МВФ: Канада втрачає мільярди через кордони між провінціями

Фото створено штучним інтелектом для ілюстрації
Повне скасування торговельних бар’єрів між 13 провінціями та територіями Канади з часом може додати країні майже 7% реального ВВП — близько 210 млрд доларів. Такі розрахунки наведено в новій доповіді Міжнародного валютного фонду.
Економісти МВФ Федеріко Х. Дієс і Юаньчень Ян разом із дослідником Університету Калгарі Тревором Томбом оцінили: регуляторні обмеження всередині країни в середньому виглядають як «внутрішній тариф» приблизно у 9%. Але в секторах, де домінують послуги, ця умовна «ставка» значно вища. В охороні здоров’я та освіті — понад 40%, зокрема через те, що переїзд фахівців між провінціями та визнання кваліфікацій жорстко зарегульовані.
Автори підкреслюють: якби йшлося про міжнародну торгівлю, такі рівні обмежень для більшості угод були б фактично неприйнятними. Для порівняння в доповіді наводиться оцінка Банку Канади: середня тарифна ставка США на канадські товари в листопаді 2025 року становила 5,9%.
Найбільше від внутрішніх бар’єрів, за оцінкою МВФ, страждають невеликі провінції та північні території. Через вищі витрати їм важче конкурувати з великими регіонами, де економіка більш диверсифікована і простіше «перетравлювати» шоки. У підсумку країна виглядає як «клаптикова» економіка: можливості бізнесу та людей залежать від поєднання географії й місцевих правил, а ефект масштабу виявляється слабшим, ніж міг би бути.
Більше за інших від зняття обмежень виграють Атлантичні провінції. Особливо виділяється Острів Принца Едварда: там усунення внутрішніх торговельних витрат, як вважають автори, може дати майже 40 відсоткових пунктів приросту реального ВВП на одного працівника.
Як зазначає CBC News, директорка з питань політики та економіки Business Council of Alberta Алісія Планінсич каже, що через такі бар’єри «Канада насправді не є єдиною економікою — це радше 10 економік». За її словами, невеликі провінції частіше залежать від торгівлі з іншими регіонами країни, тому для них ефект від дерегулювання помітніший, ніж для Онтаріо або Альберти.
Знакомьтесь и находите любовь в Канаде среди русскоязычных (и украиноязычных) людей, которые уже живут здесь и ищут партнёра на https://love.vancouverok.com/
Мова, підкреслює Планінсич, не лише про вантажівки на кордоні провінцій. Істотні втрати пов’язані також із тим, що людям складніше переїжджати заради роботи, а компаніям — розширюватися і продавати на нових ринках усередині країни.
Хоча багато галузей давно домагаються пом’якшення внутрішніх обмежень, тема стала гучнішою торік — після того, як президент США Дональд Трамп запровадив тарифи проти Канади. Тоді федеральна та провінційна влада активніше почали шукати, де можна швидше наростити торгівлю всередині країни.
Деякі регіони — зокрема Онтаріо та Манітоба — вже підписали двосторонні меморандуми про взаєморозуміння. На загальнонаціональному рівні в листопаді федеральний уряд, провінції та території домовилися зняти бар’єри щодо більшості товарів, зробивши винятки для алкоголю та продуктів харчування.
Але послуги, які, за оцінкою МВФ, і становлять основну частку внутрішніх торговельних витрат і дають близько чотирьох п’ятих потенційного приросту ВВП, до цієї угоди здебільшого не увійшли. У доповіді окремо виділяються фінанси, телеком, транспорт і професійні послуги: саме вони «розносять» подорожчання по всій економіці, підвищуючи витрати компаній.
Подальший прогрес, вважає Планінсич, значною мірою залежить від провінцій. Питання впирається і в політичну волю, і в масштаб роботи: потрібно розбирати й узгоджувати тисячі норм і правил, які відрізняються від регіону до регіону.



