Канадська родина знайшла загубленого родича через 80 років

Житель британського графства Суррей Род Андерсон прожив 81 рік, не знаючи головного факту про своє походження. Цієї весни все змінилося: аналіз ДНК показав, що його біологічний батько — канадський солдат, який служив в Англії під час Другої світової війни. Майже одразу з’ясувалося, що по інший бік Атлантики його вже багато років намагаються знайти.

Андерсон народився у 1945 році. Його мати, британка Івонн Андерсон, у родині про минуле не говорила — так само, як і бабуся. Рід зростав із відчуттям, що навколо його народження стоїть глуха стіна. «Мене це буквально збило з ніг. Це був такий шок… Навіть зараз важко повірити», — зізнається він.

Історики нагадують: у 1940-х позашлюбних дітей нерідко вважали «ганьбою», а головний удар припадав на жінок. Багато подібних історій приховували десятиліттями — іноді аж до самої смерті.

Тим часом у Канаді мешканка Нью-Брансвіка Бетані Аллен намагалася розібратися в сімейній чутці: її дід, Чарльз Блакні, нібито міг стати батьком дитини в Англії, коли перебував там на службі. Блакні був одружений, удома його чекали дружина і маленька донька. У 1942 році він відплив до Великої Британії на HMT Andes.

У 2008 році Аллен запросила архівні документи про розлучення діда — і натрапила на те, що сама називає «кладезем інформації». Із паперів випливало: дитина в Англії справді була. Однак хто саме і де його шукати, родина не розуміла.

Перед смертю мати Аллен просила рідних не полишати пошуки й хоча б одного разу переконатися, що її брат — якщо він живий — прожив гідне життя. Зрушення сталися цієї весни, коли Аллен зробила генетичний тест в Ancestry. Результат вивів її на Рода Андерсона: система вказала, що він її зведений дядько.

Аллен того ж дня знайшла доньку Андерсона, Доун Робертс, і написала їй. Робертс зателефонувала батькові й попросила його сісти: у Канаді з’явилася жінка, яка стверджує, що вони родичі. Андерсон згадує, що спершу вирішив, ніби це розіграш. «Я подумав: мене розігрують. Однак це було не так. Неможливо передати, який це шок — дізнатися таке», — каже він.

Новости интереснее, когда есть с кем их обсудитьПознакомьтесь с русскоязычными людьми из Ванкувера и других городов Канады. Возможно, тот самый человек уже совсем рядом.Посмотреть, кто сейчас на сайте →

Іронія в тому, що Андерсон і сам давно намагався з’ясувати правду. Він уже здавав ДНК-тест — тоді перевірка показала, що він не є родичем людини, яку підозрював у ролі батька. Пізніше саме зіставлення ДНК і стало місточком до справжньої родини.

Як повідомляє CBC News, після встановлення спорідненості Андерсон почав регулярно спілкуватися зі своєю 77-річною зведеною сестрою Барб Лоу із Сент-Томаса (Онтаріо). Тепер вони зідзвонюються щотижня і кажуть, що відчули близькість уже під час першої розмови: збіглися і почуття гумору, і манера спілкуватися. Лоу зазначає, що брат дивовижно схожий на їхнього батька, який помер у 1987 році, і жартує про сімейну «прикмету»: «У тебе такі самі вуха».

Андерсон знайшов і несподівану схожість із батьком у долі. У дитинстві він втратив око і руку в залізничній аварії. У 1960-х під час офіційної оцінки обмежень за станом здоров'я йому заявили, що єдина робота, яку він нібито не зможе виконувати, — механік. Він усе одно наполіг на своєму, став автомеханіком і пізніше відкрив власну справу. І лише тепер з'ясувалося, що механіком був і його канадський батько — і в мирному житті, і на війні.

Історик Другої світової війни Джефф Ноукс із Канадського військового музею пояснює: подібні сімейні таємниці часто забирали із собою саме через стигму, яка десятиліття тому оточувала позашлюбних дітей. За його словами, суспільний тиск був величезним, а відповідальність і осуд найчастіше перекладали на жінок. Він нагадує, що у 1945 році командувач канадськими військами генерал-лейтенант Гай Сімондс навіть проводив пресконференцію, захищаючи солдатів на тлі різкої критики в європейській пресі.

І це, можливо, ще не фінал історії. В архівних документах, які допомогли канадським родичам вийти на Андерсона, йдеться, що у Чарльза Блакні могла бути ще одна дитина у Британії під час війни. Аллен каже, що пошуки тривають — тепер «дві сторони Атлантики» намагаються зібрати відсутні шматочки.

Цього літа Род Андерсон збирається прилетіти до Нью-Брансвіка і вперше побачитися з канадськими родичами. З ним поїде онука Саманта Елдрідж. «Це змінить життя моїх дітей і їхніх дітей, і їхніх дітей теж. Це триватиме», — каже Андерсон. «Ніколи не припиняйте шукати».