У Канаді нагадали правила збереження статусу резидента

У Канаді нагадали про те, що потрібно зробити, щоб не втратити статус постійного резидента.

Канадські постійні жителі іноді втрачають статус PR не через «серйозні порушення», а через банальні помилки: неправильно порахували дні, переплутали, які винятки діють, або не врахували, що перевірка може початися в найневдаліший момент - наприклад, під час першої заміни PR‑картки або під час спроби повернутися до Канади без чинних документів.

Сама вимога виглядає просто: PR повинен набрати мінімум 730 днів проживання в Канаді в кожному «ковзному» п’ятирічному періоді. Ці дні не зобов’язані йти підряд — їх можна «зібрати» як завгодно протягом п’яти років.

Головна пастка для нових PR — вважати п’ятирічку «від дати лендингу і далі». Насправді IRCC дивиться інакше: майже завжди оцінювання йде назад від дати конкретної перевірки. Перевіркою може виявитися що завгодно — заява на продовження PR‑картки, запит на Permanent Resident Travel Document (PRTD) або навіть звичайний в’їзд до Канади через пункт пропуску.

Через це вікно постійно зсувається: найраніші дні поступово «випадають» з розрахунку, і ситуація може різко погіршитися буквально за один зайвий день за кордоном. Типовий приклад: PR прожив у Канаді три роки (у 1–3 роки), потім два роки провів за кордоном (у 4–5). Якщо після цього він затримається за кордоном хоча б на один день на початку шостого року, ризик порушення зобов’язання щодо проживання стає дуже реальним.

Є нюанс і для тих, хто ще не прожив у статусі PR повні п’ять років. Тут логіка інша: потрібно або вже мати 730 днів у Канаді, або перебувати на траєкторії, яка дозволить набрати 730 днів у межах перших п’яти років. Тому перша заміна PR‑картки — зазвичай на стику п’ятирічного рубежу — часто перетворюється на момент істини: до цього «теорія» раптово стає перевіркою з наслідками.

За замовчуванням дні рахуються просто: фізична присутність у Канаді. Але закон дає кілька ситуацій, коли час за межами країни все одно можна зарахувати в ці 730 днів.

По‑перше, якщо PR перебуває за кордоном разом із чоловіком або дружиною чи партнером — громадянином Канади. Туди ж належить сценарій, коли залежна дитина супроводжує батька/матір — громадянина.

По‑друге, можуть зараховуватися дні, коли PR перебуває за межами Канади разом із чоловіком/дружиною — постійним жителем або батьком/матір’ю — PR, якщо ця особа працює повний робочий день за кордоном на «канадський бізнес» або на федеральну чи провінційну державну службу.

По‑третє, у залік може піти робота самого PR: повний робочий день за кордоном на канадський бізнес або на федеральну/провінційну державну службу.

Однак саме тут і ховається окрема «міна» — так звана пастка «канадського бізнесу за кордоном». Багато хто щиро думає: якщо компанія велика, міжнародна і має офіс у Канаді, значить усе зарахують. Це не обов’язково так. Поширена історія: людина працює в канадській «материнській» компанії, а потім її переводять в іноземну «дочку», зареєстровану за законами іншої країни. І в такому разі ця іноземна структура може не вважатися «канадським бізнесом» у сенсі імміграційних правил, а дні роботи в ній не потраплять у залік.

На практиці найчастіше зобов’язання щодо проживання спливає під час продовження PR‑картки. В анкеті потрібно детально розписати поїздки, і якщо те, що ви зазначили, розходиться з даними прикордонної служби, справа може піти на додаткову перевірку. У публікації CIC News підкреслюється: у спірних ситуаціях краще максимально точно фіксувати переміщення, пояснювати незвичні обставини та заздалегідь готувати документи, якщо ви розраховуєте зарахувати дні за винятками.

Ще один частий ризик — поїздки з PR‑карткою, термін дії якої спливає або вже закінчився. Сам статус PR не «згорає» разом із карткою, але без чинної картки повернутися до Канади літаком зазвичай неможливо. Якщо PR перебуває за межами країни, картку загубив, так і не отримав або строк її дії минув, для посадки на рейс знадобиться Permanent Resident Travel Document. А подання на PRTD майже автоматично запускає перевірку дотримання правила 730 днів у візовому офісі. Негативна оцінка може закінчитися відмовою в PRTD і процедурою, яка ставить статус під загрозу — при цьому право на оскарження в Immigration Appeal Division зберігається.

Перевірка можлива і прямо на кордоні. Якщо офіцеру CBSA здасться підозрілим ваш час відсутності, він може направити на додатковий огляд і оформити офіційний рапорт про ймовірне порушення. Сам по собі рапорт статус не припиняє, але запускає процес: справа може дійти до делегата міністра і, якщо порушення підтвердять, — до рішення про видворення. І це рішення теж можна оскаржити в Immigration Appeal Division.

Щоб не потрапляти в такі історії через арифметику, є два практичні способи: вести власний журнал поїздок із датами виїзду та повернення і за потреби запросити історію перетинів у CBSA через Access to Information and Privacy. При цьому важливо пам’ятати: калькулятор фізичної присутності для громадянства тут не помічник — він зроблений під іншу вимогу (1 тисяча 095 днів за останні п’ять років), тоді як для PR працює поріг 730 днів у ковзному п’ятирічному вікні.

Якщо з’ясується, що правило не виконано і справа дійде до апеляції, зазвичай застосовується двоетапна логіка: спочатку встановлюють сам факт недотримання, потім оцінюють гуманітарні та співчутливі обставини, які можуть виправдати збереження статусу. Дивляться на масштаб порушення, причини відсутності, ступінь «укоріненості» в Канаді, можливі труднощі для сім’ї та самого заявника — і окремо враховують інтереси дітей.

Найнадійніша стратегія при цьому не змінюється роками: у перші п’ять років після отримання PR намагатися проводити в Канаді більше часу, а тривалі поїздки планувати заздалегідь — і, якщо ви розраховуєте на винятки, одразу збирати документи, які допоможуть підтвердити ваші дні.