У Канаді поширилася нова схема крадіжки грошей з банківських рахунків

Канадою стрімко поширюється нова шахрайська схема: з рахунків громадян списуються великі суми, а мимовільними співучасниками стають нічого не підозрюючі студенти.

Жителька Ванкувера Міра Берджесс опинилася в центрі нової шахрайської схеми, яка швидко поширюється Канадою. Зловмисники обіцяють студентам оплатити навчання «зі знижкою», а потім покривають їхні рахунки грошима, списаними з чужих дебетових і кредитних карток. В історії Берджесс це вилилося у 37 тисяч доларів підозрілих платежів — і борг, із яким вона місяцями залишалася сам на сам: банк, поліція та університет спочатку відмовлялися допомагати.

Берджесс каже, що їй навіть не довелося довго розбиратися, куди пішли гроші. У виписці — розсип транзакцій на суму понад 37 тисяч доларів, і всі на адресу одного отримувача: приватного університету неподалік від її дому. «Я знаю, де гроші, — переказує вона свою логіку. — Однак ніхто не допомагає їх повернути».

Проблеми почалися минулої осені. Берджесс працювала вдома, коли їй зателефонували з номера, який виглядав як телефон відділу по боротьбі з шахрайством TD Bank. Номер виявився підмінений. На лінії жінка впевнено повідомила, що банк нібито помітив підозрілі операції, і запропонувала «терміново скасувати» списання — для цього потрібно було відкрити застосунок TD і виконати кілька дій.

Розмова, за словами Берджесс, була побудована так, щоб не викликати підозр: співрозмовниця співчувала, повторювала, що розуміє стрес і допоможе «повернути все назад». Але зрештою, як з’ясувалося пізніше, Берджесс сама підтверджувала операції, яких намагалася уникнути.

Наступного дня шахраї зателефонували знову. Цього разу її чоловік почув розмову по гучному зв’язку й наполіг, щоб вона негайно припинила спілкування. «Я впала в паніку, — каже Берджесс. — Не могла повірити, що мене обдурили».

Вона одразу ж зв’язалася з TD Bank. Там пообіцяли спробувати зупинити операції, але було вже пізно. Берджесс подала скаргу щодо транзакцій і тижнями домагалася від банку оновлень. У процесі стало зрозуміло: усі списання пройшли як платежі до UCW — University Canada West, акредитованого приватного університету в центрі Ванкувера, орієнтованого переважно на іноземних студентів. Берджесс підкреслює: вона там ніколи не навчалася.

Загалом, за її словами, шахраї провели 25 операцій — за дебетовою та кредитною картками. Спочатку вона навіть відчула полегшення: отримувач грошей був конкретним і «видимим», отже, здавалося, повернути кошти буде простіше. Але далі почалося коло відмов.

TD Bank, як стверджує Берджесс, не став вимагати від університету повернення коштів і фактично зайняв позицію, що клієнтка «сама брала участь» у шахрайстві. Після звернення на рівень вищого розгляду скарг вона отримала лист, у якому їй нагадали: клієнти повинні «розуміти, з ким вони взаємодіють».

Юристка з Торонто Анік Даблін, яка спеціалізується на захисті прав споживачів, називає такий підхід недоречним. За її словами, банки не повинні перекладати відповідальність на клієнта, якщо немає доказів грубої недбалості. На практиці ж постраждалі нерідко впираються в неприємну розвилку: або змиритися з втратами, або йти до адвоката, а це дорого.

Сам University Canada West, за словами Берджесс, теж відмовився повертати гроші напряму. У виші заявили, що це можливо лише після офіційного запиту на chargeback з боку TD. Тоді Берджесс звернулася до поліції Ванкувера. Вона стверджує, що спочатку їй сказали: гроші, найімовірніше, не відстежити, а розслідування надто складне. Коли вона уточнила, що платежі пішли до конкретного університету, їй відповіли, що майже нічого зробити не можна і в поліції немає можливості розшукувати студентів, які могли стати частиною цієї схеми.

Як зазначає CBC News, у поліції Ванкувера пояснили закриття справи тим, що такі розслідування «за своєю природою важко доводити до висунення обвинувачень»: зловмисники часто перебувають за кордоном, а обмежені ресурси спрямовують на кейси, де ймовірність кримінального переслідування вища.

Суть схеми, судячи з опису, проста й цинічна. Шахраї виходять на студентів (найчастіше — іноземних) і пропонують «знижку» на навчання за передоплату. Студент платить їм готівкою або переказом, зловмисники забирають гроші собі, а потім «оплачують» університетський рахунок, але вже з викрадених карт третіх осіб. До певного часу студент упевнений, що все гаразд, доки платежі не визнають шахрайськими.

Подібні історії спливають у різних регіонах країни. Університет Реджайни повідомляв, що в січні 2025 року кілька іноземних студентів зверталися через підозрілі оплати навчання, і підкреслював: жодних «уповноважених» посередників, які можуть заздалегідь оплатити tuition або надати знижку, не існує. Поліція Реджайни випускала окреме попередження: там 23 постраждалі втратили понад 125 тисяч доларів.

Сигнали про схожі епізоди надходили й з Едмонтона, Вінніпега, Оттави. У Нанаймо (Британська Колумбія) в серпні минулого року до поліції звернувся Джонатан Еткін: у нього списали майже 22 тисячі доларів, оформивши платежі на користь University of Calgary та Fleming College в Онтаріо. Як і у випадку Берджесс, усе почалося з дзвінка, який виглядав як звернення банку, але виявився підробкою.

Еткін передав коди підтвердження з повідомлень, вважаючи, що таким чином блокує підозрілі операції. Коли зрозумів, що його обманули, він просив RBC допомогти, але, згідно з документами, неодноразово отримував відмову: йому відповідали, що «нічого не можна зробити» і що не можна передавати дані телефоном. Пізніше RBC зв’язався з ним і повідомив, що в порядку «разового винятку» оформив повернення більш ніж на 15 тисяч доларів. Однак списання на 6 тисяч 200 доларів на користь Fleming College, за словами Еткіна, так і не скасували. Fleming College не відповідав на його листи, доки журналісти не надіслали запит; після цього представник коледжу заявив, що заклад співчуває і «вивчає деталі».

На тлі зростання кількості таких випадків звучать заклики посилити захист споживачів. У матеріалі згадується, що федеральний уряд пропонував зміни до Bank Act, спрямовані на боротьбу з фінансовим шахрайством, але критики вважають ці заходи недостатніми.

Тимчасовий лідер НДП Дон Девіс — депутат від округу, де живе Берджесс, і член міжпартійного фінансового комітету — заявив, що шахраям не повинно бути так легко «відокремлювати людей від їхніх грошей», після чого банки просто розводять руками. Минулого місяця Девіс пропонував поправки: зробити банки відповідальними за шахрайство, окрім випадків, коли доведена груба недбалість клієнта — за аналогією з підходом у Великій Британії. Але ліберали й консерватори в комітеті проголосували проти, як і проти схожих пропозицій Блоку Квебека.

Розв’язка в історії Берджесс настала лише після того, як до ситуації долучилися журналісти. TD Bank повідомив їй, що скасує списання як «разовий жест доброї волі», і додав, що використає цей випадок для поліпшення клієнтського досвіду та внутрішніх процесів. Юристка Анік Даблін вважає, що сам час цього рішення говорить про багато що: на її думку, банк мав повернути гроші й без публічного тиску.
Берджесс каже, що відчула полегшення: над нею більше не висить борг у 37 тисяч доларів. Але вона підкреслює, що важливіше інше — попередити інших. Їй неприємно визнавати, що вона потрапила на обман, але вона сподівається, що її історія допоможе комусь вчасно зупинитися і не стати наступною жертвою.