Влада Канади вимагає не втручатися у внутрішні справи країни

Канада чекає від Вашингтона того ж, чого вимагає від будь-яких інших столиць: не втручатися у внутрішні справи країни. Про це на засіданні комітету Палати громад заявила Наталі Друен — головний радник прем’єр-міністра Марка Карні з питань безпеки та розвідки.

Друен прямо запитали, чи вважає вона США потенційною загрозою для канадської демократії. У відповідь вона наголосила: федеральна влада має бути готовою до будь-яких ризиків для демократичних інститутів — зокрема якщо такі ризики можуть походити від Сполучених Штатів.
«У Канади є очікування від усіх країн, включно зі Сполученими Штатами… що не повинно бути втручання в наші внутрішні справи», — сказала Друен. За її словами, підхід має бути «агностичним»: жодній державі не дозволено втручатися у внутрішню політику Канади.

Заява прозвучала на тлі повідомлень про контакти американських чиновників із представниками руху за незалежність Альберти. Додатковий резонанс викликали й публічні коментарі одного з членів кабінету президента США Дональда Трампа — вони виглядали як співчутлива підтримка ідеї відокремлення провінції.

Тему іноземного впливу на канадські вибори в Оттаві зазвичай пов’язують насамперед із Китаєм, Індією, Росією та Іраном — країнами, яким приписують приховані спроби впливати на політичні процеси. Однак відповідь Друена дала зрозуміти: ризики не виключають і з боку ключового союзника.

23 січня міністр фінансів США Скотт Бессент публічно висловився про рух за незалежність Альберти, який набирає обертів, і сказав, що провінція могла б стати «природним партнером» Сполучених Штатів. А вже наступного тижня, як повідомляє Global News, лідери сепаратистів зустрічалися з неназваними представниками Мінфіну США та обговорювали можливу підтримку руху — включно з кредитною лінією на 500 млрд доларів у разі, якщо в провінції відбудеться референдум про незалежність, писала Financial Times.

В інтерв’ю правому американському медіа Real America’s Voice Бессент заявив: «У Альберти є багатство природних ресурсів, але (Оттава) не дозволяє їм побудувати трубопровід до Тихого океану», — при цьому він не згадав нещодавню угоду Карні та прем’єра Альберти Даніель Сміт щодо питань трубопроводів. Бессент додав, що розмови про референдум тривають, і підсумував: «Люди хочуть суверенітету. Вони хочуть те, що є у США».

Минулого тижня Марк Карні, коментуючи ці слова, сказав журналістам, що очікує від адміністрації США поваги до канадського суверенітету.

Водночас високопоставлений федеральний чиновник, який анонімно спілкувався з Global News, стверджує: в Оттаві сприймають коментарі Бессента радше як «вплив», а не як «втручання» — і між цими поняттями, за його словами, «велика різниця». Як ілюстрацію він нагадав про візит колишнього президента Франції Шарля де Голля у 1967 році, коли той промовив «Vivre le Québec libre», що тоді багато хто розцінив як підтримку квебекських сепаратистів.

Посадовець додав: Канада, як правило, намагається не втручатися у внутрішні політичні суперечки інших країн — і очікує такої ж поведінки від іноземних держав.

З тим, що описані контакти, ймовірно, не дотягують до юридичного визначення іноземного втручання, погодилася Ліа Вест — доцентка Карлтонського університету та колишня юристка Мін’юсту Канади з питань національної безпеки. Вона зазначила: подібні дії можуть суперечити інтересам Канади, але не виглядають таємною операцією.

«Безумовно, дії США в цьому випадку можна описати як такі, що завдають шкоди канадським інтересам, але це не було підпільно чи приховано. Вони не зустрічалися таємно під мостом, — сказала Вест. — Це не відповідає правовому порогу (втручання)… Але це не означає, що це не випробовує на міцність ідею поваги Америкою канадського суверенітету».