Неочікуваний поворот: що змінилося для канадців на Сході?

Ситуація на Близькому Сході набула несподіваного повороту: федеральна влада Канади повідомляє про різке падіння кількості екстрених запитів. Усього за тиждень кількість звернень скоротилася вдвічі.

Федеральна влада Канади фіксує помітне зниження кількості звернень від канадців, які перебувають на Близькому Сході: за останній тиждень запити на підтримку впали більш ніж удвічі. У Global Affairs Canada пов’язують це з тим, що в низці країн регіону поступово повертаються комерційні рейси.

У відомстві зазначають: усе менше громадян і постійних жителів користуються варіантами виїзду, які допомагає організувати Оттава — від купівлі місць на звичайних рейсах до наземного перевезення.

Міністерка закордонних справ Аніта Ананд у вівторок повідомила, що з початку війни 28 лютого до Канади з регіону прибули понад сім тисяч канадців, постійних жителів і членів їхніх сімей. А починаючи з 4 березня, за її словами, 871 особа отримала пряму допомогу уряду, щоб виїхати до безпечної третьої країни.

«Я хочу сьогодні чітко підкреслити: ми продовжимо пропонувати варіанти для канадців, які хочуть покинути регіон, — сказала Ананд. — І окремо хочу зазначити: попит почав знижуватися».
На тлі війни частина держав Перської затоки закривала повітряний простір і призупиняла польоти. Причиною стали ракетні та безпілотні удари Ірану по сусідніх країнах, через які загинули й були поранені сотні мирних жителів.

У свою чергу удари США та Ізраїлю по Ірану — про можливе подальше посилення яких у вівторок попередив міністр оборони США Піт Гегсет — за 11 днів конфлікту, за наявними даними, забрали щонайменше 1 тисячу 230 життів.

Як зазначає Global News, у Global Affairs Canada заявили, що наразі не мають відомостей про канадців, які могли б зазнати поранень або загинути через бойові дії.

До ранку вівторка понад 110 700 канадців, які перебувають на Близькому Сході, зареєструвалися в державному реєстрі Canadians abroad. Влада уточнює: реальна кількість канадців у регіоні може бути більшою.

Паралельно знизилося навантаження на цілодобовий Центр екстреного спостереження та реагування. У пікові дні минулого тижня туди надходило майже 1 тисяча 400 дзвінків на добу, а за останні 24 години - трохи більше 600.

У Global Affairs пояснюють: у міру відновлення комерційних рейсів люди дедалі частіше обирають самостійний виїзд і дедалі рідше погоджуються на місця на рейсах і наземне транспортування, які координує уряд. Зокрема, канадцям повідомляли про майбутні вильоти з Бейрута найближчими днями, а також про «заплановані наземні переміщення» з Бахрейну.

За останні дні Канада, за даними відомства, організувала щонайменше один чартерний рейс з ОАЕ до Стамбула, заздалегідь викупила сотні місць на комерційних рейсах і допомагала з автобусними перевезеннями до безпечних третіх країн.

Тим, хто намагається залишити Іран, влада й надалі рекомендує перетинати кордон через Туреччину, Вірменію та Азербайджан. Там працюють канадські консульські співробітники: вони допомагають із проїзними документами та подальшою організацією виїзду.

Водночас Global Affairs Canada наголошує: ті, хто вирішить діставатися всередині Ірану до кордону, роблять це на свій ризик — супроводжувати людей у дорозі відомство не буде.

У списку країн Близького Сходу, щодо яких діє рекомендація «уникати будь-яких поїздок», зазначені Іран, Бахрейн, Ірак, Ізраїль і Палестина, Кувейт, Ліван, Катар, Сирія, Об'єднані Арабські Емірати та Ємен. Для Йорданії, Оману та Саудівської Аравії рекомендація м’якша: канадцям радять за можливості відмовитися від необов’язкових поїздок.

Подружня пара з Ґвелфа (Онтаріо) вже майже два тижні не може вибратися з Катару після закриття повітряного простору. Вахід Афрахтех і Джессіка Вестлейк кажуть, що почуваються «покинутими позаду»: за їхніми словами, канадська влада допомагає надто обмежено.

Афрахтех і Уестлейк летіли до Таїланду на відпочинок. За маршрутом Qatar Airways вони мали провести в Досі одну ніч і 1 березня продовжити шлях. Але наприкінці лютого Катар закрив небо на тлі різкого загострення конфлікту на Близькому Сході: 28 лютого США та Ізраїль розпочали спільну військову кампанію проти іранського режиму.

«Спрацювали сирени, нам сказали залишатися в приміщенні з міркувань безпеки, і того дня польоти зупинили», — розповідає Афрахтех із Дохи. За його словами, вони щодня намагалися зрозуміти, чи відкриється повітряний простір хоча б наступного дня.

Після ударів 28 лютого в Ірані повідомляли про вибухи в центральному Тегерані та інших районах країни. У відповідь Іран того ж вікенду завдав ударів по ізраїльських і американських базах та інших об’єктах у регіоні — зокрема в Катарі. Вестлейк каже, що минулими вихідними вони чули гучні звуки, схожі на вибухи, і відчували вібрацію.

Пара стверджує, що до 4 березня від канадської влади не було жодних повідомлень — хоча вони заздалегідь зареєструвалися в системі Registration of Canadians Abroad і потім самі звернулися до Global Affairs Canada. Вестлейк підкреслює, що вони зробили все «за інструкцією»: реєстрація, страховка, перевірка попереджень для мандрівників. На момент вильоту рівень ризику був «жовтим».

У листі від 4 березня Global Affairs Canada зазначило, що на той момент уряд Канади не планує організований виїзд або евакуацію за сприяння держави, а також що громадянам «не слід розраховувати на уряд Канади» в питаннях організованого виїзду. Там само підкреслювалося, що серйозність ситуації на Близькому Сході обмежує можливості допомоги.

Як повідомляє CBC News, 7 березня парі надіслали варіант наземного виїзду: 8 березня з Дохи мав вирушити чартерний автобус до Ер-Ріяда. У повідомленні окремо зазначалося, що проживання, харчування та подальший шлях зі столиці Саудівської Аравії пасажири оплачують самостійно.

Афрахтех і Уестлейк від автобуса відмовилися. Вони пояснюють це тим, що не хотіли ризикувати на тлі можливої ескалації — дорога зайняла б кілька годин. За словами Афрахтеха, телефоном їм говорили, що готується «комплексний пакет» заради їхньої безпеки, але в підсумку пропозиція звелася до одного автобусного рейсу.

4 березня міністр закордонних справ Канади Аніта Ананд розповідала про план евакуації канадців із регіону. Вона говорила, що залежно від країни використовуються три основні варіанти: чартерні рейси, викуп блоків місць на комерційних рейсах і наземний транспорт.

Викладач авіаційного права Університету Макгілла Вінсент Коррейя зазначає, що зараз канадському та іншим урядам загалом складно організовувати евакуацію. Після закриття повітряного простору польоти неможливі, а далі постають питання доступності літаків і того, чи готові екіпажі летіти в зону конфлікту.

Тим часом Афрахтех і Вестлейк кажуть, що після 11 днів очікування та безлічі дзвінків до Global Affairs Canada і Qatar Airways у них складається враження: порятунок — справа рук самих застряглих. Вестлейк називає те, що відбувається, «розчаровуючим досвідом».

Пара сподівається вилетіти, щойно з’явиться можливість: повітряний простір Катару поступово відкривається, але рейсів, як і раніше, мало. У них був квиток до Лондона на цей четвер — рейс скасували. Також вони розраховували на прямий переліт до Торонто 11 березня, але, за їхніми словами, в Qatar Airways їм сказали, що список пасажирів формується «урядом і відповідними посольствами».

У відповіді посольства Канади парі повідомили: «Ми не контролюємо, кого включають до списків на рейси (ми не отримували такого повідомлення від Qatar Airways)». Афрахтех і Вестлейк кажуть, що втомилися і просто хочуть додому — і просять хоча б підтвердження, що вони справді в списку і їх розглядають як застряглих пасажирів, яких забронюють на найближчий доступний виліт.