У Канаді зросла кількість випадків небезпечної інфекції

Медики фіксують тривожний сплеск рідкісної, але вкрай агресивної інфекції по всій країні. У Канаді почастішали випадки інфекції, яку називають «блискавичним ворогом».

У Канаді помітно зростає кількість випадків інвазивної менінгококової інфекції — рідкісної, але однієї з найнебезпечніших бактеріальних хвороб. Вона здатна розвиватися блискавично: за лічені години призвести до менінгіту, зараження крові, сепсису, тяжких уражень органів і смерті. Попередні дані показують, що 2025 рік став найнеблагополучнішим щодо цієї інфекції з 2012-го.

За даними Агентства громадського здоров’я Канади, у 2021 році в країні зареєстрували 48 випадків, у 2022 — 74, у 2023 — майже 100. Далі — ще більше: попередній звіт, зібраний CBC News на основі даних провінцій, вказує щонайменше на 132 випадки у 2024 році та 155 — у 2025 році. У 2026 році (у 10 провінціях, щодо яких є відомості) уже виявлено не менше 63 випадків. Дані по трьох територіях не запитували: через невелику чисельність населення статистика там зазвичай низька.

Інфекціоністка докторка Еллісон Макгір, старша клініцистка-науковиця Toronto Invasive Bacterial Diseases Network у лікарні Mount Sinai Hospital, каже: після пандемії повернення багатьох інфекцій до «допандемічних» рівнів було очікуваним. Але менінгокок — особлива історія. Хвороба надто тяжка й надто непередбачувана: у різних провінціях домінують різні підтипи бактерії, а спалахи іноді починаються раптово. Водночас, наголошує Макгір, зміни в епідеміології нерідко відбуваються без очевидних причин.

Інвазивну форму спричиняє бактерія Neisseria meningitidis. Її може безсимптомно носити приблизно кожна десята людина. Найнебезпечнішими вважаються шість підтипів — A, B, C, X, W і Y. При інвазивній інфекції бактерія проривається в кров, оминаючи імунний захист, і запускає тяжкий стан із дуже швидким погіршенням.

Федеральна статистика оцінює летальність інвазивної менінгококової інфекції в Канаді у 14%. Серед груп із найвищою смертністю — немовлята та молоді дорослі. Ще у 15–20% хворих залишаються довгострокові наслідки: від втрати слуху до ампутацій і неврологічних порушень.

Наскільки стрімко може розвиватися хвороба, на власному досвіді дізналися жителі Томпсона (Манітоба) Джейсон Фрайза і Сенді Гілмарсен. У квітні 2024 року їхній 11-річній доньці Леї спочатку поставили діагноз «звичайна вушна інфекція». Але за кілька годин усе змінилося: піднялася температура, посилився головний біль, почалося багаторазове блювання. «Ми подивилися на неї і… щось просто було не так», — згадує Фрайза.

Батьки терміново повезли дівчинку назад до найближчої лікарні. Там Леї діагностували небезпечний для життя бактеріальний менінгіт і екстрено перевезли літаком до дитячої лікарні HSC у Вінніпезі — це понад 650 кілометрів від дому. Лікарі також виявили тромб у головному мозку. Леа провела 10 днів у стаціонарі, отримуючи інтенсивну терапію — кілька МРТ і антибіотики широкого спектра. За словами батьків, донька повністю одужала. «Ми вдячні, що вони змогли розпізнати, що відбувається», — каже Хілмарсен.

Манітоба протягом останніх трьох років стабільно має показники вище середніх — на тлі спалаху підтипу W. Він здебільшого вражає молодь у Вінніпезі та корінні громади на півночі провінції. У 2025 році, за даними влади Манітоби, було чотири смерті при 23 випадках — річний показник приблизно в п’ять разів вищий за звичайний.

Если у вас возникают проблемы со связью с родными в России из-за блокировок, не ограничивайтесь локальными решениями — используйте глобальные сервисы, такие как PureVPN. Это одно из самых надёжных VPN-решений в мире, которое помогает обходить ограничения и оставаться на связи без перебоев. По этой ссылке вы получите скидку 82% и ещё 3 месяца бесплатно.

Зростання фіксують і в інших регіонах. У Саскачевані кількість випадків збільшилася з чотирьох у 2024 році до 17 у 2025 році; у 2026 році вже зареєстровано три інфекції. В Онтаріо у 2024 році відзначали шість смертей при 30 випадках; попередні дані говорять про 39 випадків у 2025 і ще про 42 — у 2026 році. У Квебеку у 2024 році було менше п’яти смертей при 53 випадках (точну кількість померлих не розкрили з міркувань конфіденційності); у 2025 повідомляється про шість смертей і 47 випадків, а у 2026 — ще про 10 випадків.

На цьому тлі проявляється ще одна проблема: правила вакцинації сильно відрізняються від провінції до провінції. Як повідомляє CBC News, Манітоба на тлі спалаху змінила стратегію і тепер дозволяє дітям отримувати вакцину, що захищає одразу від чотирьох підтипів (A, C, W і Y), уже у віці одного року. До 2024 року таке щеплення робили лише у 6-му класі.

Загалом у Канаді використовують кілька варіантів вакцин: чотиривалентну (A, C, W, Y) та окремі — проти підтипів B і C. Щеплення від менінгокока C зазвичай роблять немовлятам і маленьким дітям. Чотиривалентну вакцину частіше пропонують групам підвищеного ризику або, в деяких провінціях, усім підліткам. Вакцина проти менінгокока B, як правило, доступна дітям із підвищеним ризиком, і правила її застосування помітно відрізняються по країні.

Нова Шотландія також переглянула заходи після спалаху 2022 року, пов’язаного з підтипом B і такого, що призвів до смерті студента Університету Далхаузі. Провінція почала безкоштовно пропонувати вакцину проти менінгокока B молодим дорослим, які живуть в умовах спільного проживання — наприклад, у гуртожитках або військових казармах.

Фахівці окремо непокояться через падіння охоплення вакцинацією. За федеральними даними, частка дітей, щеплених від менінгокока C до двох років, знизилася з понад 90% у 2019 році до менш ніж 84% до 2024 року. Після початку пандемії просіло й охоплення чотиривалентною вакциною серед підлітків.

Професорка педіатричної інфекціоністики Університету Далхаузі докторка Джоанн Ленглі, старша медична директорка Meningitis Foundation Canada, пов’язує падіння охоплення з кількома причинами: обмеженою доступністю медпослуг під час COVID-19, зростанням сумнівів щодо щеплень і нестачею сімейних лікарів у багатьох регіонах. Водночас вона підкреслює: навіть попри те, що однієї вакцини «від усіх підтипів одразу» не існує, щеплення залишаються найефективнішим способом захистити дітей і молодих дорослих від тяжкого перебігу хвороби.

Експерти нагадують і про ознаки, за яких не можна чекати: сильний головний біль, ригідність потиличних м’язів, світлобоязнь, сплутаність свідомості, незвична сонливість, а також раптовий висип по всьому тілу. «Батьки — найкращі захисники і найкраще відчувають, коли з дитиною щось не так. Якщо дитина змінилася, якщо ви тривожитеся — домагайтеся необхідної допомоги», — підкреслює Ленглі.