Американське правосуддя безсиле проти канадської бюрократії

У Канаді перебуває бізнесмен — ключовий фігурант у скандальній справі про багатомільярдне шахрайство, яку розглядає американський суд, однак влада не поспішає його екстрадувати.

Бізнесмен із Західного Ванкувера Фред Шарп, якого американський суд назвав ключовою фігурою в багатомільярдних схемах біржового шахрайства, як і раніше залишається на волі. У США йому висунуто кримінальні обвинувачення — у шахрайстві з цінними паперами та змові, але публічних ознак того, що Канада досі розпочала процедуру його екстрадиції, немає.

За останні роки у справах Шарпа накопичилася значна «папка» рішень і санкцій. Американський суд зобов’язав його виплатити еквівалент понад 70 мільйонів доларів уряду США. Окремо він отримав штраф у два мільйони доларів від квебекського регулятора цінних паперів — за участь у схемах, пов’язаних із маніпулюванням біржовими котируваннями. У Канаді Шарпу заборонили працювати на фондових ринках, а його банківські та брокерські рахунки заморозили й мали звернути в дохід держави.

При цьому в самій Канаді Шарпу так і не висунули кримінальних обвинувачень — хоча, як стверджується, всередині Канадського податкового агентства (CRA) раніше обговорювали, чи не варто розпочинати кримінальне розслідування. У США ж Міністерство юстиції висунуло обвинувачення два роки тому, однак відомостей про офіційний запит на екстрадицію у відкритому доступі немає.

Колишні слідчі з фінансових злочинів, з якими спілкувалися журналісти, зазначають: канадська влада нерідко надає перевагу тому, щоб транскордонні «білокомірцеві» справи розглядалися у Сполучених Штатах. Там такі процеси, за їхніми словами, частіше відбуваються швидше і завершуються більш відчутним результатом. Колишній керівник фінансового блоку RCMP та експерт із протидії відмиванню грошей Пітер Джерман каже, що серед професіоналів справді поширена думка: складні кримінальні справи, включно із заплутаними фінансовими розслідуваннями, «набагато ефективніше» доводяться до фіналу у США.

Але є ключове «але»: для екстрадиції людини потрібно затримати й доставити до канадського суду на слухання. І цього — через роки після перших американських звинувачень — так і не сталося.

Широка відомість прийшла до Шарпа десять років тому, після публікації Panama Papers. В витоку він фігурував як керівник ванкуверської структури, що допомагала заможним канадцям виводити десятки мільйонів доларів через офшорні юрисдикції. Шарп представлявся приватним банкіром з офісами в центрі міста і був канадським агентом панамської юридичної фірми Mossack Fonseca. Документи вказували, що його бізнес Corporate House допомагав реєструвати або адмініструвати понад 1 тисячу 100 офшорних компаній і фондів для клієнтів.

Після публікацій CRA зайнялося перевірками — як самого Шарпа, так і частини його клієнтів та співробітників. Шарп та його оточення намагалися відбитися від перевірок, подавши понад 90 позовів проти податкової служби, але Федеральний суд зрештою їм відмовив.

Потім на Шарпа вийшов квебекський регулятор Autorité des marchés financiers (AMF). За версією AMF, Шарп і ще четверо чоловіків брали участь у схемі «накачки та скидання» акцій гірничодобувної компанії Solo International. Шарп і троє інших обвинувачених намагалися довести, що AMF взагалі не має юрисдикції у їхній справі — дійшли до Верховного суду Канади й програли. Минулого місяця трибунал AMF визнав їх винними та призначив штрафи на загальну суму 3,6 мільйона доларів. Адвокат Шарпа з Ванкувера Джовен Нарвал заявив, що це рішення оскаржуватимуть.

Американська частина історії почалася у 2021 році: Комісія з цінних паперів і бірж США (SEC) та ФБР висунули Шарпу та ще кільком жителям Британської Колумбії цивільні та кримінальні обвинувачення. За версією американської влади, група роками маніпулювала десятками «пені-акцій», які торгувалися на ринках США.

Слідство стверджує, що Шарп і партнери побудували мережу офшорних компаній і рахунків по всьому світу — і фактично «здавали» цю інфраструктуру клієнтам. Кожен офшор купував частку в конкретній публічній компанії нижче порога володіння (зазвичай 5% акцій), після якого потрібно розкривати дані про власників. Потім учасники діяли синхронно: розганяли ціну, а потім продавали папери ринку.

За оцінкою SEC, з 2011 по 2019 рік схема принесла понад один мільярд доларів прибутку. Шарп цивільні обвинувачення в американському суді по суті не оскаржував, і у 2022 році суд ухвалив заочне рішення: зобов’язав його виплатити 52,9 мільярдів доларів США — штрафи, відсотки та повернення незаконно отриманого доходу.

У матеріалах SEC Шарпа називали «мозковим центром» мережі сервісів, створених для полегшення шахрайства. Серед іншого регулятор писав, що Шарп організував зашифровану систему зв’язку на пристроях xPhones із серверами на Кюрасао. Також наводилося повідомлення, в якому він нібито пояснював клієнтові, що пропозиція Corporate House є «комплексною», «не обмежується торгівлею» і включає платежі, позики, приватні розміщення — і навіть «утримання клієнтів поза в’язницею».
Після цього американський регулятор домагався звернення стягнення на активи Шарпа та його партнерів у Британській Колумбії. Шарп намагався оскаржити ці заходи, але програв — і зараз знову намагається дійти до Верховного суду Канади. Його адвокат наголошує: йдеться про законні процедури оскарження, доступні будь-якій людині.

Тим часом, як повідомляє CBC News, низку ймовірних партнерів або клієнтів Шарпа вже було заарештовано, а деякі — зокрема двоє канадців, які оскаржують екстрадицію в Британській Колумбії, — зіткнулися з вимогами США. Один із фігурантів, британець Роджер Нокс — засновник швейцарської компанії з управління активами Wintercap — був затриманий у Мехіко у 2018 році та доставлений до Бостона. Там він визнав провину й почав співпрацювати зі слідством. За його словами, Шарп пропонував клієнтам банківські та брокерські рахунки, щоб розміщувати акції так, аби не розкривати володіння ані регуляторам, ані канадським податковим органам. Нокс також розповідав, що навесні 2018 року приїжджав до Шарпа на чотири-п’ять днів у його будинок для відпочинку в Пуерто-Вальярта в Мексиці.

Основним місцем проживання Шарпа залишається Західний Ванкувер — один із найбагатших муніципалітетів Канади. Журналісти не знайшли записів про слухання щодо його екстрадиції у Верховному суді Британської Колумбії. Ні Мін'юст Канади, ні Мін'юст США не підтвердили, чи надсилався запит на екстрадицію.

Пітер Джерман, коментуючи ситуацію загалом, зазначає: причин, чому США можуть не поспішати з екстрадицією вже обвинуваченої людини, буває багато — від зміни пріоритетів до банальної нестачі ресурсів. І у справах про цінні папери, додає він, американська влада нерідко робить вибір «полювати за грошима, а не за людьми».