У Канаді препарат для схуднення почали використовувати для лікування

У Канаді офіційно дозволили лікувати апное сну препаратом для схуднення після виявлення його позитивного впливу на здоров’я.

Health Canada дозволило застосовувати препарат для зниження ваги Zepbound як варіант лікування обструктивного апное сну у дорослих пацієнтів з ожирінням. Йдеться про розлад, за якого уві сні дихання періодично зупиняється через перекриття верхніх дихальних шляхів.

Регулятор уточнив, що рішення від 11 червня робить Zepbound єдиним препаратом класу GLP‑1 у Канаді, який офіційно схвалений саме для терапії цього порушення сну. Перекриття дихальних шляхів при апное може відбуватися, наприклад, коли розслабляються м’язи горла або коли навколо верхніх дихальних шляхів накопичується надлишок жирової тканини.

Обструктивне апное сну нерідко означає не просто хропіння і «поганий сон», а виражену денну сонливість і підвищені ризики — від артеріальної гіпертензії до інфарктів та інсультів, підкреслив лікар Мандіп Сінгх, клініцист‑дослідник у галузі сомнології з University Health Network у Торонто. За його словами, апное часто йде пліч-о-пліч з ожирінням і може слабшати в міру зниження ваги.

Діюча речовина Zepbound — тірзепатид. Він впливає на рецептори гормонів GLP‑1 (глюкагоноподібного пептиду‑1) і GIP (глюкозозалежного інсулінотропного поліпептиду), допомагаючи знижувати апетит і вагу. Препарати тірзепатиду компанії Eli Lilly, включаючи Zepbound і засіб від діабету Mounjaro, конкурують із семаглутидом Novo Nordisk — Ozempic і Wegovy.

За даними CityNews Ottawa, представниця Health Canada Марі‑П’єр Бюрель повідомила, що тирзепатид вводиться ін’єкційно один раз на тиждень і має застосовуватися разом зі зменшенням калорійності раціону та зростанням фізичної активності. Показання стосується дорослих з ожирінням, яке визначається як індекс маси тіла (ІМТ) 30 кг/м2 і вище.
При цьому регулятор окремо зазначив: Zepbound не слід сприймати як «миттєву заміну» CPAP‑терапії — апаратів постійного позитивного тиску в дихальних шляхах. CPAP залишається методом першої лінії при апное середнього та тяжкого ступеня, і пацієнтам на Zepbound не слід припиняти CPAP без вказівок лікаря.

Дозвіл ґрунтується на результатах клінічних досліджень фази 3 у пацієнтів, у яких одночасно були ожиріння та апное сну. У групі, де учасники не використовували CPAP, при прийомі тирзепатиду фіксували в середньому на 25 епізодів порушення дихання на годину менше; у групі плацебо зниження становило п’ять епізодів.

Серед тих, хто продовжував користуватися CPAP, у тих, хто приймав тирзепатид, показник зменшився на 29 епізодів на годину, тоді як у тих, хто отримував плацебо — на шість.
Сінґх нагадав, що тяжкість обструктивного апное зазвичай оцінюють за кількістю зупинок дихання за годину сну: легкий ступінь — від п’яти до 14 епізодів, середній — від 15 до 30, тяжкий — понад 30. Зниження на 25–29 епізодів за годину, за його словами, може бути клінічно значущим і за певних вихідних показників здатне «перевести» пацієнта з тяжкої категорії в легшу.

Водночас лікар зазначив: щодо інших препаратів класу GLP‑1 є клінічні спостереження, що схуднення може полегшувати апное, але доказів рівня досліджень, які дозволяють говорити про це впевнено, поки недостатньо. Потрібні додаткові дані й про те, чи може тирзепатид впливати на апное у пацієнтів без ожиріння, а також наскільки ефект пов’язаний саме з втратою ваги або з прямою дією препарату на верхні дихальні шляхи.

Серед найчастіших побічних ефектів препаратів класу GLP‑1, включно з тірзепатидом, називають нудоту, блювання, діарею та закрепи. Рідше трапляються, але вважаються серйозними ускладненнями, запалення підшлункової залози, кишкова непрохідність і жовчні камені. За словами Сінгха, при виборі терапії пацієнтам з апное завжди пояснюють баланс користі та ризиків, і тепер тірзепатид стане ще одним пунктом у списку можливих варіантів лікування.