Канадські школярі привезли з незвичайних уроків понад 500 кілограмів м’яса

Вісім старшокласників із громади Fisher River Cree Nation у Манітобі повернулися з п’ятиденної поїздки до провінційного парку Moose Mountain у Саскачевані не з розповідями «як було», а з цілком відчутним результатом — кількома сотнями кілограмів лосиного м’яса. Поїздка відбулася в межах шкільної програми навчання на землі — у громаді її називають способом поставити в центр навчання культуру, ідентичність і добробут дітей.

18-річний Айдан Траверс, учень Fisher River High School, каже, що після полювання в п’ятницю привіз додому понад 500 кілограмів свіжого м’яса. Для нього це було перше полювання на велику дичину. Здобич він збирається розділити з жителями Fisher River — громади в регіоні Interlake, приблизно за 175 кілометрів на північ від Вінніпега.

Група виїхала 5 жовтня і проїхала майже 400 кілометрів до провінційного парку Moose Mountain на південному сході Саскачевану. За п’ять днів учасники добули чотирьох дорослих самців лося і вирушили назад — м’ясо запакували у причіп-холодильник.

Траверс згадує, що під час полювання постійно думав про старших у родині. «Відчуваєш, що це честь — бути там», — пояснив він. За його словами, лосятину давно хотіла його бабуся — і бабуся його дружини теж.

До поїздки готувалися заздалегідь. 2 жовтня Траверс допомагав завантажувати спорядження разом із 25-річним Ештоном Амосом — місцевим аутфітером і помічником шкільної програми навчання на землі. У кузов пікапа поклали два великі намети prospector, пару 113-літрових холодильників, чотири балони з пропаном, 90 літрів пального та ще багато всього. «Це лише половина», — сміючись, казав Амос.

Для Амоса це вже другий рік поспіль, коли він їде зі школярами на організоване полювання в Moose Mountain. Минулого року група також здобула кілька лосів та іншу дичину, а потім у громаді влаштували бенкет — прийшло понад 300 людей. Після святкування, за словами Амоса, жителі буквально вишиковувалися в чергу, щоб потиснути руки молодим мисливцям. «Після цього в дітей з’явилася іскра», — згадує він. І підкреслює: за внутрішнім правилом такі виїзди «не лише про здобич» — важливішими є спільний досвід і пам’ять.

Як повідомляє CBC News, у 2024 році рада громади ухвалила резолюцію, яка закріпила пріоритет навчання на землі в місцевій шкільній системі. Директорка з питань освіти Fisher River Cree Nation Нора Мердок пояснює: у початковій та старшій школах стало більше культурних і практичних занять, пов’язаних із традиціями та життям на території.

Новости интереснее, когда есть с кем их обсудитьПознакомьтесь с русскоязычными людьми из Ванкувера и других городов Канады. Возможно, тот самый человек уже совсем рядом.Посмотреть, кто сейчас на сайте →

Тепер старійшини та хранителі знань зобов’язані приходити до класів щонайменше три рази на місяць. До програми включили церемонії корінних народів, а також навчання словам і традиціям мовою крі.

Старшокласники отримують за участь залікові кредити й паралельно опановують прикладні навички: полювання, рибальство, збір лікарських рослин, будівництво укриттів. Окремим блоком ідуть правила безпечного поводження з вогнепальною зброєю.

Мердок каже, що такий підхід допомагає молоді жити в дусі mino-pimatisiwin — «доброго життя». Для перших націй зв’язок із землею — не факультатив, а частина спадщини й культури, завдяки якій громади трималися поколіннями. І ефект, за її словами, видно одразу: на природі школярі стають спокійнішими, поводяться інакше й по-новому дивляться і на себе, і на оточення.
Траверс підтверджує це на власному досвіді: у класі він часто відчуває тривожність, а на вулиці йому легше заспокоїтися.

Старійшина Стен Маккей, який живе у Fisher River з 1970-х і раніше працював учителем, вважає, що навчання на землі посилює відчуття відповідальності перед громадою. Спільне полювання, каже він, робить життя молодих людей «багатшим»: вчить не лише етично добувати, обробляти й готувати дичину, а й ділитися здобиччю — навичці, яка, як підкреслює Маккей, «не входить до шкільної програми Манітоби».

Він додає, що звичайна шкільна система в Канаді частіше заточена під індивідуальні досягнення та академічний успіх. А освіта, вибудувана навколо зв’язку із землею, допомагає зберегти розуміння традиційного життя — того, що в громаді, за його словами, є «з початку часів».