Аналітики сперечаються про характер економічного спаду в Канаді

Свіжа статистика щодо ВВП дала Канаді привід для тривожних заголовків: економіка скоротилася другий квартал поспіль. Такий набір цифр зазвичай і називають «технічною рецесією». Економісти застерігають: це ярлик, який не завжди означає справжній, глибокий спад — радше сигнал про помітно ослабле зростання.

Приводом стала публікація Statistics Canada. У першому кварталі цього року реальний ВВП знизився на 0,1% у перерахунку на річні темпи. Кварталом раніше, у четвертому кварталі 2025 року, спад був сильнішим — на 1%. Два «мінусові» квартали поспіль за цією логікою і перетворюються на «технічну рецесію».

Але навіть цей статус поки що не висічений у камені. Statistics Canada традиційно кілька разів переглядає розрахунки, а нинішні дані — попередні. Не виключено, що пізніше цифри уточнять так, що формально «двох кварталів падіння» вже не буде.

Тим часом історія швидко вийшла за межі економічної статистики й стала політичною. Президент США Дональд Трамп, коментуючи новини про зниження канадської економіки, послався на матеріал Bloomberg і написав у соцмережах: «51st state!». Усередині країни ті самі дані підхопив лідер Консервативної партії П'єр Пуальєвр і використав їх як аргумент проти ліберального уряду прем'єр-міністра Марка Карні.

Однак головне питання залишається незмінним: це справді рецесія чи просто невдала серія кварталів? У Канаді роль неофіційного арбітра часто бере на себе Рада з ділових циклів при аналітичному центрі C.D. Howe Institute у Торонто. Один із учасників ради, економіст Стівен Емблер, говорить прямо: самих лише квартальних даних щодо ВВП для заяви про рецесію панель не вважає достатніми.

За його словами, слово «технічна» нерідко додають, щоб надати терміну більшої ваги й звучати тривожніше, ніж є насправді. Замість правила «два квартали в мінус» Рада дивиться на так звані «три P»: спад має бути вираженим (pronounced), стійким (persistent) і широким за охопленням (pervasive).

З «вираженістю», зазначає Емблер, поки що не складається: серйозним спадом, за його оцінкою, радше вважалося б падіння ближче до 1% за два квартали. Для порівняння він нагадує масштаби тих періодів, які Рада справді відносила до рецесій: 5,3% у 1981-82 роках, 3,4% у 1992 році, 4,4% у 2008-09 на тлі фінансової кризи та 12,7% на самому початку пандемії. Пандемійний епізод, підкреслює Емблер, став найглибшим і водночас найкоротшим спадом в економічній історії Канади.

«Стійкість» — це про тривалість. Формально мінімальним порогом може бути й один квартал зниження, але Рада завжди дивиться на сусідні періоди та загальну картину. Тим більше, що в третьому кварталі 2025 року річні темпи ВВП, навпаки, показували зростання на 2,6%.

«Широту» спаду оцінюють через дифузійний індекс — показник того, скільки галузей зростає, а скільки скорочується. За розрахунками, зробленими у квітні, галузей зі зростанням було більше, ніж галузей зі зниженням. Така структура радше не схожа на повсюдне погіршення.

І все ж економісти попереджають: навіть якщо суворі критерії «справжньої» рецесії поки що не виконані, слабкість економіки видно неозброєним оком. Як зазначає CBC News, у квітні рівень безробіття в Канаді піднявся до шестимісячного максимуму — 6,9%, а безробіття серед молоді досягло 14,3%. На цьому тлі просіли бізнес-інвестиції та обсяги житлового будівництва.

Професор економічного аналізу та політики Школи менеджменту Ротмана при Університеті Торонто Валід Хеджазі нагадує: у «нормі» економіка має додавати щокварталу, а нинішні цифри — відхилення від звичної траєкторії. «Технічну рецесію» він описує як «лише м’яке скорочення» і підкреслює, що канадцям не варто морально готуватися до хвилі масових звільнень. Але, за його словами, це тривожний дзвінок: економіка залишається слабкою просто тому, що не зростає.

Хеджазі додає, що людям доведеться підлаштовуватися під більш нервовий ринок праці. Одні посилять пошук роботи через зрослу конкуренцію, інші — навіть маючи зайнятість — почнуть сильніше переживати за стабільність. І сам термін, вважає він, теж відіграє роль: «технічна рецесія» звучить загрозливо, підштовхує до страху й песимізму, а це може додатково охолоджувати економічну активність.