Новий закон Канади несподівано ускладнив отримання ПМП

Фото створено штучним інтелектом для ілюстрації
Частина заявників на статус постійного жителя Канади несподівано застрягає між двома процедурами — ПМЖ і підтвердженням громадянства. Причина в тому, як влада застосовує зміни в «Законі про громадянство»: якщо в людини є підстави вважатися громадянином «за походженням», заяву на ПМЖ можуть просто поставити на паузу.
Так сталося з жителем Галіфакса Мішелем Поттьє та його дружиною Ліндсі Джейд Гіггінс, яка народилася в США. Рік тому вони вирішили переїхати зі штату Мен до Нової Шотландії: Поттьє заздалегідь узгодив переведення по роботі до Канади, а на дружину подали заяву на сімейне спонсорство — стандартний шлях до постійного резидентства.
План здавався простим: кілька місяців очікування — і родина разом у Канаді. Однак минув рік. Поттьє вже працює в Галіфаксі, а Гіггінс, як і раніше, живе в Портленді (Мен) і чекає рішення. Тепер, каже Поттьє, стало ясно: розлука може розтягнутися ще приблизно на рік.
Збій у «плані на сімейне життя» пов’язаний із тим, як Immigration, Refugees and Citizenship Canada (IRCC) реалізує Bill C-3 — закон, який парламент ухвалив наприкінці минулого року. Він розширив можливості отримати громадянство за походженням для людей, які можуть довести, що в сім’ї був канадський предок.
Потьє розповідає: заяву на спонсорство дружини вони подали у вересні 2025 року. Поки збирали документи, заглибилися в сімейну історію й з’ясували, що прабабуся Гіггінс була канадкою. Це означає, що Ліндсі потенційно може бути громадянкою Канади за походженням. У жовтні 2025 року пара подала й заяву на підтвердження громадянства — тоді діяла тимчасова можливість подання до повного набрання чинності програми, яку називають законом про «втрачених канадців».
Спочатку все йшло як зазвичай: у січні дружині навіть оплатили медогляд. Однак пізніше, за інформацією, яку сім’я отримала через офіс свого депутата — міністра юстиції Шона Фрейзера, — у вересні 2026 року розгляд заявки на ПМП призупинили. Причина: заявниця може виявитися громадянкою.
«Якби ми не подали заяву на підтвердження громадянства, у неї, найімовірніше, уже була б ПМП», — каже Поттьє. За його словами, через бюрократію сім’я втрачає шанс розпочати спільне життя в Канаді «в якомусь гуманному часовому горизонті». Зараз подружжя, зізнається він, уже переглядає саму мрію про переїзд.
У IRCC цю логіку пояснюють прямолінійно. Старша радниця з комунікацій відомства Бріанна Дейл підкреслює: одночасно бути постійним жителем і громадянином Канади не можна. Тому якщо людина подає на підтвердження громадянства паралельно із заявою на ПМП, заявку на резидентство ставлять на паузу, поки розглядають «супровідне» звернення щодо громадянства. Якщо громадянство підтверджують, заявку на ПМП вважають відкликаною. Якщо ні — заяву на ПМП повертають «на початкове місце» в черзі й продовжують обробку.
Новости интереснее, когда есть с кем их обсудитьПознакомьтесь с русскоязычными людьми из Ванкувера и других городов Канады. Возможно, тот самый человек уже совсем рядом.Посмотреть, кто сейчас на сайте →
Більше того, уточнює Дейл, офіцер IRCC може зупинити розгляд ПМП навіть тоді, коли людина взагалі не подавала на сертифікат громадянства — якщо у відомства є «вагомі підстави вважати», що заявник уже є громадянином за канадським правом. Скільки саме заявок заморожено з цієї причини, в IRCC сказати не можуть: заважають «обмеження систем».
За даними CBC News, очікування за сімейним спонсорством подружжя за межами Канади (і поза Квебеком) зараз становить 18 місяців. Однак черга на сертифікат громадянства ще довша — 34 місяці. Це, зокрема, пов’язують із різким зростанням кількості заяв після набуття чинності Bill C-3 — особливо від громадян США.
IRCC повідомляє, що з 15 грудня 2025 року (коли Bill C-3 набув чинності) по 31 серпня відомство схвалило 7,9 тисячі заяв на сертифікати громадянства за новими правилами. Ще 22 тисячі 570 осіб, народжених за кордоном у канадського з батьків, також отримали сертифікати.
Сертифікат громадянства дозволяє отримати канадський паспорт і легально жити та працювати в країні. Однак деякі пільги — наприклад, універсальна медична страховка — залежать від виконання вимог щодо фактичного проживання.
Побічний ефект буму на «громадянство за корінням» — перевантаження архівів Канади та США. Люди масово запитують свідоцтва про народження та інші документи, іноді відновлюючи ланцюжок на кілька попередніх поколінь. На початку жовтня Асоціація канадських архівістів попросила міністерку імміграції Лену Метледж Діаб виділити додаткове фінансування та підтримку архівам, щоб упоратися з потоком запитів. Відповіді, за даними публікації, поки що не надійшло.
Імміграційна юристка з Монреаля Ліза Міддлмісс каже, що випадки на кшталт історії Поттьє зовсім не рідкість: люди можуть одночасно мати потенційне право на громадянство та стандартні підстави для ПМЖ. Проблема в тому, що IRCC не оприлюднило чітких роз’яснень для практикуючих юристів щодо того, як трактувати цю «сіру зону». У підсумку заявники ризикують зависнути в «процесинговому лімбо» — без розуміння, чи продовжать розглядати їхнє ПМЖ і чи буде звернення щодо громадянства якось прискорено.
Критик з питань імміграції від НДП Дженні Кван стверджує, що під час обговорення Bill C-3 парламент просто не врахував наслідків для заявників на постійне резидентство. Вона також розповіла, що безуспішно намагалася отримати роз’яснення від офісу Діаб у справі свого виборця, який опинився в подібній ситуації. Офіс міністра, згідно з публікацією, на запитання журналістів не відповів.


