У Канаді розробили план нового мега-трубопроводу до Тихого океану в обхід США

У Канаді офіційно представлено амбітний план будівництва нового стратегічного нафтопроводу.

Уряд Альберти викотив план нового нафтопроводу до Тихого океану — через південь Британської Колумбії. Маршрут пропонують прокласти переважно вже освоєним коридором Trans Mountain. Мінімальна оцінка — 35,2 мільярда доларів, а задум амбітний: вивести на азійські ринки понад мільйон барелів на добу.

Маршрут описано так: старт — Брудерхайм, на північний схід від Едмонтона, фініш — експортний термінал Roberts Bank у Дельті (Б.К.), на південь від Ванкувера. Прем’єрка Альберти Даніель Сміт не приховує, що мета політична й економічна одночасно — зробити Канаду менш залежною від США як головного покупця нафти.

Разом зі Сміт у Калгарі виступив прем’єр-міністр Марк Карні. Він повторив тезу, який, схоже, стане головним аргументом прихильників проєкту: «найкращий маршрут для нового трубопроводу — той, який уже існує». Чинна інфраструктура, за словами Карні, робить обраний напрямок найлогічнішим, а західне узбережжя — «воротами на найшвидше зростаючі ринки світу».

У заявці Альберти до федерального Major Projects Office вартість проєкту зазначена в діапазоні 35,2–43,7 мільярда доларів — із резервом на непередбачені витрати. Розпочати будівництво хочуть у 2027 році, завершити — до 2034 року. Водночас Сміт визнала: як саме буде влаштоване фінансування і яка частка може лягти на платників податків, ще належить обговорювати.

Згідно з планом Альберти, трубопровід планують будувати не самотужки: партнерами називають Trans Mountain Corporation, що належить федеральному уряду, та калгарійську Pembina Pipeline Corporation. Сміт каже, що федеральний центр і Альберта мають стати мажоритарними власниками, а Pembina отримає 10% на етапі будівництва та опціон на збільшення частки ще на 10% після запуску.

У Pembina, утім, формулюють обережніше: компанія готова утримувати 10% економічного інтересу після старту будівництва й справді зможе наростити участь після введення в експлуатацію. Однак остаточне інвестиційне рішення вона ухвалить самостійно — і підкреслює, що поки не ризикуватиме власним капіталом до того, як ці рішення буде затверджено.

Як повідомляє CBC News, раніше того ж дня Карні та прем’єр Британської Колумбії Девід Ебі оголосили про домовленість, яка фактично закриває північний маршрут: заборона на танкерний рух біля північного узбережжя Б.К. залишається чинною. У пакеті угоди — обіцянка компенсації Британській Колумбії за новий трубопровід, федеральні кошти на інші ресурсні ініціативи та пункт про те, що провінція не буде і не зможе оскаржувати в суді трубопровід, схвалений на федеральному рівні.

При цьому сам Ебі дав зрозуміти: у ролі публічного «обличчя підтримки» його чекати не варто. Він прямо сказав, що не потрібно розраховувати, ніби він або його колеги будуть розповідати, як їм подобається ця ініціатива.

Паралельно звучить і критика — передусім екологічна. Щонайменше дві природоохоронні організації попереджають: зростання танкерного трафіку біля узбережжя підвищує ризик розливів і може завдати довгострокової шкоди морській екосистемі. У Wilderness Committee вважають, що великий трубопровідний проєкт здатен наблизити до зникнення південну популяцію косаток, захищену Species At Risk Act. За даними Center for Whale Research, у всьому світі налічувалося 74 такі косатки.

Сумніви є і щодо грошей. Колишній керівник TransCanada (зараз TC Energy) Денніс Макконахі нагадав, що попередні проєкти такого масштабу спиралися на доступне приватне фінансування та на гравців ринку, готових брати на себе довгі контрактні зобов’язання, щоб забезпечувати окупність. У нинішній конструкції, за його словами, цього поки не видно.

В Альберті ж ідею зустрічають значно тепліше — особливо бізнес. Торгова палата Форт-Макмюррея назвала оголошення важливим шансом для регіону й зазначила, що її обнадіюють партнерська модель і заявлена участь корінних народів. Там же не приховують розчарування тим, що федеральну заборону на танкери біля північного узбережжя не переглядають: обходити чинні бар’єри, а не змінювати правила безпосередньо, на думку палати, означає менше довгострокової визначеності для інвесторів.