Суд США скасував мита Трампа проти Канади

Верховний суд США визнав незаконними мита, які Дональд Трамп запровадив проти Канади, Мексики та низки інших країн, оголосивши «надзвичайну ситуацію національного масштабу». Суд вирішив: президент перевищив повноваження, а удар припав на один із ключових елементів його торговельної тактики — тієї самої, що в останні місяці помітно стрясала глобальні ланцюги постачання.

Більшість суддів погодилася з висновками нижчих інстанцій: Трамп використовував надзвичайний режим не за призначенням. Спочатку він пояснював тарифи боротьбою з контрабандою фентанілу в Північній Америці, потім — «надзвичайністю» хронічного торговельного дефіциту США і на цій підставі запустив так звані «взаємні» мита проти десятків держав.

Голова Верховного суду Джон Робертс у мотивувальній частині прямо зазначив: закон, на який спирався Білий дім, International Emergency Economic Powers Act (IEPPA), «не уповноважує президента запроваджувати тарифи». За скасування цих мит проголосували Робертс і троє ліберальних суддів, а також двоє призначенців Трампа — Емі Коні Барретт і Ніл Горсач.

Для Трампа це болісне рішення. Він не раз називав можливість швидко запроваджувати тарифи «життєво важливим» інструментом тиску на переговорах. Паралельно він стверджував, що мита допомагають і з бюджетом — скорочують держборг і дають гроші на внутрішні пріоритети. Але свіжа статистика показувала протилежне: рекордний дефіцит зовнішньої торгівлі США продовжував зростати.

Якими будуть негайні наслідки, поки не ясно. Суд, наприклад, окремо не вирішував питання, чи повинні американським компаніям повернути гроші, сплачені за імпорт за скасованими тарифами.
Як зазначає Global News, у Трампа залишаються інші юридичні інструменти для тарифів — насамперед підстави «національної безпеки» за розділом 232. Цей механізм працює точково, за галузями, а не за конкретними країнами. Мита за ним — наприклад, на сталь, пиломатеріали та автомобілі — залишаються чинними.

Водночас значна частина постачань із Канади та Мексики й так була виведена з‑під «фентанілових» тарифів завдяки угоді про вільну торгівлю Канада—США—Мексика (CUSMA). А деякі країни встигли домовитися з Вашингтоном про нові умови — «взаємні» тарифи там замінили нижчими ставками.
Але головний наслідок рішення — політичний: суд забрав у Трампа зручний важіль, яким він любив розмахувати в дипломатії та торговельних торгах, погрожуючи широкими митами в обмін на поступки в економіці та зовнішній політиці.

Справа у Верховному суді об’єднала дві скарги, що оскаржують застосування IEEPA — закону 1977 року, який дозволяє президентові обмежувати окремі економічні операції під час надзвичайної ситуації. Трамп уперше застосував його в лютому, оголосивши надзвичайний стан через фентаніл і запровадивши широкі тарифи проти Канади, Мексики та Китаю. Потім, у квітні, він оголосив «надзвичайною ситуацією» хронічні торговельні дефіцити США і влаштував те, що називав «Днем визволення», запустивши «взаємні» мита майже проти всього іншого світу.

Позивачі наполягали: в IEEPA немає прямої згадки тарифів як допустимого заходу; самі мита не є співмірними із заявленими «надзвичайними обставинами»; а стійкі торговельні дефіцити взагалі не можна назвати надзвичайною ситуацією. Більшість суддів додала ще один принциповий аргумент: Конституція США закріплює за Конгресом виключне право встановлювати податки і збори — включно з тарифами.

Адміністрація Трампа, зі свого боку, стверджувала, що формулювання IEEPA про право президента «регулювати імпорт» у надзвичайних умовах передбачає і тарифи. Верховний суд із цим не погодився. Робертс окремо висміяв логіку Білого дому: той намагається вивести колосальні повноваження з «двох слів, розділених 16 іншими» — «регулювати» та «імпорт» — і фактично заявляє право запроваджувати мита «на імпорт з будь-якої країни, на будь-який товар, за будь-якою ставкою і на будь-який строк». На думку суду, «ці слова не витримують такого навантаження».

У Канаді рішення зустріли зі схваленням. Прем’єр Онтаріо Даг Форд написав у X, що це «важлива перемога», але закликав стежити за тим, як відреагує Білий дім, і продовжувати домагатися скасування решти тарифів — на автомобілі, сталь, алюміній і продукцію лісової галузі. Лідер Консервативної партії Канади П’єр Пуальєвр назвав вердикт «кроком у правильному напрямку», однак підкреслив: чинні мита на канадську сталь, алюміній, пиломатеріали й автомобілі все ще б’ють по економіці. Він висловив надію, що під час перегляду CUSMA ці бар’єри приберуть.

Саме рішення стало рідкісним епізодом, коли Верховний суд із консервативною більшістю — посиленою призначеннями Трампа під час його першого терміну — публічно обмежив розширення президентських повноважень, повернувши частину контролю Конгресу.

В окремій думці суддя Бретт Кавано звернув увагу на «прогалини», які, на його думку, залишилися після вердикту. Передусім — ризик «хаосу» навколо повернення тарифних платежів: суд не пояснив, «чи має і як» уряд повертати «мільярди доларів», зібрані з імпортерів. Кавано також попередив: рішення може додати невизначеності й для вже укладених торговельних домовленостей.

Міністр, відповідальний за торгівлю між Канадою та США Домінік Лебланк заявив, що вердикт «підтверджує позицію Канади щодо необґрунтованості тарифів IEEPA», але зазначив: робота зі скасування решти мит у ключових секторах триває — і через прямі переговори, і в межах літнього перегляду CUSMA.

Канадська торговельна палата, втім, закликала не тішитися: це юридичне, а не політичне «обнулення» американської торговельної лінії. Оттаві, на думку палати, варто готуватися до «грубішых механізмів» тиску. Представники автопрому теж підкреслили: хоч би скільки значило рішення, «національно‑безпекові» тарифи за розділом 232 на промислову Канаду нікуди не зникли.

Федерація незалежного бізнесу Канади назвала постанову «хорошою новиною» напередодні переговорів, але додала: вона не знімає загальної невизначеності навколо торгівлі й не вирішує проблему взаємних мит на сталь та алюміній.