Влада Канади зіткнулася з жорстким ультиматумом союзника

На світовій арені розгортається потужна кампанія, мета якої — змусити канадську владу радикально переглянути свої внутрішні методи боротьби з агресією та нетерпимістю. Сторона, яка ініціювала цей тиск, наполягає на «суттєвих змінах» у законодавстві та діях поліції, стверджуючи, що нинішня м’якість Канади ставить під удар цілі громади.

Ізраїль розпочинає масштабну дипломатичну та публічну кампанію, намагаючись домогтися від Канади «суттєвих змін» у тому, як країна реагує на антисемітизм на тлі зростання загроз і нападів на єврейські громади.

Про це на віртуальному форумі заявив посол Ізраїлю в Канаді Іддо Моед. За його словами, Єрусалим має «дуже чітку мету на цей рік» — домогтися помітного перелому в тому, як у Канаді сприймають і припиняють антисемітизм. Моед додав, що ситуація дійшла до моменту, коли, як він висловився, «ліберальній людині важко прийняти, що потрібно обмежувати свободи інших людей, щоб захистити нашу свободу», не уточнивши, які саме свободи він має на увазі.

Політологиня Карлтонського університету Міра Сучаров, яка досліджує ізраїльсько-палестинські відносини та єврейську політику, вважає, що паралельно розгортаються «дві речі». З одного боку, Ізраїль домагається посилення захисту євреїв у різних країнах. З іншого — намагається зміцнити підтримку війни, яку веде разом зі США проти Ірану. За словами Сучаров, це вкладається і в давню лінію Ізраїлю на підтримку єврейських громад за кордоном, і в прагнення переконати партнерів: іранське керівництво становить загрозу, що виходить далеко за межі Близького Сходу.

Активізація ізраїльських дипломатів припала на період після стрілянини по трьох синагогах у районі Торонто. Президент Ізраїлю Іцхак Герцог 9 березня поговорив з лідерами єврейської громади регіону — крок доволі рідкісний, тим більше що прем’єр Ізраїлю Біньямін Нетаньягу досі не зідзвонювався з прем’єр-міністром Канади Марком Карні.

Посольство Ізраїлю стверджує, що Нетаньягу не відмовлявся від розмови з Карні. Однак сам Моед ще у жовтні говорив, що в Ізраїлю не було «великого бажання виходити на зв’язок» через курс канадського прем’єра на підтримку палестинської державності. Канадські чиновники зі свого боку заявляли, що неодноразово намагалися організувати такий дзвінок.

Минулого тижня Герцог, підбиваючи підсумки контактів із канадськими лідерами в соцмережах, згадав грудневу масову стрілянину на ханукальному заході в Австралії. «Ми маємо винести уроки з попередніх антисемітських атак, зокрема жахливого теракту в Бонді-Біч», — написав він. «Усі погляди прикуто до Канади: час зупинити безпрецедентну хвилю ненависті до євреїв, яка спалахнула після 7 жовтня», — додав Герцог, маючи на увазі напад 2023 року з боку ХАМАС та його союзників на Ізраїль, після якого почалася війна в Газі.

Міністр закордонних справ Ізраїлю Гідеон Саар 8 березня обговорив атаки на синагоги з главою МЗС Канади Анітою Ананд. Він закликав до додаткових заходів захисту єврейських громад і «ізраїльських дипломатів, які працюють у Канаді». Через два дні Саар знову публічно звернувся до Оттави, пов’язавши стрілянину біля консульства США в Торонто з нападами на синагоги. «Коли антисемітизм залишається без відповіді, насильство неминуче наростає. Канадська влада повинна діяти негайно й рішуче, перш ніж ця небезпечна тенденція призведе до нової атаки», — написав він.

У тому ж ключі виступила і молодша міністерка Ізраїлю Шаррен Хаскель, яка народилася в Торонто. Вона заявила, що якщо «антисемітському тероризму» дозволяють розвиватися, а «глобальні терористичні мережі іранського режиму» сприймають як далеку проблему, наслідки неминуче проявляться і за межами Близького Сходу.

Сучаров зазначає, що публічний акцент саме на Канаді може пояснюватися продовженням антисемітських атак, навіть якщо кількість випадків, коли люди зазнають фізичної шкоди, залишається порівняно невеликою. Особливо тривожним вона вважає те, що канадці, обурені діями Ізраїлю, починають звинувачувати євреїв у Канаді — поодинці або «колективно».

На віртуальній дискусії Моед продовжив цю лінію. Він сказав, що Канаді, можливо, доведеться обмежити певні свободи, щоб протистояти тим, хто, за його словами, «зловживає нашою демократією та нашими цінностями, щоб домінувати». Посол стверджував, що передає уряду «дуже чіткий сигнал»: євреї в Канаді почуваються покинутими та недостатньо захищеними і, за його словами, у владі це розуміють.

Моед також заявив, що в Канаді діють елементи, пов’язані з Іраном, і «деякі з них точно намагатимуться сприяти будь-яким формам переслідування єврейської громади, просто щоб підкреслити, що євреї не в безпеці, коли Ізраїль у стані війни». Крім того, він згадав структури, пов’язані з «Братами-мусульманами», які, за його словами, прагнуть «змусити замовкнути прихильників Ізраїлю», додавши, що «складніше вказати на конкретні дії» цього руху.

Окремо Моед розкритикував акції аль-Кудс, учасники яких говорять про підтримку прав палестинців і суверенітету над Єрусалимом. Єврейські організації називають ці заходи ненависницькими і нагадують, що вони були ініційовані іранським режимом. Посол назвав їх «маршами ненависті» і заявив, що мета акцій — «відкрито і масово делегітимізувати державу Ізраїль».

Ці слова пролунали за день до того, як прем’єр Онтаріо Даг Форд спробував через суд терміново заборонити такі акції, але безуспішно.

Моед також повідомив, що на тлі зростання антисемітизму Ізраїль «привозить до Ізраїлю делегації представників поліції», щоб ділитися досвідом «боротьби з ненавистю та протидії тероризму». За даними канадської поліції та єврейських організацій, кількість повідомлень про злочини на ґрунті ненависті до євреїв, включно з насильницькими нападами, наприклад, підпалами із застосуванням запалювальних пристроїв, — за останні роки різко зросла.

B’nai Brith закликає федеральну владу створити комісію з питань антисемітизму. У грудні Марк Карні на ханукальному заході заявив, що Канада «повинна діяти» у відповідь на дворічне зростання ненависті. Він пов’язав це із законопроєктом Bill C-9, який запроваджує нові склади злочинів за залякування або перешкоджання людям біля релігійних чи культурних установ, а також скасовує релігійний виняток у частині законів про розпалювання ненависті. Очікується, що документ може дійти до третього читання в Палаті громад уже наступного тижня.