У Канаді вивчили активність шахраїв

Проведене опитування в Канаді показало ступінь шахрайства в країні та виявило не лише кількість ошуканих людей, а й кількість тих, хто вважає, що може розпізнати афери.

Кожен четвертий житель Канади каже, що вже стикався з шахрайством або вимаганням. Про це свідчить нове онлайн-опитування компанії Leger.

Дослідження проводили з 6 по 9 лютого серед 1 тисячі 536 канадців. Через те, що вибірка була не випадковою, до результатів не можна застосовувати класичну статистичну похибку. За підсумками опитування 25% респондентів повідомили, що постраждали від шахраїв або здирників; 71% сказали, що такого досвіду в них не було; ще 4% вагалися з відповіддю або відмовилися.

Загалом частки тих, хто зіткнувся з подібними схемами, виявилися схожими в різних регіонах країни, серед чоловіків і жінок, а також у різних вікових групах.

Найчастішим сценарієм респонденти називали операції з банківськими рахунками та кредитними картками — на такі випадки вказали 52% учасників, які повідомляли про шахрайство. На другому місці — інтернет-шахрайство, включно з фішингом і підробленими сайтами (36%). Ще 31% згадали обман по телефону або через SMS.

Окрім цього, канадці розповідали про крадіжки особистості, фіктивні пропозиції роботи, вимагання та шантаж, інвестиційні та криптовалютні афери, атаки з програмами-вимагачами та злами комп’ютерів, а також про шахрайство на сайтах знайомств.

Старша віцепрезидентка Leger зі зв’язків із громадськістю Дженніфер Маклеод Мейсі в розмові з CityNews Halifax підкреслила, що йдеться не про рідкісні епізоди й не лише про ризики «десь в інтернеті»: за її словами, проблема зачіпає канадців різного віку та жителів різних регіонів.

При цьому в окремих категоріях помітні вікові відмінності. Канадці 55 років і старші частіше за інших повідомляли про шахрайство з картками та банківськими рахунками — 62% у цій групі. А респонденти віком від 18 до 34 років значно частіше говорили про фіктивні вакансії: 23% молодих учасників заявили, що стикалися з такими схемами. Також 19% респондентів у цій віковій групі згадали вимагання або шантаж.

Про те, що сталося, розповідають далеко не всі. Приблизно половина жертв шахрайства або вимагання звертається до поліції чи інших інстанцій. Натомість четверо з п’яти обговорюють те, що сталося, з близькими — сім’єю або друзями.

Емоційні наслідки теж різні: 60% постраждалих говорили про злість або сильне роздратування, 14% — про страх і тривогу, 7% — про сором або незручність.

Майже три чверті опитаних зізналися, що переживають через ризик знову стати жертвою шахраїв або здирників. Особливо помітна ця тривожність у жінок і у канадців старше 55 років.

І все ж 89% респондентів упевнені, що здатні розпізнавати потенційно шахрайські схеми. Маклеод Мейсі назвала це «парадоксом упевненості»: за її словами, відчуття контролю не дає імунітету, а розрив між упевненістю та реальністю якраз і створює для шахраїв зручний простір.

Окремо зазначається, що професійна організація Canadian Research Insights Council нагадує: онлайн-опитуванням не можна приписувати статистичну похибку, оскільки вони не ґрунтуються на випадковому відборі учасників.