Нова угода влади Канади змінить економіку провінції

Федеральна влада Канади та керівництво однієї з провінцій підписали важливу угоду, що впливає на економічне становище цього регіону.

Ідея нового нафтопроводу до західного узбережжя Канади розколола Альберту. Для одних це рідкісна можливість струснути економіку і повернути роботу в галузь, для інших — черговий гучний план, який так і залишиться на папері.

У п’ятницю прем’єр-міністр Канади Марк Карні та очільниця уряду Альберти Даніель Сміт підписали угоду, що відкриває дорогу до проєкту: теоретично будівництво може стартувати вже у вересні 2027 року, а перші обсяги нафти підуть трубою у 2033-2034 роках.

Працівник нафтогазового сектора з північної Альберти Майк Булл-Перрі не приховує надії на нові робочі місця, але й ейфорії не відчуває. Він каже, що після затяжних історій навколо інших трубопроводів вірити «на слово» складно: поки «не поставлені підписи на папері», обіцянки мало що означають. Як приклад він наводить Trans Mountain — проєкт, який роками загрузав у дозволах, суперечках і зупинках.

Терміни, які сторони самі для себе визначили, досить жорсткі. За домовленістю Альберта має до 1 липня направити пропозицію до федерального Офісу великих проєктів. Уже до 1 жовтня Оттава має зробити кроки, щоб закріпити за майбутнім трубопроводом статус проєкту національного значення.
Однак головні деталі поки що в тумані: хто будуватиме, де пройде маршрут і як саме організують консультації — передусім із корінними народами та з Британською Колумбією.

Сміт повідомила, що Альберта вже давно придивляється до варіантів траси та експортної інфраструктури. За її словами, у списку було п’ять портів, і частина з них виглядає помітно вигіднішою за інші.

Угода пов’язує трубопровід з ініціативою Pathways — великим проєктом із уловлювання вуглецю. Ще один важливий пункт стосується ціни на викиди для промисловості: зростання передбачається уповільнити. Ефективна ставка має вийти на рівень 130 доларів за тонну до 2040 року, а не до 2030 року.

Кліматичні організації зустріли документ у багнети. За їхньою оцінкою, він одночасно розмиває цілі Канади зі скорочення викидів і розширює інфраструктуру викопного палива.

Втім, в Альберті вистачає тих, хто втомився від енергетичних гойдалок останніх років і чекає від нового проєкту «другого дихання» для провінції. Власник калгарійських ресторанів The Nash і Off Cut Bar Майкл Нобл згадує нафтовий бум більш ніж десятирічної давнини: високі ціни на нафту тоді розганяли витрати й піднімали настрій у бізнесі. «Це було приголомшливо. Коли економіка процвітає, люди процвітають», — сказав він, додавши, що трубопровід може мати ефект доміно далеко за межами нафтової галузі.

Але, наголошує Нобл, далі все впиратиметься в якість діалогу. «Слухати потрібно з обох сторін», — каже він. За його словами, процес має спиратися на чесність і справедливість, а рішення — ухвалюватися з прицілом на довгострокову користь для всієї країни.

Скептиків не менше. Юрист Джеффрі Рат, пов’язаний із сепаратистською групою Stay Free Alberta, сумнівається, чи не робить Альберта надто серйозні кліматичні поступки, не отримуючи натомість твердих гарантій, що трубопровід справді побудують. Як зазначає CTV News, Рат також заявив, що угода не знижує роздратування серед частини жителів провінції, які виступають за суверенітет, і додав: спроби представити документ як вигідний для Альберти, на його думку, лише зміцнюють їхню переконаність, що «єдиний шлях уперед — вийти з Канади».

Тепер доля проєкту залежатиме від того, чи зможуть Оттава й Едмонтон у визначені терміни домовитися про маршрут, знайти приватного ініціатора будівництва та вибудувати прийнятну для всіх — включно з корінними громадами та владою Британської Колумбії — процедуру консультацій.