Банк Монреаля (BMO) або як ми відкривали рахунок у Канаді.
Готова посперечатися з тими, хто впевнений, що обслуговування у банках країн колишнього СРСР залишає бажати кращого. Ось уже 3 місяці, як ми з сім’єю живемо в Монреалі, і лише нещодавно я нарешті стала щасливою володаркою кредитної картки. Як Ви розумієте, мої розумні читачі, у розвинутих капкраїнах з ринковою економікою людина без кредитки зовсім і не людина. Принаймні не цілком повноцінний член успішного суспільства.
Тут усі грошові відносини, будь то іпотека, створення свого бізнесу, навчання чи просто без шуби життя своє тепер не уявляю, побудовані на кредитах. У Канаді кредитка не просто шматок пластику. Вона початок цілої кредитної історії Особистості! У пострадянських країнах можна набрати купку і ще трохи кредитів, легко кинувши пил в очі спраглим до видачі дорогої грошовки співробітникам банків. У Канаді ж маленька плямочка на твоїй кредитній історії призводить до незворотніх і сумних для тебе наслідків. Ми з чоловіком, як і всі іммігранти, відразу ж по приїзді в Монреаль вирушили прямо до банку. Наш вибір впав на BMO – банк Монреалю, головний офіс якого, за старою канадською традицією, знаходиться у Торонто.
Обслуговували нас, зрозуміло за якими причинами, на VIP-рівні: окрема кімната, дітям окуляри з логотипом та розписи, нам водичку та дебютні картки негайно. І для замовлення кредиток попросили прийти завтра. Вже насторожило, чому не замовити їх сьогодні? Ну добре, ми ж не обізнані у тонких питаннях банків Канади, повернулися на наступний день. Замовили кредитки, сказали 10 днів їх чекати. Поки переїхали вже в свою квартиру. Чоловік одразу ж написав нашому менеджеру в банку листа, вказавши нову адресу. Через 10 днів у поштовій скриньці щасливий чоловік виявив свою кредитку. Моєї немає. Пишемо знову листа. Відповідь: все ок, ми вже відправили вам, чекайте. Ми терплячі, звикли чекати, чекаємо…Ні. Пишемо. Відповідь: вона приходила вам, чого не забрали? Ось кредитка знову в банк і повернулася. Ну добре, знову вам відсилаємо її, а ви вже бдійте денно і нощно, не упустіть на цей раз! І знову ми напружились. Хто-хто, а мій чоловік перевіряє поштову скриньку кілька разів на день.
Оскільки любить з Китаю різні технічні новинки замовляти. Чим би дитятко не тішилось) Але чекаємо знову, що ж залишається, адже віримо канадським банкам… поки) А кредитка все не з’являється, як Янукович на Україні) Взялися ми дзвонити на гарячу лінію. Дай Бог здоров’ячка і хороших діток оператору, який нарешті з’ясував, що у Банку Монреаля мою адресу не дописали. Як так не дописали, запитаєте Ви, мої цікаві читачі. Ось так: номер нашого багатоквартирного будинку менеджер банку написала, а на номері квартири її, очевидно, відволікли. Помилку виправили, через тиждень я тримала мою кредитку. Але! Скористатися не могла((( Пін-код покласти в конверт забули. Чоловіку не забули. Знову дзвонимо, нам пропонують або надіслати пін-код, або відкрити на 30 хвилин можливість встановити пін у банкоматі. Ви вже встигли здогадатися, мої догадливі, що ми обрали другий варіант. Отже, всього якихось 3 місяці, і я нарешті гордо витягую з широких зимових штанів кредитну картку. P.S. У нас з чоловіком є солідний досвід роботи в банках України. В нюансах розбираємося і порівняти є з чим)
Від редакції:
Дорогі читачі, у нас на сайті ви маєте можливість завести свій ексклюзивний блог на будь-яку тему, пов’язану з Канадою. Якщо ви зацікавлені, то напишіть нам на [email protected]
Інші блоги про Канаду доступні за
цим посиланням
