заклади громадського харчування прибрати вирощеного лосося з меню. Автори кампанії заявляють, що такий лосось нібито шкідливий і для природи, і для здоров’я людей, і для дикого лосося. Тейлор стверджує, що подібні формулювання розраховані на залякування покупців.

Асоціація рибоводів, зокрема, просить владу переглянути благодійний статус федерації та не допустити, щоб вона отримала частку федеральних коштів. За словами Тейлора, він побоюється, що гроші підуть на «антиаквакультурні кампанії».

При цьому він окремо підкреслює, наскільки важливою є галузь для регіону. За даними Statistics Canada за 2024 рік, вирощування лосося в Атлантичній Канаді забезпечує 9 тисяч 400 робочих місць і дає близько 3,2 мільярда доларів економічної активності на рік. Тейлор також каже, що сектор підтримує понад 1 тисячу 400 місцевих компаній, багато з яких працюють у сільських громадах.

В Атлантичній федерації лосося з обвинуваченнями не згодні. Віце‑президент із комунікацій Невілл Кребб каже, що Off the Table — це спроба донести до індустрії гостинності інформацію про негативні екологічні наслідки вирощування лосося. Він наполягає: федерація — організація зі збереження дикого атлантичного лосося і вже понад два десятиліття принципово критикує рибоводну галузь саме за її вплив на довкілля.

Кребб також відкидає твердження, що федерація домагається повного закриття галузі. За його словами, йдеться про опір географічному розширенню рибних ферм. На запитання, як це поєднується із закликами взагалі не купувати вирощеного лосося, він відповідає так: мета — дати споживачам інформацію, а рішення люди мають ухвалювати самі.

Окрема лінія конфлікту — звинувачення у «зовнішньому фінансуванні». Кребб каже, що вміння залучати підтримку з усього світу — радше перевага федерації. У день, коли було опубліковано лист Тейлора, організація оголосила, що додасть до державних коштів ще 25 мільйонів доларів, зібраних у приватних донорів і фондів. У федерації вважають дикого атлантичного лосося ключовим видом: він важливий для здоров’я річкових екосистем, а також для культури й економіки регіону.

Як зазначає CBC News, рибоводи підкреслюють, що не виступають проти збереження дикого лосося і вказують на програму відновлення лосося в затоці Фанді, в якій беруть участь представники корінних народів, науковці, органи влади та сама асоціація. За словами Тейлора, є й інші організації, які змогли б ефективно розпорядитися новим фінансуванням.

Додаткову нервозність галузі підігрівають рішення на іншому кінці країни. У червні 2024 року Оттава оголосила, що до 30 червня 2029 року в прибережних водах Британської Колумбії буде заборонено вирощування лосося у відкритих сітчастих садках. Там регулювання належить до федеральної юрисдикції. В Атлантичній Канаді ці питання перебувають у віданні провінцій, але Тейлор каже, що побоюється — услід за західним узбережжям тиск на морське рибництво посилиться і на сході.

За словами Тейлора, Офіс прем’єр-міністра підтвердив отримання листа й переслав його до Міністерства рибальства та океанів Канади, а також міністру фінансів і національних доходів. Він сподівається, що федерація прислухається до претензій галузі і, як він висловлюється, повернеться до «законної природоохоронної спрямованості».