У Канаді вимагають маркувати генно-редаговане м’ясо

У Канаді розгоряється суперечка про те, чи має з’явитися обов’язкове маркування м’ясної продукції, щоб відрізняти генетично відредаговану. Об’єднання фермерів та екологічних організацій вимагає від Міністерства охорони здоров’я Канади зробити таку позначку на упаковці обов’язковою, щоб покупці розуміли, що саме вони обирають. Йдеться про один вид м’яса.

Під час купівлі свинини канадці повинні мати можливість відрізняти звичайний продукт від отриманого за допомогою генетичного редагування. Цього року Health Canada дозволило продавати в їжу генетично відредагованих свиней, стійких до вірусу репродуктивного та респіраторного синдрому свиней (PRRSV). У міністерстві вважають, що це може знизити захворюваність і падіж у стадах, зменшити потребу в антибіотиках і загалом поліпшити благополуччя тварин.

У січні регулятор заявив: такі свині не становлять для людини більшого ризику, ніж звичайні, а за поживною цінністю відмінностей немає. А отже, за логікою відомства, «жодного спеціального маркування» для продукції від PRRSV-стійких свиней не потрібно.

Позиція Health Canada спирається на просте формулювання: у тварин видалено лише одну ділянку гена, яка робить їх сприйнятливими до PRRSV. В усьому іншому, стверджують у відомстві, це ті самі свині, що й на канадських фермах.

Саме ця «невідмінність» і тривожить критиків. Координаторка Canadian Biotechnology Action Network Люсі Шерретт попереджає: якщо така свинина вийде на ринок, споживач просто не зможе зрозуміти, що лежить на полиці — тому що відрізнити її за етикеткою буде неможливо.

Шерретт посилається на опитування: за її словами, понад 80% канадців хочуть знати, де продаються продукти, отримані із застосуванням генної інженерії. І хоча такі товари існують на ринку вже близько чверті століття, запит на прозорість нікуди не зник.

Зараз канадські правила не вимагають прямо вказувати на етикетці, що продукт виготовлений із застосуванням генної інженерії. Існує добровільний стандарт для компаній, які хочуть маркувати такі товари, але в CBAN підкреслюють: якщо генетично відредагована свинина справді з’явиться в магазинах, це буде єдине генетично модифіковане м’ясо, доступне в Канаді.

У листі, надісланому минулого тижня федеральній міністерці охорони здоров'я Марджорі Мішель, автори називають обов'язкове маркування «необхідним». Аргумент — не лише в конкретній партії свинини: технологія, використана для створення PRRSV-стійких свиней, може відкрити дорогу й іншим генетично відредагованим продуктам на полицях.

Критики окремо вказують на слабке місце добровільної системи. За їхніми словами, вона й зараз працює не найкращим чином, а найближчим часом ситуація може стати ще більш невизначеною через закриття Canadian General Standards Board — структури, яка відповідає за стандарти маркування. Організація припиняє роботу 31 березня, і що буде зі стандартами далі, у листі називають незрозумілим.

Як повідомляє CityNews Ottawa, лист підписали учасники Canadian Biotechnology Action Network, National Farmers Union, Safe Food Matters та інших організацій.

Скепсис звучить і з боку галузі. Голова Canadian Pork Council та виробник свинини з Квебеку Рене Руа каже, що не впевнений у готовності споживачів — не лише в Канаді, а й у світі — купувати такий продукт. Він додав, що не буде розводити PRRSV-стійких свиней на своїй фермі.

Частина виробників побоюється, що без зрозумілого маркування утримувати довіру покупців стане складніше. А тим, хто захоче підтвердити, що їхня свинина не пов’язана з генетичним редагуванням, доведеться оплачувати це підтвердження з власної кишені.

Президент квебекської компанії duBreton Вінсент Бретон, чия продукція має органічну сертифікацію в Канаді та США і сертифікат з добробуту тварин, вважає таку модель перекосом. Якщо маркування залишається на розсуд бізнесу, каже він, фінансове навантаження лягає на тих, хто технологію не застосовує: «тоді саме нам доведеться доводити, що наша свинина не використовує цю технологію», і це, на його думку, несправедливо.

І Шерретт, і Бретон підкреслюють: їхня позиція не обов’язково спрямована проти самої технології. У центрі — право покупця розуміти, що саме він купує.

Health Canada у відповідь нагадує: підхід до оцінки безпеки генетично модифікованих продуктів вибудовувався понад два десятиліття й формувався в консультаціях із міжнародними організаціями, включно зі Всесвітньою організацією охорони здоров’я та Продовольчою і сільськогосподарською організацією ООН.

Відомство вивчало дані, надані Genus PLC — компанією, яка виводить PRRSV-стійких свиней. У Health Canada наголошують, що використання даних виробника — звичайна практика передринкової оцінки у регуляторів по всьому світу, а канадські фахівці провели «ретельний аналіз» матеріалів і протоколів, щоб переконатися в достовірності висновків.

Окрема лінія критики — прозорість. За словами Шерретт, Health Canada не розкриває, які саме дані були розглянуті і як саме регулятор дійшов до своїх висновків. А довіра до системи, наполягає вона, безпосередньо залежить від відкритості — і ця проблема, за її словами, тягнеться вже 25 років, коли рішення ухвалюються «за зачиненими дверима».

Health Canada також зазначає, що Genus PLC уже дозволено продавати цих свиней для харчових цілей у США, Бразилії, Колумбії та Домініканській Республіці. Але в реальній харчовій системі таких тварин поки що немає: компанія заявляє, що не планує продажів до отримання додаткових дозволів на ключових ринках.

Для Канади це особливо чутливо: країна експортує близько 70% виробленої свинини — приблизно на 5,5 мільярда доларів на рік. Тому будь-які плани щодо впровадження нових ліній тварин неминуче зважатимуть на вимоги найбільших зовнішніх покупців. Водночас Health Canada підкреслює: якщо й коли Genus PLC вирішить розпочати продаж таких свиней у Канаді, остаточний вибір залишиться за канадськими виробниками — використовувати цих тварин чи ні.