У Канаді прийнято закон, який торкнеться тисяч сімей за кордоном.
Фото створено ШІ для ілюстрації
Законопроєкт, спрямований на усунення неконституційних правил передачі громадянства за походженням та відомий як ініціатива про «загублених канадців», остаточно прийнятий в Оттаві: Сенат схвалив документ у середу, а в четвер він отримав королівське санкціонування.
Мова йде про людей, які народилися за межами країни у канадських батьків, що самі також з’явилися на світ за кордоном. Після змін 2009 року такі канадці могли передавати громадянство своїм дітям лише у випадку, якщо дитина народжувалася на території Канади. У грудні 2023 року суд Онтаріо визнав це обмеження таким, що порушує Конституцію.
Новий закон розширює можливості передачі громадянства: тепер воно може переходити і до дітей за межами першого покоління, якщо батько чи матір загалом прожив(ла) в Канаді не менше трьох років до народження або усиновлення дитини.
Однак сенатор Девід Арнотт висловив занепокоєння тим, що документ необґрунтовано зачіпає дітей, усиновлених за кордоном канадськими сім’ями. Він зазначив, що для «міжнародно усиновлених» фактично вводиться тест на «суттєвий зв’язок» з Канадою, хоча такі діти проходять тривалий і суворий процес узгоджень: провінційне та федеральне схвалення, перевірку на предмет торгівлі дітьми, згоду іноземної держави та інші процедури.
За його словами, згідно з Гаазькою конвенцією, діти, усиновлені за кордоном, повинні отримувати таке ж ставлення, як і усиновлені в межах країни.
Арнотт не став пропонувати поправку через те, що суд встановив термін ухвалення закону до 20 січня, але закликав міністра імміграції повернутися до цього питання пізніше.
Тим часом група імміграційних юристів готує можливий позов на підставі Хартії прав і свобод, стверджуючи, що нові правила можуть призвести до дискримінації іноземно усиновлених дітей, яким у майбутньому доведеться виконувати додаткові вимоги при передачі громадянства своїм дітям — тоді як для усиновлених у Канаді таких умов немає.
Незважаючи на спроби окремих депутатів внести уточнення, жодна з поправок не була прийнята. Консерватори та Блок Квебек намагалися обмежити правило «трьох років проживання», вимагаючи, щоб воно виконувалося в межах неперервного п’ятирічного періоду, проте пропозицію відхилили.
Тепер закон набув чинності, і Оттава готується до можливих юридичних та політичних наслідків — особливо щодо застосування нових критеріїв до сімей, які усиновлюють дітей за кордоном.
