Шлях до озера Гамільтон
Чи знаєте ви про таке приголомшливе попсове озеро Emerald Lake? Озеро чудове, як і всі гірські озера: вдалині снігові вершини гір, вода бірюзова – казка! Чому попсове? До нього веде асфальтована дорога, поруч чудова парковка і купа всяких сувенірних лавок, а ще готель і ресторан, загалом усе, щоб привабити максимум туристів. І це працює. Туристів дійсно тьма, парковка тріщить від автобусів з китайцями та індійцями, ох, яка це болюча тема для мене (живу-то я у Владивостоці, де китайців і так прорва, а тут півземної кулі перелетіла, щоби знову з ними у тому ж обсязі зустрітися).
Photo by @alice_and_shmont / Instagram[/caption] Тому було вирішено прогулятися подалі від усієї цієї туристичної маси. Побачили знак, що неподалік – 0,7км – водоспади Hamilton Falls. Але наявність уже такої відстані – гарантія відсутності китайців. Йдемо, йдемо, натикаємося по дорозі на якісь міні-водоспадики, абсолютно не вражаючі, вирішуємо йти далі за більшими. 
А підйом все крутіше, вода вже не шумить, знаків немає… Тут назустріч нам іде така цілком собі екіпірована пара, і виявляється, що це шлях до гірського озера і, чорт забирай, займає він п’ять годин! П’ЯТЬ! У нас з собою мішечок з сухофруктами, дві пляшки 0,5 води і камера. Отже, через годину підйому я почала ниєти. Довго ходити в гори я не вмію, особливо, якщо заздалегідь морально не підготуюся. Так, навіть якщо і підготуюся. Але й спускатися вже було шкода: адже стільки пройдено! Через три години (можливо, все було б швидше, якби не мої регулярні зупинки) ми дійшли до гірського озера Hamilton Lake. Погода в горах завжди холодніша, ми зовсім не були готові до такого походу (обидва в шортах та майках, Макс взагалі в тапках), отже одразу покрилися мурашками від сильного вітру. Але перспектива захворіти нас зовсім не хвилювала, адже перед нами було це бажане льодяне озеро, а трохи далі острівці снігу! Сніг у серпні – це фантастика. І найголовніше ми були абсолютно самі! 
Отже, замість 700 м наш хайк склав 11 км, озеро знаходиться на висоті 2224м над рівнем моря. Ми набрали води в пляшки (і незважаючи на те, що це гірське чисте озеро, так робити все одно не варто), і вирушили в зворотний шлях. Спускалися швидко, у мене через різке зниження пальці на руках стали товсті як сосиски))) Нам зустрілися всякі гризуни і куріпки. Будьте обережніші в теплий сезон, на шляху купа павутин, не потрапте!
Від редакції:
Шановні читачі, у нас на сайті ви маєте можливість завести свій ексклюзивний блог на будь-яку тему, пов’язану з Канадою. Якщо вас зацікавило, то напишіть нам на
[email protected]
Інші блоги про Канаду доступні за
цьому посиланн
і**
