У Канаді розкритикували міністерку імміграції Лену Діаб

Коли Лену Метледж Діаб призначали міністеркою імміграції, біженців і громадянства Канади, очікування були високими. Донька іммігрантів, три мови, дитинство в Лівані, досвід у уряді Нової Шотландії — здавалося, це людина, яка розмовлятиме із сектором однією мовою. Але за місяці після призначення громадські організації та частина депутатів говорять про інше: до міністерки складно достукатися, а в парламенті вона виглядає невпевнено.

Виконавчий директор квебекської Table de concertation des organismes au service des personnes réfugiées et immigrantes Стефан Райххольд розповідає, що з моменту приведення Лени Метледж Діаб до присяги у травні 2025 року так і не зміг поговорити з нею напряму — попри повторювані прохання про зустріч. За його словами, за роки роботи він бачив 14 міністрів імміграції, але з таким рівнем «відсутності» в контактах стикається вперше.

Схожі претензії висувають і інші. Radio-Canada поспілкувалося ще з п’ятьма організаціями, які незадоволені доступністю міністра. Серед них — Український канадський конгрес. Там кажуть, що спілкувалися з Діаб лише один раз — по відеозв’язку минулої весни — і досі не змогли організувати особисту зустріч. Для конгресу це не питання протоколу: вони домагаються зрозумілого й відкритого шляху до постійного місця проживання для українців, які виїхали від війни. Генеральний директор організації Ігор Михалчишин називає ситуацію «розчаровуючою» і стверджує, що спроб призначити зустріч було чимало.

Коли CBC News у вівторок запитав Діаб про претензії щодо її доступності, вона відповіла, що «не обізнана» про проблему. Паралельно організації вказують і на інше: міністр майже не з’являється в медіа, хоча в Квебеку імміграція в останні місяці була однією з найбільш обговорюваних тем. Діаб, за даними Radio-Canada, відхилила прохання про інтерв’ю і не надала письмової відповіді.

Офіс прем’єр-міністра Марка Карні у відповідь підкреслює: Діаб «відіграє ключову роль» у реалізації курсу уряду — повернути імміграцію до «стійких рівнів» і водночас залучати затребуваних фахівців для економіки. При цьому безпосередньо критичні зауваження з боку громадських організацій в офісі прем’єра коментувати не стали.

Окрема лінія претензій — виступи Діаб у парламенті. Наприкінці жовтня, йдеться в матеріалі, вона помітно вагалася з відповіддю на запитання депутата «Блоку Квебеку» про строки розгляду заяв на статус біженця й неодноразово зверталася по підказки до чиновників поруч. Тоді депутатка Клод Дебельфей у різкій формі запитала, чому міністерка не відповідає сама і фактично «делегує» повноваження держслужбовцю. Діаб відповіла, що питання регулюється багатьма законами і що «все залежить від обставин».

Через кілька тижнів консервативна критикиня з питань імміграції Мішель Ремпел Гарнер жорстко допитувала Діаб щодо можливого продовження віз для мільйонів тимчасових жителів і в якийсь момент назвала її «дуже поганою міністеркою». Фрагмент швидко розійшовся соцмережами.

Пізніше в інтерв’ю Radio-Canada Ремпел Гарнер уточнила: вона розуміє, що жінок у політиці часом оцінюють несправедливо, але наполягає — міністру імміграції потрібно «додати». За її словами, їй не вистачає відчуття, що Діаб справді тримає досьє, і в самої Ремпел Гарнер іноді складається враження, що вона орієнтується в темі краще.

Цього місяця Діаб виступала перед двома сенатськими комітетами, які розглядають законопроєкт про безпеку кордонів Bill C-12. За описом публікації, і там міністерка в низці випадків передавала слово чиновникам, які її супроводжували, було помітно, що вона сама не може відповісти.

Критика звучить не лише з боку опозиції. Radio-Canada поговорило на умовах конфіденційності з десятьма ліберальними депутатами про роботу Діаб. Лише один із них її захищав. Решта називали міністерку «хорошою людиною» і визнавали, що портфель найважчий, але говорили, що Діаб перевантажена. Дев’ять депутатів, як стверджується, вже відкрито сумніваються, чи варто їй залишатися в кабінеті.

Один із ліберальних парламентарів описує атмосферу так: коли Діаб відповідає в Палаті громад на запитання опозиції, багато хто буквально «затамовує подих» — бояться, що вона скаже щось зайве. Дев’ять депутатів також кажуть, що й їм самим складно отримувати від міністра прямі відповіді: іноді створюється враження, що їй бракує впевненості в матеріалі, щоб пояснювати ясно і по суті.

Джерела Radio-Canada стверджують, що наприкінці січня проблеми з комунікацією вилилися в напружену розмову на засіданні ліберального кокусу: Діаб показувала презентацію, а десятки депутатів хотіли поставити запитання. Повідомляється, що в якийсь момент втрутився Карні й нагадав про заявлений намір уряду «навести лад» в імміграційному досьє.

На тлі цих суперечок уряд уже скоротив орієнтири щодо кількості тимчасових мешканців: в останньому федеральному бюджеті ціль на 2026 рік знижено до 385 тисяч — з 673 тисяч у 2025 році. Один із ліберальних депутатів визнає: у приймальнях по округах левова частка звернень сьогодні так чи інакше пов’язана з імміграцією, і парламентарям критично важливо швидко отримувати зворотний зв’язок від міністра, щоб допомагати людям. Він порівнює ситуацію з періодом, коли портфель тримав Марк Міллер: за його словами, Міллер міг не погоджуватися на запити, але принаймні давав зрозуміти, «де ми перебуваємо».

Деякі ліберальні депутати, за їхніми словами, вже намагаються вирішувати термінові імміграційні випадки в обхід — через парламентського секретаря міністра або через команду Діаба.
У відповідь на запитання про невдоволення всередині фракції офіс Карні письмово заявив, що «результати роботи» Діаб «видні». У заяві перелічуються кроки уряду: скорочення кількості прибуваючих тимчасових жителів більш ніж удвічі, зниження кількості заяв про надання притулку на третину та зменшення кількості іноземних студентів на 60%, водночас із збільшенням частки економічних мігрантів.

Один із ліберальних депутатів, який став на захист Діаб, пояснює, що їй доводиться проводити масштабні скорочення — фактично розгортати попередній курс, — і частина роздратування колег може бути адресована радше загальному політичному керівництву, ніж персонально міністерці. Інший ліберальний парламентар додає: імміграційне досьє — одне з найскладніших в уряді і «не посада для людини, яка новачок у кабінеті», навіть якщо вона має провінційний досвід.

З боку опозиції оцінки ще жорсткіші. Депутат «Блоку Квебекуа» Алексіс Брюнель-Дюсепп, який був присутній на деяких засіданнях комітетів, каже, що Діаб, схоже, не демонструє впевненого володіння портфелем, і робить висновок: Карні «очевидно призначив не ту людину». Імміграційна критикиня НДП Дженні Кван підкреслює, що відповідальність лежить і на прем’єрі, і на міністрі: за її словами, влада зобов’язана бути чуйною до зацікавлених сторін, уважно розглядати й оцінювати політику, слухати опозицію та громадськість — і шукати способи для поліпшень.

Як зазначає CBC News, на даний момент офіс прем’єр-міністра наполягає на тому, що курс уряду на зниження показників тимчасової імміграції та пов’язаних напрямів уже дав вимірювані результати, однак претензії до роботи міністра з боку організацій і парламентаріїв продовжують лунати все голосніше.