Канадці вимагають зобов’язати банки повертати гроші жертвам шахраїв

Канадці, які втратили гроші через банківське шахрайство, вимагають від федерального уряду посилити правила: на їхню думку, великі банки повинні частіше та в більшому обсязі відшкодовувати збитки від афер. Клієнти TD, RBC, Scotiabank, CIBC і Bank of Montreal розповідають, що на тлі сплеску шахрайських схем люди надто часто залишаються сам на сам із втратами — від десятків тисяч до мільйонів доларів.

Одна з найпоказовіших історій — 88-річний Ральф Мур із Куалікем-Біч у Британській Колумбії. За десять місяців він втратив 450 тисяч доларів, повіривши онлайн-інвестиційній афері. Усе почалося в травні 2025 року з діпфейк-відео, де прем’єр-міністр Марк Карні нібито рекламував нову «державну інвестиційну платформу» — з обіцянкою надійного й безпечного зростання заощаджень.

Мур переводив гроші онлайн, а також кілька разів приходив до відділення TD Bank. Там він оформлював перекази, банківські чеки та платежі на кредитні картки інших людей. Коли сім’я зрозуміла, що це шахрайство, близькі спробували розібратися, чому банк не зупинив підозрілі операції і чому тепер відмовляється компенсувати збитки.

Дочка пенсіонера, Леслі Герндорф, яка живе в іншому місті, каже, що не може збагнути, як банк, який обслуговував її батька десятиліттями, допустив виведення такої суми. За її словами, поведінка Мура була явно нетиповою. Родина вважає, що банк міг діяти жорсткіше: остаточно заблокувати операції, заморозити рахунок, зв’язатися з дорослими дітьми або навіть повідомити поліцію.

Невдовзі після того, як шахрайство викрилося, Херндорф організувала перевірку когнітивного стану батька — і він її не пройшов. При цьому сім’я стверджує: у банку й раніше розуміли, що клієнт, схоже, перебуває під впливом шахраїв. Його операції неодноразово уточнювали, попереджали про ризики, підключали профільні команди й навіть запроваджували тимчасові обмеження за рахунком. Однак, на думку родичів, цього виявилося недостатньо — гроші продовжили зникати.

Як зазначають журналісти, таких історій — десятки. Люди, які постраждали від найрізноманітніших схем — від несанкціонованих списань і підозрілих дебетових операцій до підміни телефонних номерів та інвестиційних «платформ», — описують схожу реакцію банків. Часто клієнти отримують відмову з формулюваннями, що вони самі розкрили паролі або дані, або «сприяли» шахраям, які представлялися співробітниками банку чи іншими офіційними особами.

Юрист і аналітик монреальської організації Option consommateurs Олександр Плурд вважає, що нинішня система погано захищає споживачів. Він підкреслює: йдеться далеко не завжди про «недбалих» або «наївних» людей — шахраї стають дедалі переконливішими, а банки, за його словами, повинні мати жорсткіші протоколи на випадок, коли видно, що клієнта явно ведуть до втрати грошей.

Новости интереснее, когда есть с кем их обсудитьПознакомьтесь с русскоязычными людьми из Ванкувера и других городов Канады. Возможно, тот самый человек уже совсем рядом.Посмотреть, кто сейчас на сайте →

Як повідомляє CBC News, запити на інтерв’ю були направлені до TD, Royal Bank, Bank of Montreal, Scotiabank і CIBC після запитань щодо низки випадків втрат клієнтів — усі п’ять банків відмовилися. У письмовій відповіді у справі Мура представник TD послався на конфіденційність, заявивши, що захист клієнтів залишається пріоритетом завдяки «надійній безпеці, моніторингу та освітнім ресурсам», а постраждалих закликав звертатися до компетентних органів.

За даними Канадського антифрод-центру, масштаби проблеми залишаються величезними й продовжують зростати: у 2025 році канадці втратили через шахраїв понад 700 млн доларів. При цьому відомство оцінює, що про те, що сталося, повідомляють лише близько п’яти відсотків жертв. Окремих даних саме щодо банківського шахрайства в цій статистиці немає.

Постраждалі пропонують Канаді взяти за орієнтир жорсткіші правила інших країн. У Великій Британії, наприклад, з жовтня 2024 року фінансові установи зобов’язані відшкодовувати втрати жертвам шахрайства — за винятком випадків крайньої необережності клієнта. Плурд звертає увагу: планка «грубої недбалості» там дуже висока, і банкам непросто довести, що людина діяла саме так. На його думку, суворіша відповідальність підштовхнула б канадські банки активніше вкладатися в захист і зупиняти шахрайство до того, як гроші остаточно зникнуть.

Канадська банківська асоціація, що представляє галузь, заперечує: перекладання додаткової відповідальності лише на фінансові установи, на її думку, шахраїв не зупинить і може призвести до непередбачених наслідків — як для клієнтів, так і для економіки.

Розмова про те, де проходить межа відповідальності банків, у Канаді триває не перший рік. За зміни виступали споживчі організації, деякі депутати та Омбудсмен з банківських послуг та інвестицій. Однак у поправках до Bank Act, які федеральний уряд представив 26 березня 2026 року, норми про прямий обов’язок банків компенсувати такі втрати так і не з’явилося.

Міністр фінансів Франсуа-Філіп Шампань в інтерв'ю CBC News сказав, що уряд сприймає проблему серйозно, і перелічив заходи, зокрема роботу над національною антифрод-стратегією. Однак прямих обіцянок запровадити правило, яке зобов'яже фінансові установи відшкодовувати втрати жертв шахрайства, він не дав.

13 жовтня Option consommateurs опублікувала результати опитування: 87% канадців вважають, що банки повинні компенсувати збитки жертвам банківського шахрайства — крім випадків, коли клієнт виявив грубу недбалість. Дослідження провела Léger у жовтні, опитавши трохи більше 1,5 тисячі жителів Канади. Плурд називає ці цифри ознакою суспільного консенсусу і наполягає: на тлі щорічних рекордних рівнів шахрайства країні час переходити до більш жорстких зобов’язань для банків.